статьи

Богдана не простим

9 августа 2017
3100
Поделиться:

На Тернопільщину прибув кортеж з тілом 18-річного бійця Богдана Ішутіна, котрий проходив службу в зоні АТО. Зустріти загиблого військовослужбовця в його рідному місті Теребовлі зібралися сотні людей – представники влади, діти з лампадками, жінки з квітами, багато молоді.

Богдан Євгенович Ішутін (11.10.1998 – 22.05.2017)

Народився 11.10.1998 року в селищі Теребовля (Тернопільська область), Україна.

Богдан був наймолодшим у багатодітній сім'ї.

Мати Богдана все життя працювала вчителькою фізики у місцевій школі та фінансово була неспроможна добре забезпечити своїх дітей.

Сім’я тяжко заробляла гроші на існування. У вільний від викладання час, вчителька торгувала на місцевому ринку.

Коли Богдану виповнилось 18 років, він одразу ж підписав контракт на військову службу.

Звання: солдат

Військовослужбовець (номер обслуги) 44-ї окремої артилерійської бригади (ОАБр), Збройні Сили України.

Рідний брат Богдана також військовослужбовець Збройних Сил України.

Загинув 22.05.2017 року внаслідок російського вторгнення в Україну.

На передовій, поблизу смт. Новоайдар (Луганська область), Україна.

Загинув близько 4:00, під час виконання службових обов'язків у районі, внаслідок вогневого поранення.

На площі священики відправили службу та молилися разом із близькими за упокій душі. Опісля кортеж вирушив до рідної домівки солдата. Понад п’ятдесят авто приєдналися до жалобної процесії та супроводили її гучним сигналом машин. Вздовж доріг горіли запалені лампадки та лежали квіти.

Побратим: «Богдан народився в багатодітній сім'ї вчительки з фізики. Моєї вчительки Надії Богданівни. Дуже боляче дізнаватися, що Богдана більше нема. У нього не було безтурботного солодкого дитинства. І не буде майбутнього... Теребовля - маленький райцентр на Тернопільщині, де вижити на одну білу зарплату майже нереально. Мама Богдана у базарні дні складала сумку всяких дрібниць і йшла на базар торгувати. Діти, маленькі і худенькі, які хотіли веселитися і жити безтурботно, мусили їй допомагати тягнути ту сумку на базар і з базару. А жили вони на вершині пагорба у гуртожитку. Ці базарні дні - вівторок, п'ятниця і неділя - були для них дуже сумними днями. Мені було боляче бачити Надію Богданівну - вчильку фізики, мудру і чесну жінку - на базарі з тими дрібницями. Вона спочатку сором'язливо ставала в один ряд із базарними продавцями. Згодом наче звикла, прикривалася паласолею від сонця, а може від сорому, розкладала свій товар осторонь від торгових рядів. Та без цього підробітку вона не справлялася поставити на ноги дітей. Я майже ніколи не бачила її усміхненою. І її дівчат та Богдана теж... Вона дуже хотіла бути щасливою, якщо не саме, то хоча б радіти за успіхи дітей. Зі всіх зусиль старалася, щоб дітям було краще, щоб отримали хорошу освіту, щоб знайшли гарну роботу. Богдану всього 18. Його мама втратила останню надію на те, що все буде добре, що прийде час і вона всміхнеться.»

Похований 26.05.2017 року на кладовищі в селищі Теребовля (Тернопільська область), Україна.


комментарии

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.00071001052856445 [2] => 0.039989948272705 )