ЗІРКИ ПІДТРИМУЮТЬ НАШИХ

Леонід ЛОГВИНЕНКО

У вихідні до польового табору національної гвардії України приїхали артисти, яких згуртував проект “Підтримай наших”: Марія Яремчук, Тоня Матвієнко, Марія Бурмака, Юлія Лорд, гурти «Without Limits» та «Куку Шанель». Підтримати наших, це значить завітати з піснею до українських вояків, які захищають рідну землю.

 

Відома співачка, до речі, східнячка, а точніше, харків’янка Марія Бурмака пояснює, чому вони забралися в цей тур.

– Такий час, що треба щось робити,- каже вона,- отож ми, котрі знають одне одного, зібралися й вирушили на Схід.

Дівчата проїхати за ніч майже 700 кілометрів в автобусі, добратися до Ізюма на світанку, а потім, скажімо, як Марія Бурмака, поспали пару годин на дивані в голови Ізюмської РДА, щоб дати концерт на пекучому сонці… Справді, щось героїчне в цьому є.

– В Україні так повелося, що жінка також воїн,- каже телевізійникам, здається, Тоня Матвієнко.

На базі національної гвардії, де бійці зупиняються на короткий час або перед відправленням в зону бойових дій, або після виконання бойових завдань, артистам довелося виступати на сцені, виструганій та змайстрованій в Ізюмському держлісгоспі. Місцеві столяри придумали збірну конструкцію, яку можна підготувати до артистичного “бою” за якусь годину. Ця сцена за час проведення АТО витримала і запальні танки відомого самодіяльного колективу “Родзинкана” з Бугаївки, і Еріку, і навіть міцні слова Ореста Лютого про Путіна. Тепер вона згодилася тим, хто збирався “підтримати наших”.

Коли більшість в артистичній “фронтовій бригаді” чарівні жінки, то пісні, звичайно, будуть про любов. Тоня Матвієнко справді заспівала пісню любу, пісню милу “все про кохання, все про любов” і багато прекрасних пісень, які дістались дівчині від славетної матері, скажімо про білокрилу птаху, що сіла на тополю. Під одну з них вона запросила на танок вояка.

– Дивишся на ці намети, на хлопців і думаєш, що хтось з них може загинути – це дуже страшно,- говорить Тоня.- Те, що ми привезли на Ізюмщину – це не концерт… Я не хочу сидіти вдома і нічого не робити. Байдужість сьогодні – це дуже великий гріх для України. А пісні я співала такі, щоб відволікти хлопців від буднів, аби вони ще раз згадали своїх матерів і коханих.

Експресивністю закарпатських ритмів зачаровувала Марія Яремчук. Виконувала не лише пісні з репертуару батька Назарія, а й з свого. А ще ця невгамовна дівчина танцювала з бійцями і співала пісню про рушник: “Два кольори мої два кольори, червоне – то любов, а чорне – то журба…”

– Такі концерти насичують змістом твоє існування реалізують артистичне покликання,- каже не по-дівочому мудро Марія Яремчук.

– Звісно, ми не можемо зробити для України так багато, як роблять ці хлопці. Але на хвилинку, годинку можемо зробити їхнє життя трішечки кращим, говорячи, ми їх любимо, що вони для нас мужчини з великої літери.

 

А як брала за душу пісня “Рідна мати моя…”, яку співала уся патрульна рота разом з Марією Бурмакою. Давно вже не чув стільки пісень під акомпанемент акустичної гітари у виконанні Марійки. У неї своя інструментальна група, але пісні під гітару – це те, що найбільше мене чіпляє за серце. Та й не лише мене. Можливо, згадується та перша фестивальна “Червона рута”.

Сонячним гумором, іронією і коханням були пронизані пісні гурту “Куку Шанель”, струменіла романтика у виступі Юлії Лорд.

– Ця сцена бачила виступи артистів високого рівня, але за ступенем патріотизму українськості, звичайно цей концерт посів найвищий щабель,- каже голова Ізюмської РДА Любов Шамрай.

Справді, не завжди міліцейська публіка, що за мить стала національною гвардією виявляла патріотичні почуття під час таких концертів. Армія, добровольчі спецбатальйони – так… А цього разу на гасло “Слава україні!” глядачі в плямистій уніформі відповідали “Героям Слава!”

Цього дня столичні артисти дали також концерт на головній площі Ізюма. Переживання, що на нього прийде мало людей були марними. На майдані ніде було яблуку впасти, і майоріло море золото-блакитних прапорів.