Збройні сили України неспроможні виконувати завдання навіть мирного часу. Ситуація в армії близька до катастрофи. Офіцерський склад деморалізований. Таку досить апокаліптичну картину нинішнього стану наший збройних сил намалював голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради Анатолій Гриценко під час бесіди з кореспондентом "Главного".Кадровий офіцер, колишній міністр оборони, чоловік, який майже все життя присвятив армії, мабуть, знає про що говорить?
- Анатолій Степанович, нещодавно президент підписав указ про створення Державного концерну "Укроборонпром". Були підстави відмовитися від старої схеми торгівлі озброєнням?
- У нас багато років тому була створена державна система експортного контролю за постачанням товарів військового призначення і військових послуг. Вона створена спільно з європейцями і американцями. Вона є досить надійною. Можна сказати, можливо навіть надійнішою, ніж в багатьох країнах ЄС. Вона багаторівнева.
- У чому це полягає?
- Якщо здійснюється постачання військової техніки, зброї чи військових послуг до країн, які не підпадають під санкції ООН, або не є чутливими з точки зору можливих військових конфліктів, рішення приймається на рівні Державної служби експортного контролю, приймається колегіально. Туди входять представники міністерствам оборони, апарату Кабміну і фактично це процедурне, технічне рішення.
Якщо виникають питання щодо чутливості, коли за даними розвідок або відкритої інформації є підозра, що зброя поставлена в ту чи іншу країну може спровокувати конфлікт, або буде використана таким чином, де будуть негативні наслідки, тоді рішення приймається на рівні комісії з питань військово-технічного співробітництва при апараті РНБО, яку за звичаєм очолює перший заступник Секретаря РНБО. Туди те ж входять представники від Міністерства оборони, розвідок і інших силових структур.
В крайніх випадках, коли питання вкрай чутливе і треба приймати відповідальне рішення, тоді воно належить до повноважень президента. При цьому перевіряється обов’язково і відкритими і закритими каналами кінцевий споживач, юзер, щоб ми були впевнені, що замовник – є замовником, а не одним із посередників, які за звичай є у цій системі.
Тому всі ті звинувачення, які лунали на адресу України після відповідних перевірок ООН нічим не підтверджувалися. І я схильний в тому вбачати намагання конкурентів не допустити Україну ринок озброєнь. Хтось каже жартома, але в кожному жарті - лише доля жарту, що ринок озброєнь за доходністю другий після наркотиків.
Це серйозні гроші - з одного боку, з іншого - для нас важливий розвиток високих технологій нашої оборонної промисловості, це робочі місця. Тому цей ринок вкрай напружений у конкретному відношенні. Тому інформаційні диверсії, конфлікти, які часто супроводжують підготовку будь якого контракту, особливо на серйозну суму.
Така система працювала роками і вона підтвердила свою життєздатність.
- Чому така гарна система перестала влаштовувати керівництво держави?
- Зараз президент прийняв рішення об’єднати в "Укроборонпром" кілька державних компаній, підприємств, які раніше фактично були об’єднані - раніше був "Укрспецекспорт" і в нього були дочірні підприємства: "Укроборонсервіс", "Прогрес", "Укрінмаш" та інші. Зараз це отримало нову назву.
Наскільки я зрозумів із указу президента, уряд має визначити перелік тих підприємств, які виробляють, або модернізують, або ремонтують озброєння, які знаходяться у підпорядкуванні інших відомств - Міністерства оборони, Мінпромполітики, можливо, космічного агентства - в одну структуру.
Теоретично це може спрацювати зі знаком плюс. Але всі попередні дії команди Януковича, я хотів би помилитися, але вони спрямовані на те, щоб привести потім відповідну державну компанію, можливо, у відкрите акціонерне товариство, або якусь іншу структуру.
- Тобто торгівля озброєнням виводиться з-під контролю держави?
- Я не хотів би, щоб це відбулося, тому що тоді б держава втратила важелі впливу не стільки с точки зору контролю, а скоріше, с точки зору цінового контролю.
- Поясніть, будь ласка.
- Ну, приміром. В структурі Міністерства оборони є державне підприємство - Конопотський авіаційний завод "Авіакон", Львівський авіаремонтний завод, Одеса, Чугуїв, є інші підприємства - де Міністерство оборони адміністративно має можливість контролювати всі витрати, всі етапи, через військову прийомку - виконання робіт, в тому числі, цінову політику. І цим досягається зменшення вартості виробництва, модернізації, ремонту.
Коли ці структури виходять з підпорядкування відповідного відомства, тим більше, якщо наступним кроком стане корпоратизація, то є небезпека того, що ремонтувати техніку на цих підприємствах буде дорожче, або спів ставно по ціні з ремонтом, наприклад, у Польщі, Німеччині, чи ще десь. І від того не виграє армія і інші силові структури.
Я хотів би, щоб такого кроку не відбулось.
- У деяких спостерігачів є претензії до особи, яка очолила "Укроборонпром" - Дмитра Саламатіна.
- Так, важливо щоб цю структуру очолювала людина із стратегічним баченням, з потенціалом і з авторитетом.
Саламатін як раз не належить до цієї категорії. Ми бачили… Це просто людина з рисами бандюка, який вміє битися стільцями, битися кулаками. І я не впевнений, що серйозні покупці, серйозні партнери України в інших державах, які себе поважають, які безумовно мають інформацію про те, хто такий Саламатін і як він себе поводить, вони матимуть з ним серйозну справу.
Тому я не очікую якогось прориву від всіх цих структурних змін до тих пір поки на чолі буде людина, яка, по-перше, порушує Конституцію і закони - вже понад півроку вона залишається в статусі депутата, не маючи на те права, людина, в якої моральні якості не відповідають необхідним.
- Була інформація, що в нього подвійне громадянство…
- Я бачив ці матеріали у пресі. Справді, в нього тесть колишній віце-прем’єр РФ Сосковец… Але я не можу підтвердити або спростувати наявність в нього російського громадянства. Можу підозрювати, що воно в нього є, але відповідь мали б дати правоохоронні органи. Поки що вони цю відповідь не дали.
- Анатолій Степанович, що нині відбувається в армії, в якому вона стані? Порівняйте міністра оборони Гриценка з міністром оборони Єжелем.
- Мені важко бути об’єктивним, коли мова йде про армію, оскільки маю 25 років служби, плюс два роки Суворовського училища, плюс майже три роки роботи на посту міністра оборони. Тобто для мене армія - не просто силова структура, це фактично моє життя.
Але я спробую бути об’єктивним. Для того буду використовувати об’єктивні показники.
Ми з Михайлом Єжелем були призначені практично в один період - я у лютому 2005-го, він - у березні 2010-го. Можна подивитися що було досягнуто за рік.
За цей період під керівництвом Гриценка було розроблено і затверджено Кабінетом міністрів, Радою Національної Безпеки і Оборони і введено в дію указом президента Державну Програму розвитку збройних сил на період до 2011 року. Єжель цього не зробив, ця робота навіть не розпочата. Немає навіть концепції розробки цієї програми. Ця робота провалена.
За цей період під керівництвом Гриценка було розроблено Державну Програму розвитку озброєння військової техніки на період до 2009 року. Єжель цього не зробив і такого проекту немає.
Під керівництвом Гриценка було затверджено стратегічний замисел застосування збройних сил. Це документ особливої важливості з трьома нулями секретності, який затверджує президент як верховний головнокомандуючий, який визначає завдання для збройних сил на всі можливі випадки. Цього не зроблено.
У 2005 році під керівництвом Гриценка було передано військовослужбовцям і членам їх сімей 6537 квартир. Роком раніше - у 2004-му - було 2700. В Єжеля немає і двох тисяч квартир.
При Гриценку була бойова підготовка. І льотчики тоді літали по 60 годин, виконувалось по 20 тисяч стрибків з парашутом аеромобільними частинами і підрозділами. Зараз у переважної більшості льотчиків наліт 4-8 годин. Ті, що знаходяться на бойовому чергуванні, 20-30 годин. Аеромобілісти скидаються зі свого мізерного грошового забезпечення гривні на пальне для того, щоб підняти літак в повітря, здійснити хоча б один - два стрибки для того, щоб мати право вдягти берет.
Це об’єктивна і вже не тільки моя оцінка, а це оцінка нашого Комітету, передана у письмовій формі спікеру РНБО.
- Що там?
Перше. Збройні сили неспроможні виконувати завдання навіть мирного часу.
Друге. Ситуація в армії близька до катастрофи.
Третє. Офіцерський склад деморалізований. І висновок, який зробив Комітет і письмово направив - нинішнє керівництво Міністерства оборони і Генерального штабу неспроможне забезпечити покращення ситуації і з боку президента треба вжити заходи по посиленню керівництва Міністерства оборони і Генерального штабу.
Простими словами це означає - замінити Єжеля і Генштаб на людей, які спроможні це робити.
Єжель не виправить ситуацію. Думаю, це зрозуміло всім і Януковичу також.
З Анатолієм Гриценком розмовляв Віктор АЛЄКСЄЄВ
Далі буде…
ГЛАВНОЕ™