Статьи
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
21 июля 2017
859
Нас называли "черной ротой"

Руслан — типичный "человек-война". Несмотря на хорошую работу и уговоры жены, его все время тянет на фронт. Он, как и многие другие бойцы, попробовавшие войну "на вкус", не может заново приспособиться к мирной жизни. По словам Руслана, пребывание в мирном городе, в первое время, причиняло ему едва ли не физическую боль.

"После возвращения из крайней ротации, я первые три дня вообще из дома не выходил, очень плохо мне было. Сейчас, вроде, стало легче, но все равно — не могу я тут. Скоро опять поеду", — признается он.

"Ротаций было много, и каждый раз я был уверен, что со мной ничего не случится. Но в этот раз почему-то переживал сильно. Честно говоря, впервые подумал, что как минимум стану калекой, а может так случится, что там и останусь. Тогда и сказал себе: если выживу, брошу курить. Сейчас не курю", — улыбается боец.

Деятельность подразделения Руслана засекречена. Но для того, чтобы напомнить "уставшим от войны" гражданам о непрекращающихся боевых действиях, Руслан согласился рассказать о ситуации на самом горячем нынче участке фронта и вкратце — о работе своей группы. Имя бойца, название подразделения и сроки его пребывания на передовой изменены либо преднамеренно не указаны.

О собственной мотивации
20 июля 2017
633
В окопах атеїстів не буває

"Коли стався обстріл і наше попереднє житло було зруйноване вщент, цілою лишилась лиш кімната, де були ці дві ікони. Тому я забрав їх з собою в свій новий бліндаж", - каже Валентин.

"Як бачите, по церкві та довкола неї було багато прильотів, різного калібру, навіть в купелі вибухи додали два нових "басейни"; але мозаїчна ікона лишилась неушкодженою", - каже інший боєць, показуючи нам розбиті вікна каплички та вищерблене осколками каміння довкола мозаїки.

Взимку 2015 року ми на власні очі бачили в Маріуполі вщент розбиту прямим влучанням "Граду" квартиру, в якій цілою лишилась тільки одна стіна - так, та сама, внутрішня перегородка, на якій був килим з розвішаними по ньому іконами.

20 серпня 2014 року російські "Урагани" від кордону розстріляли військовий табір у сосновому лісочку між Старогнатівкою та Гранітним. Палало цілий день!

"Почувши перші вибухи, я метнувся вискочити з палатки у найближчий окоп - але довкола вже все горіло і вибухало, весь ліс став дибки! Тоді я впав на землю просто в палатці і почав голосно молитись, рахуючи подумки ті кляті 20 секунд, щоб встигнути перебігти між пакетами "Ураганів". Як тільки впав останній 40-й снаряд - кинувся в окоп. Озирнувся на платку - вона стояла цілісінька, без жодного пошкодження, серед цього вируючого моря смерті і вогню. Мить - і вона теж спалахнула; але я вже був в укритті", - докладно, з подробицями розповідав ввечері солдат, який о 4.20 ранку разом з іншими дивом пережив той страшний обстріл.

19 июля 2017
928
Глава АП Райнин: Суть политики не в обмане, а в последовательных действиях и ответственной государственной позиции

Эксклюзивное интервью главы Администрации президента Украины Игоря Райнина агентству "Интерфакс-Украина"

Вопрос: Завершилась шестая сессия Верховной Рады. Как Вы оцениваете ее итоги? Был ли парламент эффективен на этой сессии?

Ответ: Я думаю, что сама сессия была достаточно эффективной, если говорить о принятых законопроектах. На последней пленарной неделе были внесены изменения в государственный бюджет, которые поддерживают дальнейшее проведение реформ. Предусмотрено финансирование оборонного комплекса, дорожных робот, сельской медицины. В первом чтении принята пенсионная реформа, которая, безусловно, требует дополнительного обсуждения. Тем не менее, юридический старт реформе дан. Несмотря на излишние эмоции в зале, результаты работы я считаю позитивным. Конечно, хотелось бы, чтобы парламентарии сохраняли этику в своем поведении.

Вопрос: Можно ли считать успешным рассмотрение вопроса о снятии неприкосновенности с ряда депутатов?

19 июля 2017
735
Еврейский вопрос в Украине. Или стоит ли оглядываться по сторонам?

Перед тем как ответить на данный вопрос считаю необходимым обозначить свою позицию: я считаю, что украинцы несут ответственность за массовое уничтожение части европейского еврейства - такую же как и беларусы, и как жители стран Балтии (Эстонии, Латвии и Литвы), поляки и венгры, румыны и болгары, чехи, словаки и французы. И жители нынешних стран бывшей Югославии. Население всех тех стран, которые были оккупированы Третьим рейхом. Даже не исключая жителей той части СССР, которая называлась РСФСР, то есть нынешняя Россия.

Во-первых, их ответственность связанна с тем, что они являются гражданам стран, которые не смогли противостоять нацисткой агрессии и оккупации. Их правительства наблюдали за антисемитской риторикой Гитлера, а потом и превращением евреев Германии в людей второго сорта путем принятия дискриминационных законов, А государства, гражданами которых они являлись, продолжали дипломатические и торговые отношения с нацистским режимом и закрывали глаза на трагедию одного народа.

19 июля 2017
949
У мене завжди перед очима його білий чубчик і усміхнене обличчя

Дата та місце народження: 22 липня 1989 р., с. Ковалівка, Немирівський район, Вінницька область.

Дата та місце загибелі: 17 серпня 2014 р., м. Ясинувата, Донецька область.

Звання: Прапорщик (посмертно).

Посада: Старший інструктор (кулеметник БТР).

Підрозділ: Полк спеціального призначення "Ягуар", Західне ОТО НГУ.

Обставини загибелі: Під час звільнення від терористів міста Ясинуватої (Донецька область) 17 серпня 2014 р. бронетранспортер БТР-4Е, що підтримував дії загону спеціального призначення НГУ "Омега", поблизу будівлі міської адміністрації потрапив під потужний мінометно-артилерійський обстріл. Снаряд гаубиці влучив у бойову машину, внаслідок чого Максим дістав смертельних поранень, ще два члени екіпажу дістали тяжкі контузії.

Сімейний стан: Залишились дружина та 1,5-річний син.

Місце поховання: с. Ковалівка, Немирівський район, Вінницька область, Кладовище «Блідки» (фото пам'ятника).

18 июля 2017
1775
Бачу, синку, що ти не москаль

Коли минулої зими чорношкірий репер «Містер Стів» прийшов записуватися в українське військо,  то всі військкоматівські збіглися подивитися на це диво. Не лише офіцери визирнули з своїх кабінетів у коридор, а й секретарка відірвала погляд від комп’ютера та прибиральниця полишила мити  підлогу й, обпершись на швабру, дивилася на хлопця округлими від захоплення очима. Це вперше до них заявився репер та ще й афроукраїнець.

Репер

А що тут дивуватися? Народився Стів у луганську. Тут, посеред степу, як кажуть, закопано його пуп, врешті-решт,  ця чорна як ніч земля того ж кольору що і його шкіра. «Україна — це наш дім!»– співав він реп ще до того, як почалася війна, в наповнені ненавистю до нього очі земляків, які кликали Путіна на Донбас.

Композиція «Ні війні!» з’явилася в чорношкірого парубка раніше, ніж спецназ російського гру під командою полковника-реконструктора Гіркіна легко, не відчуваючи спротиву захопив відділення міліції у слов’янську й розв’язав терор у місті. Півсотні професійних головорізів, озброєних до зубів, навчили ще півсотні «ополченців», яким забили мізки страшилками про терор «правого сектора», фашистів із заходу, американських негрів, які розпинають немовлят та п’ють їхню кров... А ті в свою чергу вивчили інших півсотні. За кілька тижнів терористичне військо доросло до бригади, підсилилося присланими Путіним чеченцями й осетинами, які облюбували семенівську дев’ятирічку... З кожним днем маховик війни, яку згодом назвуть гібридною,  розгойдувався все більше й більше. Після оголошення в квітні антитерористичної операції ніхто не сумнівався куди воно йде. Вже падали збиті російськими «стрілами» гелікоптери на горі Карачун й літаки в степу й аеропортах, гинули наші військові й добровольці, розпорювали животи українцям, хто не відрікся від рідної мови, чи вивішував жовто-синій стяг перед хатою.  Ворог готувався до стрибка на Харків, який мав стати столицею Новоросії, і до якого було рукою подати.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( )