Постійні побори у навчальних закладах – одна з найбільш активно обговорюваних та актуальних останнім часом тем, адже більшість батьків вихованців дитячих садочків та учнів шкіл періодично здають достатньо відчутні для сімейного бюджету кошти, проте, далеко не завжди мають можливість отримати інформацію щодо подальшої долі цих грошей.
Звичайно, завжди є винятки – в Харкові є низка шкіл та дитячих садочків, де батьки мають повний доступ до кошторисів, більше того – активно беруть участь разом з адміністрацією навчального закладу в плануванні робіт та визначенні сум, необхідних для ремонту або закупівель. Проте, більшість батьків маленьких харків`ян можуть лише мріяти про таку ситуацію.
А яку суму ви здаєте до школи або дитячого садочку за свою дитину? За результатами неофіційного опитування ставка щомісячного збору у ДНЗ на дитячі потреби становить від 50 до 500 грн. в залежності від місцезнаходження та рівня елітності навчального закладу.
Багато батьків лише з сумом згадують про ст.53 Конституції України, яка передбачає, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Виходячи з суті зазначеної норми основного закону України виникає досить логічне запитання: а за що ми платимо?
Якщо розібрати систему фінансування приватних закладів освіти, то там все просто і зрозуміло: в договорі, який укладається між власником ДНЗ та батьками, зазначено перелік товарів та послуг, направлених на забезпечення всіх потреб дитини, пов’язаної з освітою, та фіксований прайс. Підписуючи такий договір, ми розуміємо, який об’єм освітніх послуг отримає наша дитина та куди будуть спрямовані ці кошти. Попре це, ми також маємо законні механізми перевірки якості наданої освіти. І у разі, якщо сплачені послуги будуть не на належному рівні, ми також маємо право на судовий захист, що випливає зі сфери договірних відносин цивільного права. Начебто, все ідеально та просто, але перебування дитини в навчальному закладі приватного типу не по кишені багатьом українським громадянам і тому наші діточки ходять до шкіл та дитячих садочків державної та комунальної форми власності.
І ось тут починається сама цікава «грошова магія»: начебто, заклад фінансують платники податків, а на фарбу та нові віконечка гроші віддай. І плати чітко кожного місяця, і борони Боже не сплатити, або виявити цікавість щодо реального використання цих грошей – вважай, що твоїй дитині «солодке життя» забезпечено. Зіткалися з таким? Звісно. Але піклуючись про своїх дітей та маючи намір відгородити їх від усіх можливих проблем, ми просто платимо і мовчимо.
Може вже досить?
Ми усі живимо у реальності і хоч держава і обіцяє нам безкоштовну освіту, але за фактом державних ресурсів не вистачає на забезпечення усіх потреб освітніх закладів. У зв’язку з цим бюджет переважної більшості закладів освіти фактично складається з двох частин: бюджетних коштів та благодійних внесків батьків.
Відсутність належної, прозорої та публічної процедури звітування адміністрацій ДНЗ перед батьками про використання бюджетних коштів та благодійних внесків потенційно створює сприятливий ґрунт для зловживань та корупції з боку представників навчальних закладів.
Якщо ми готові платити гроші за свою дитину, то чому б цей процес не зробити прозорим?! Щоб важко зароблені вами гроші дійсно шли на придбання фарби для підлоги або нового комп’ютеру, а не на особисті потреби директора. Щоб ми могли бачити, скільки коштує встановлення вікна і чи не встановлено воно за бюджетні кошти. Для прикладу: в одній школі батькам було заявлено про збір грошей на ремонт системи опалення. Гроші зібрали, навіть, опалення було відремонтовано. Здавалося б – усі були задоволені. От тільки в фінансових звітах, якими батьки зазвичай ніколи не цікавляться, було зазначено, що на ремонт системи опалення було виділено кошти з бюджету. Така цікава арифметика…
Виникає питання, як знищіти цього «демона» старої системи? Сама процедура шкільних поборів вкорінилася настільки глибоко і має велике коло зацікавлених осіб, що побороти її буде вкрай важко. Невтішна практика: якщо хтось з зацікавлених батьків на батьківських зборах задає незручне запитання щодо грошей, йому дуже швидко прикривають рота, і на цьому усі перетворення закінчуються. Але це лише на перший погляд, адже, якби все було так, в Україні ніколи б не відбулася Революції Гідності.
По-перше, в жодному разі не можна бути пасивним; по-друге, необхідно створювати прозору систему збору батьківських коштів та порядку звітування щодо їх використання.
У низці міст України (Львові, Луцьку, Сумах, Черкасах, Тернополі та ін.) органи місцевого самоврядування вже долучилися до вирішення окресленої проблеми. Зокрема, у руслі заборони незаконного збору готівкових коштів у навчальних закладах та надання рекомендацій щодо створення при навчальних закладах благодійних фондів, цілком незалежних від адміністрації навчальних закладів. Розроблено типовий порядок надходження та використання благодійних внесків у навчальних закладах, який визначає вимоги щодо надходження, використання, обліку благодійних внесків, а також порядку та форми звітування про їхнє використання. Одне з основних завдань цього положення – запровадження чіткого та прозорого механізму добровільної участі батьків у дофінансуванні навчальних закладів, зокрема, шляхом визначення цільового використання благодійних внесків та контролю громадськості за їх подальшою долею. Тобто, нам навіть не треба вигадувати велосипед!
Запровадження такої системи сприятиме подоланню корупції й фінансових зловживань у навчальних закладах та унеможливить доступ до благодійних внесків керівників і працівників навчальних закладів, позаяк, використання цих коштів здійснюватиметься виключно до цільового призначення, визначеного благодійниками.
Вчасне та належне оприлюднення кошторисів, річних планів державних закупівель та додатків до них, планів додаткових потреб навчального закладу, а також звітів з надходження та використання благодійних внесків у навчальних закладах забезпечить створення ефективної системи взаємодії і партнерства батьківської та педагогічної громадськості. Прозорий механізм надходження, обліку та використання благодійних внесків сприятиме формуванню правового простору в навчальних закладах, який захищатиме інтереси як батьків та їхніх дітей, так і репутацію й гідність працівників навчальних закладів.
26 квітня на сайт Харківської міської ради було подано електронну петицію №1132, яка вимагає заборонити збір готівкових благодійних внесків, що стягуються з батьків на потреби дитячих садочків та шкіл у Харкові. На теперішній час під петицією підписалося вже більше тисячі громадян. Проте, для того, аби вона була розглянута, необхідно п`ять тисяч підписантів. Тож прошу вас не залишатися байдужими, якщо це питання стосується і вашої родини.
Особисто мною, як правозахисником, вже було проведено декілька круглих столів з розгляду цього питання. Також дану проблему і способи її можливого вирішення я озвучувала в програмі «Тема дня» на телеканалі "ОТБ". Якщо ви бажаєте долучитися до цього руху або у вас є запитання і ви бажаєте отримати більше інформації, запрошую вас до спілкування у "Фейсбуці" (https://www.facebook.com/artuh.katya)
Ми маємо всі можливості раз і назавжди вирішити цю проблему, то чому б не скористатися шансом?!