Статьи
1 23 4 5 6 7 8 9 10
13 июля 2017
1358
Замкомвзвода Аверкин. В бригаде наш батальон назвали "штрафбатом"

Евгений Аверкин, позывной “Игла” – замкомандира взвода в одной из воинских частей, расположенных в Геническом районе. Родом он из Бердичева Житомирской области. Ему – 27. Но испытал он столько, что иным хватит на три жизни.

Его жизнь круто изменилась в марте 2014-го, когда он добровольцем пошел в армию. Пошел туда, где ранее проходил срочную службу: в 95-ю Житомирскую бригаду воздушно-десантных войск.

“На 3 мая у меня была запланирована свадьба, – рассказывает Евгений. – Но я понимал, если отсиживаться, то никакой свадьбы может не быть. Вы ж помните, какая ситуация была. Потому пошел в военкомат. По моей просьбе военком похлопотал, чтоб нас супругой расписали 10 марта. В тот же день отметили это скромно. А 11-го я уехал”.

Потом были 235-й общевойсковой полигон “Широкий Лан” в Николаевской области, где по ускоренной программе прошли обучение. Перед отправкой в АТО часть, где служил Евгений, ненадолго перебросили на Херсонщину, так как была велика вероятность российского вторжения из Крыма.

12 июля 2017
1018
Віктор завжди знаходив спільну мову із малим і з старим

Дата та місце народження: 11 січня 1983 р., с. Малі Кутища, Калинівський район, Вінницька область.

Дата та місце загибелі: 29 травня 2014 р., м. Слов'янськ, Донецька область.

Звання: Прапорщик.

Посада: Інструктор (старший кулеметник).

Підрозділ: Полк спеціального призначення "Ягуар", Західне ОТО НГУ.

Обставини загибелі: Загинув поблизу Слов'янська в районі проведення АТО. Знаходився у гелікоптері Мі-8МТ Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу на п'ятому блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, зазнав обстрілу, що вівся з лісосмуги, та був підбитий. Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя шістьох військовослужбовців НГУ: генерал-майора Сергія Кульчицького, полковника Сергія Бульдовича, майора Віталія Куриловича, капітана Сергія Кравченка, прапорщиків Валентина Білошкурського і Віктора Ліпського, та шістьох працівників спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області: старших лейтенантів міліції Петра Безпалька і Василя Семанюка, старшого прапорщика міліції Володимира Шарабуряка,прапорщика міліції Володимира Лисенчука, старшини міліції Петра Остап’юка, старшого сержанта міліції Віктора Яков’яка. Дивом уціліти судилося лише одному із членів екіпажу – другому пілоту капітану Олександру Макеєнку, який дістав тяжкі травми.

11 июля 2017
875
В июне на войне в Донбассе погибли 27 бойцов АТО

Без жертв для українських сил минуло тільки 1 червня. Обстріли українських позицій поновилися відразу після перемир'я (до міжнародного дня захисту прав дітей).

До переліку включено керівника відділу Департаменту контррозвідки СБУ, полковника Юрія Возного та командира 10-го ОЗСпП ГУР МО України, генерал-майора Максима Шаповала, які загинули 27 червня внаслідок вибухів автівок у різних частинах країни. Оскільки обидва теракти були пов'язані з професійною діяльністю щодо протидії ворогу, Цензор.НЕТ вважає за доцільне зарахувати їх до бойових втрат.

Цензор.НЕТ відомо про 27 загибих героїв. Наймолодший із загиблих у боях мав 20 років, найстарший - 58. Список не є остаточним.

1. Василь Васильович Бурачук (позивний Комод), сержант, командир відділення 30-ї ОМБр.

2 червня у районі Волновахи на Донеччині воїна застрелив снайпер. Коли розпочався мінометний обстріл, під прикриттям якого противник атакував зі стрілецької зброї та АГС, Василь з товаришами вступили у бій. Василь вибіг з бліндажу, щоб зайняти зручну позицію для бою, і в цей момент у шию влучила куля снайпера.

10 июля 2017
823
Яровой: "Растущий уровень преступности" - это "мем", который вбивают в головы украинцев российские пропагандисты"

С первым заместителем министра МВД Сергеем Яровым "Цензор.НЕТ" было о чем поговорить. Во-первых, скоро исполнится полгода со дня его назначения. Вполне серьезный временной срок, чтобы отчитаться за проделанную работу. Тем более, что вопросов по работе органов внутренних дел хватает. Взять хотя бы 9 мая: как вышло так, что в ряде городов сепаратисты и провокаторы чувствовали себя как дома? И состоялся ли в связи с этим должный разбор полетов?

Ну, а во-вторых, именно 59-летний Яровой курирует важнейшую тему охраны правопорядка при проведении массовых акций. Интересно было узнать: что изменилось в организации работы полиции на этом направлении? - Полиция охраняет порядок на публичных акциях самого разного плана. Как рассчитываете предполагаемое количество участников, число ваших сотрудников и уровень предполагаемых угроз? - Массовые мероприятия очень разные, поэтому меняется и подход. Сначала мы анализируем обстановку и составляем прогноз, кто будет участвовать в митинге, какие у них будут лозунги, задачи и возможности, степень радикализации. Например, бабушки и дедушки в последние три года очень часто выходят на акции протеста, но совершенно очевидно, что кто-то их организовывает и известно, что участвуют они не просто так, отнюдь не из собственных убеждений и не "за спасибо"…. Еще одна особенность последнего времени: к мирным акциям то и дело подмешиваются "ультрас", которые начинают "раскачивать лодку" с высоким уровнем агрессии.

9 июля 2017
901
Андрей Живущий. Человек своей философии

Андрей Живущий – творческий псевдоним художника и актера, ушедшего на войну и ставшего разведчиком 93-й отдельной механизированной бригады ВСУ. Фронтовой позывной – Дикий Прапор. В марте 2015 года, призванный по мобилизации, Андрей отправился в зону боевых действий.

«Я учился в военном институте КВИРТУ. Специальность – радиоэлектронная разведка. Когда в 1999-м вуз начали расформировывать, ушёл с последнего курса – не хотел служить в такой армии. Работал охранником, телохранителем, бухгалтером… Через 20 лет вернулся. Четвёртая волна мобилизации – весной 2015-го».

12 июня 2015 года в посёлке Опытное около Донецкого аэропорта машина с украинскими бойцами подорвалась на фугасе. Трое погибли, остальные пятеро, в том числе и Андрей, получили ранения.

«Ударной волной меня отбросило, мужики тоже разлетелись кто куда. Я очнулся, когда один из товарищей стал бить меня по щекам. Помню, всё тело дико болело, и от этой боли я не мог даже пошевелиться», – рассказывал боец.

7 июля 2017
1299
Сергій Табала: Я готовий загинути за Україну й жалкую про те, що можу зробити це тільки один раз

Сум’янин Сергій Табала палкий патріот України пішов у вічність вісімнадцятирічним юнаком: героїчно загинув у донецькому аеропорту. Він був наймолодшим серед легендарних «кіборгів»...

Сергій Табала — уособлення молодого українського покоління, яке народилося в незалежній країні, не бажає жити з тавром «молодшого брата» й прагне знати правдиву історію своєї Батьківщини. Тому слова Сергія: «Якщо не ми, то хто? Якщо не зараз, то коли? Я готовий загинути за мою Україну й жалкую лише про те, що можу зробити це тільки один раз!» — звучать як гасло найвищого вияву мужності, героїзму й жертовності юних патріотів, які дуже швидко подорослішали, пройшовши через горнило революції та війни

Сергій народився й виріс на Сумщині. Змалку він дуже цікавився історією рідного краю, родини, пишався, що його предки були хоробрими воїнами — козаками. І позивний «Сєвер» він, мабуть, вибрав собі через назву гордого войовничого давньоруського племені сіверян, яке проживало колись на теренах нинішньої Сумщини.

1 23 4 5 6 7 8 9 10

25 июля 2017
больше новостей
delta = Array ( )