Звання, посада, підрозділ: старший водій-оператор взводу роботизованих комплексів роти розвідки військової частини 3057 окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України.
Дата і місце народження: 14 березня 1965 року, м. Київ.
Дата і місце загибелі: 28 січня 2015 року, с. Гранітне, Волноваський район, Донецька область.
Обставини загибелі. Уночі та вранці 28 січня 2015 року російські бойовики обстрілювали села Гранітне та Миколаївка (Волноваський район) поблизу Маріуполя. Бійці «Азова» виїхали на передову, щоб відволікти вогневий удар ворога на себе, допомогти мирному населенню уникнути жертв. Унаслідок артилерійсько-мінометної дуелі загинули солдати А. В. Шульга та Г. М. Бєлофастов, шестеро дістали поранення.
Нагородження: Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Геннадій Миколайович Бєлофастов народився у Києві.
Для побратимів «Вальтер» був надійним другом. Вони згадують, що «Вальтер» був надзвичайно рішучим і сміливим воїном. Масові настрої, суспільну думку, масову свідомість та поведінку Геннадій завжди піддавав сумніву, прагнучи пізнати суть кожного явища. У нього завжди була власна думка щодо спірних питань. Серед сміливців-азовців, які виїхали 28 січня 2015 року на передову, щоб відвернути вогневий удар нападників на себе та запобігти появі жертв серед мирного населення, був і «Вальтер». Величезний уламок прошив «Вальтера» наскрізь, і він загинув.
Побратим «Вальтера» за позивним «Сварной» згадує: «“Вальтер” та “Бізон” служили у нашій мінометній батареї. “Вальтера” я знав трохи менше, тому що він прийшов пізніше, але за час нашого знайомства стало зрозуміло, що він — взірець справжнього, мужнього чоловіка.
У ті часи вони докладали величезних зусиль, напружували усю свою волю, хоробро оберігаючи рідну домівку від небезпеки. Хлопці відчайдушно захищали свою неньку.
Мені назавжди запам’ятаються “Бізон” та “Вальтер” як наставники, товарищі і другі батьки, які навчили мене багато чого.
А своїм життям та обставинами смерті ці двоє надали приклад справжніх воїнів, які до кінця виконують свій обов’язок».
Герои АТО