ТОП-темы:       Евровидение-2017 в Киеве   
Статьи
1 2 34 5 6 7 8 9 10
11 апреля 2017
1734
Подполковник Коваленко. Бой на границе

37-летний подполковник ВСУ Юрий Коваленко родился 16 июля 1977 года в Винницкой области (город Бершадь одноименного района) в семье военного. Окончил Одесский военный институт Сухопутных войск, служил в Днепропетровске и Кировограде. Во время российско-украинской войны служил командиром второго отряда 3-го полка спецназа оперативного командования Юг (в/ч 2336).

В июне 2014 обеспечил проход войск АТО вброд у села Кожевня для блокировки линий снабжения противника вдоль границы. Коваленко первым перешел реку Миус. Далее его отряд шел в авангарде, чтобы вывести подразделения Вооруженных сил к Должанскому и Краснопартизанску. Операция была проведена без потерь.

В июле в авангарде сил АТО прорывался вдоль украинско-российской границы в Луганской области. Его группа была важным источником разведданных для армии. Умело организовывал оборону, несколько раз предотвращал прорыв банд и диверсионных групп из России. Офицер трижды выбивал российских солдат с пропускного пункта Изварино.

10 апреля 2017
966
Ми повернемося додому разом...

22 червня 2014 року на плацу з’єднання спецпризначення Національної гвардії України «Барс» відбулася траурна церемонія: побратими-однополчани прощалися із загиблим командиром взводу спеціального призначення лейтенантом Володимиром Кравчуком.

Військово­службовець у складі рідного підрозділу з цього самого плацу вирушав у зону проведен­ня антитерористичної операції з великими надіями та благород­ними намірами – побороти зло, щоб у рідній країні запанував мир.

Він залишав удома любля­чих батьків, брата й наречену, з якою восени планували зіграти весілля… Наприкінці серпня Во­лодимир мав відзначити 22ліття. Він мріяв створити сім’ю й жити під мирним українським небом.

Тож впевнено йшов до мети – мужньо й безстрашно від­стоював свободу свого народу.

Товариші з підрозділу пам’ятають Володимира як активну людину, що все встигала: і слу­жити Вітчизні, і відпочивати.

8 апреля 2017
780
Сергій Ковшар: Коли Дмитро побачив першу кров, загибель друзів, сказав, що його місце на війні

Дмитро Ковшар з квітня 2014 року ніс службу в зоні АТО. Хлопець ще зі шкільних років мріяв займатися військовою справою. Йому подобалося ходити з батьком на полювання. Там він подекуди стріляв краще за дорослих. Завжди чинив по справедливості.

Йому подобалося

- Слабших він захищав. І тут Дмитро наш не міг інакше вчинити. Пішов рятувати.  Позивний у нього був Ірокез. Через те, що він так підстригся. От і сказав Діма: «Солідний чоловік  – це лисий чоловік», – зазначає мати Світлана.

Дмитро Ковшар народився 12 жовтня 1993 року в селищі Шевченкове. Тож недаремно майже співпала ця дата зі святом Дня захисника України. Дмитро завжди був активним. У школі брав участь у всіх заходах. Нікому не відмовляв. Якщо чимось і захоплювався, то вже надовго.

- З першого класу ми разом, – говорить однокласник Діми Артем Василенко. - У школі Дмитро вирізнявся куражем, веселістю. Хоч і навчатися не  дуже любив, але був завзятий. Тягнуло на військове ще зі школи. Разом хотіли вступати в академію. Часто з батьком їздив на полювання. Про АТО останнім часом не розмовляли. Другом був відмінним. Завжди підтримував, адже віддавав частину позитивного настрою іншим. Навіть не віриться, що з ним могло таке статися.

7 апреля 2017
1156
Алла Жовтій: Діма пішов добровольцем на фронт у серпні 2014 року

Маму Діма утратив, коли йому було 11 років. Я уже заміжньою оформила над ним опікунство – чоловік був не проти. Мамина смерть дуже ранила Дмитрика, він довго ні з ким не розмовляв. А мене Аллою називав, друзі усі дивувалися – мовляв, до мами на ім’я звертається. Діма у нашій сім’ї дійсно був за старшого сина.

Ці спогади належать Аллі Жовтій, сестрі загиблого бійця АТО Дмитра Верховодова. На столі – документи, пожовклі дитячі фотографії, торішні світлини. Останні – з місця служби та з найкращим другом.

За весь строк служби приїздив 3 рази. Останнього разу залишив нам фотографії: наче відчував. Скинув фото друг дитинства Володимир: вони і до міста за автомобільними запчастинами разом їздили, і на риболовлю, і просто ввечері посидіти виходили, – згадує племінниця Анна Бронтерюк.

Дмитро Верховодов народився і виріс у Лозівському районі. Закінчив 8 класів, отримав професію водія у Панютинському училищі. А далі пішов по заробітках: працював у Москві, Сочі, але повернувся працювати на Батьківщину. Протягом останніх 5 років з раннього ранку і до пізнього вечора працював на маршруті «Панютине-Лозова». Мріяв створити власну родину, але в особистому житті не щастило. Дуже любив дітей, усю увагу приділяв племінникам: Олексію та Анні.

6 апреля 2017
1150
Олена Савченко: Мій Васильок загинув рівно за місяць до свого 32-річчя

Малий Вася завжди мріяв стати міліціонером. Сам родом із смт. Орілька Лозівського району Харківської області, після 9 класів отримав професію верстатника широкого профілю у професійному училищі №36 м. Лозова. Але дитячу мрію не полишав. Відслужив у Десні Київської області. Життя змусило Василя Савченка працювати і на будівництві, й експедитором продовольчих товарів, і токарем. У 2014 році здійснив бажане – влаштувався міліціонером батальйону патрульної служби особливого призначення «Дніпро-1».

«Зібрав одяг, документи – каже, піду служити, – згадує мама Олена Миколаївна. – Сказав, що мають їхати на пост до Бердянська, ніби у відрядження. Потім близько місяця був у Маріуполі – там спека була, він аж «згорів». У цей час якраз почалась історія з Іловайським котлом у Донецькій області. Його друга дружина потім говорила, мовляв, чи не обманюєш нас, Васю. А він говорив, що все добре…»

5 апреля 2017
1492
"Киборг" Колодий. 20 жизней в обмен на свою

33-летний капитан Вооруженных сил Украины Сергей Колодий родился в Харькове. Защитник Донецкого аэропорта - киборг, командир роты механизированного батальона 93-й Днепропетровской отдельной механизированной бригады (в/ч А1302).

Два месяца воевал в Донецком аэропорту. 28 сентября 2014 года у Донецка один из взводных опорных пунктов был заблокирован российской армией. Узнав об этом, капитан Колодий в одиночку на БМП выдвинулся на подмогу своим бойцам. Вступил в бой с российским танком, дав возможность солдатам выйти из окружения и не попасть в плен. Благодаря героизму офицера были спасены 20 военнослужащих.

"Приход 79-й и 95-й бригад в район села Пески и в аэропорт позволил добиться решительного перелома: свежие силы, наконец, осуществили ротацию, рота 93-й бригады и три группы 3-го полка специального назначения, наконец, вышли из аэропорта после трех месяцев непрерывных боев без ротации. Вышли не все - незадолго до выхода, отражая танковую атаку, героически погиб командир роты 93-й механизированной бригады капитан Сергей Колодий, который оборонял аэропорт с 1 августа", - писали о командире в СМИ.

1 2 34 5 6 7 8 9 10

Сегодня
29 апреля 2017
больше новостей