Статьи
1 2 3 45 6 7 8 9 10
24 октября 2016
О цене на газ, призраке Майдана и отечественной "оппозиции"

На лекции по политологии:

- Зайдите в свинарник. Те свиньи, которые у корыта, спокойно чавкают, а те, которых оттерли и которые пытаются пробиться обратно, отчаянно верещат. Вот, собственно и все, что вам нужно знать об оппозиции.

Неа, ну опять у нас пытаются путем манипулирования средствами массовой информации построить параллельную реальность.

Итак, по существу. Господа Мураев и Рабинович громко огласили о начале акции протеста «Тарифное сопротивление». И вот 20 октября, в четверг, принадлежащие этим господам телеканалы «News One» и  «NewsNetwork» рассказывали о массовом народном протесте. Естественно, что одновременно, если ни еще раньше, радостно заверещали «кремлевские» СМИ – «доплясались хохлы, у них уже тарифный Майдан». А неутомимый Азиров выдал на своем сайте «Комитета спасения Украины» «Новый Майдан неизбежен».

17 октября 2016
От Чечни до лифта в Донецке. Биография "героя"

16 октября в Донецке, находящемся под контролем сепаратистов, был убит один из их командиров – Арсен Павлов, более известный как Моторола. Его взорвали в подъезде его дома. Руководство ДНР обвинило в этом Украину и пообещало отомстить. В Киеве заявили, что Моторола стал жертвой внутренних конфликтов или очередной «зачистки» участников несостоявшегося проекта «Новороссия», организованной при участии Москвы.

Арсений Павлов был гражданином России, в прошлом воевал в Чечне. На восток Украины приехал два года назад, когда конфликт только начинался. Участвовал в первых пророссийских митингах в Донецке за отделение от Украины, с которых. Позднее – воевал в Славянске под командованием Игоря Стрелкова (Гиркина), бывшего офицера ФСБ.

В сепаратистской Донецкой республике получил звание полковника и звезду Героя ДНР. По сообщениям прессы, сепаратисты выделили ему «реквизированную» квартиру из фонда «ПриватБанка», принадлежащего украинскому олигарху Игорю Коломойскому.

17 октября 2016
Полторак розповів, як за кордоном сприймають нову українську армію – інтерв'ю

Міністр оборони Степан Полторак у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те, що: відведені від лінії розмежування підрозділи можуть повернутися на позиції за 15 хвилин; західні партнери приїжджають вивчати досвід української армії; військовий бюджет одночасно не великий і не маленький; з 2018 року міністр оборони має бути цивільною особою.

У НАС БУДЬ-ЯКУ СИТУАЦІЮ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТАКИМ ЧИНОМ, ЩОБ СТВОРИТИ ЯКУСЬ НЕСТАБІЛЬНІСТЬ. Я ХОТІВ БИ ДАТИ ВІДПОВІДЬ ТАКИМ ПОЛІТИКАМ – НЕ ВИТРАЧАЙТЕ ЧАС, ТЕРИТОРІЇ МИ НЕ ЗДАМО, І МИР, І СПОКІЙ ЗБЕРЕЖЕМО

– Почнемо з оперативної інформації, з того, що відбувається на Сході в рамках рамкової угоди, підписаної 21 вересня, але по суті так і не виконаної в повному обсязі. Станиця Луганська стала каменем спотикання. Яка обстановка зараз і як ви взагалі оцінюєте перспективи цього розведення сторін, яке було задеклароване, яке так важко відбувається?

– Я навмисне сказав "добрий день", тому що він добрий для українського війська. Тому що нарешті після того як Президент України своїм указом визначив 14 жовтня днем захисника України, ми святкуємо своє професійне свято не в день створення армії агресора, а в історичний день, який дуже багато значить для України. Що ж до ситуації, яка сталася в районі Луганська, в районі розведення, трьох ділянках, вона залишається, на жаль, складною. Тому що з першого разу і практично без серйозних проблем ми відвели війська в районі Золоте. З потугами, але з другої спроби були розведені війська в районі Петрівського. Там, на жаль, під час розводу в перший раз, коли ми спробували розвести, наші підрозділи потрапили під обстріл, і це було, до речі, в присутності ОБСЄ, які після цього поїхали звідти, і вже з другої спроби ми відвели війська від лінії зіткнення. Сьогодні стоїть питання по Станиці Луганській, вже були спроби розвести, але те, що 6 жовтня був обстріл і, на жаль, вчора вночі із ГП-25 так само був обстріл наших позицій. Добре, що ніхто не постраждав, але такі обстріли були. Зараз ми приймаємо рішення, тому що обстріл, який був 6 числа, після якого ми були вимушені 9 жовтня не проводити розведення військ, він був потужнім, а обстріл, який був буквально вчора вночі, він був незначним і неприцільним. Зараз рішення приймається, ми консультуємося – або ми будемо додатково встановлювати час для того, щоб повністю були виконано вимоги для того, щоб розвести. Я хотів би сказати, що там не тільки вимоги припинення вогню, але й цілодобове спостереження місії ОБСЄ. Тут теж є проблеми, тому що, на жаль, ОБСЄ спостерігає за лінією відведення не тільки у світлий день. Вночі є проблеми. І коли будуть виконані ці дві умови, ми готові до розведення. І тут я хотів би запевнити мирне населення, яке проживає в цьому районі, що позиції, опорні пункти в районі Станиці Луганської ми не залишаємо, загрози для мирного населення ніякої немає. Збройні сили знаходяться в районах, які їм визначили, у своїх опорних пунктах, які знаходяться поруч, і навіть в ускладненій ситуації вони дуже швидко зможуть зайняти свої опорні пункти.

13 октября 2016
Всенародное празднование Дня защитника Украины как один из факторов нашей будущей победы

Вот уже третий год как в Украине День защитника страны отмечается 14 октября. Автор не относится к действующей власти и к действующему Президенту с особым пиететом, но есть много решений, которые были приняты вовремя и дали свой результат. Особенно это касается военной сферы.

 Наверное, будет ненужным повторять уже неоднократно сказанные слова о том, что на момент начала русско-украинской войны 2014-… годов (скорее всего нам, как и Израилю, предстоит еще очень долгая фаза перманентного противостояния) украинские Вооруженные силы, равно как и другие воинские формирования были в плачевном состоянии. В принципе все 23 года независимости, которые предшествовали попытке РФ-ии провести операцию «Ликвидация проекта Украина», наша силовая сфера была в стадии перманентного уничтожения. Каждый Президент Украины должен нести за это ответственность – Кравчук за сдачу ядерного оружия (хотя ему в плюс, что он сумел наростить за короткий срок военную группировку Украины в Крыму, что вкупе с войной РФ-ии на Кавказе удержало их от оккупации Крыма в начале 90-х); Кучма за первую волну тотального разоружения и развала Вооруженных сил; Ющенко и Тимошенко (вместе со ставшим очень крепким «задним умом» экс-министром обороны Анатолием Гриценко) – за продолжение сокращения Вооруженных сил и их недофинансирование, продолжение развала армии. Понятно, что чемпионом в этом процессе стал «легитимный». Виктор Федорович системно по заданию своих кураторов из Кремля готовил Украину к разделу на «котлеты». Немаловажная роль в этом процессе отводилась и уничтожению Вооруженных сил. Так, в 2013 году целый ряд воинских соединений были расформированы или стали готовится к расформированию. Бывшая Национальная гвардия (в 90-е надежная опора суверенитета, особенно в Крыму), на тот момент Внутренние войска – были окончательно превращены в «полицейскую внутреннюю армию», главной задачей которой стал разгон дубинками протестующих. Особенно быстрыми темпами шел процесс уничтожения силовых структур в Крыму. Так, единственным сухопутным соединением на полуострове стала 36-я бригада береговой обороны ВМСУ, в составе которой было всего 4 батальона – 2 морской пехоты, 1 горнопехотный и 1 механизированный. При этом, все они были переведены на контрактную форму комплектации, в результате укомплектованность была далеко не на 100%, а морально-боевое состояние – также не на 100%. В итоге, в феврале-марте 2014 г. в Крыму превосходство в личном составе российских боевых подразделений было просто зашкаливающим.

12 октября 2016
Путінська Тимошенко? Питання є

Я уважно подивився, як на початку місяця у Львові активісти пікетували осередок «Батьківщини» з плакатами «Юля = Пуйло». Керівництво «Батьківщини» образилось на цю акцію, назвавши її замовною. Навіть якщо так і є, та попри все, треба подякувати за тему, яку мимоволі підняли. Латентна проросійськість Юлі Тимошенко – ось що має стати темою №1 в найближчий час. І з цього приводу я хочу сказати ось що.

 

Усі бачили соціологічні рейтинги. Добре це чи жахливо – але Тимошенко і її партія станом на зараз очолює рейтинги. А це означає, що претендент на найвищу владу повинен відкрито відповісти на всі питання, які за останнє десятиліття накопилося в частині її специфічної симпатії до Росії та Путіна.

 

Я особисто бачився з Юлією Володимирівною під час вересневого Форуму видавців у Львові. Вона взяла мою книгу, обіцяла прочитати, ми дуже мило побалакали у світлі партійних фотокамер. Цим текстом я запрошую Юлію Тимошенко вийти на значно ширше прожекторне освітлення і поставити всі крапки над і в темі її проросійськості. Аби більше не фантазувати на цю тему, для початку вона повинна пояснити всі свої минулі пропутінські дії, а саме:

Чому на посаді прем’єра Тимошенко фактично обнулила вступ України до НАТО? Країна повинна почути чітку позицію Тимошенко не щодо декларативних намірів бла-бла-бла, а щодо конкретної подачі заявки на членство в НАТО. Юлія Володимирівна повинна чітко сказати: вона як імовірний переможець виборів буде ініціювати подання офіційної заявки України на вступ до НАТО: так чи ні? Чому БЮТ 2008 року відмовився голосувати в парламенті постанову про визнання Росії агресором щодо Грузії. Мене тут цікавить конкретна відповідь: як так сталося, що в парламенті проти визнання Росії агресором виступили 3 фракції: БЮТ, Партія регіонів і комуністи? Хотілось би почути чітке пояснення тепер, коли долю Абхазії повторив Крим. Чи дійсно Тимошенко була промоутером присутності російського флоту в Севастополі? Я питаю, тому що є інтерв’ю 2005 року, де на питання: «Чи погодиться вона на продовження терміну перебування російських військ у Севастополі в обмін на зменшення ціни на газ», прозвучала така відповідь: «Звичайно, погоджуся. Завжди можна домовитися про надання послуг однією країною іншій країні на нормальних комерційних умовах». Мене цікавить, чи готова Тимошенко зараз, через 10 років, публічно визнати фатальну помилковість своєї позиції щодо флоту в Севастополі? Даруйте за банальність – та все-таки, як зараз Тимошенко оцінює газові угоди з Путіним, які Україна досі відхаркує і які для Путіна є найвигіднішими? Якими базарами у Львові ходила Тимошенко, що, нібито, почула вимогу львів’ян повернути Януковча і чи поділяє вона цю думку?
10 октября 2016
Степан Полторак: "Чекати, коли відновиться мир, часу немає. І права на помилку немає"

За два роки на посаді голова Міністерства оборони, колишній керівник Нацгвардії Степан Полторак дав лише одне телевізійне і два «друкованих» інтерв'ю. Традиційне пояснення: голова МО країни, що воює, не має бути публічним, має робити свою справу. Відтак, над організацією цієї бесіди ми працювали рік. Рівно рік. Протягом якого питань до міністра значно збільшилося. Контрактна армія, реформування МО, співпраця з волонтерами, відносини з Президентом та головою власного Генштабу, політика на Донбасі, взаємини з західними партнерами тощо. Про все це та багато іншого вдалося поговорити в прямому ефірі програми «Лівий берег з Сонею Кошкіною», друковану версію якого сьогодні представляємо до уваги читачів.

«Україна у рік витрачає 6700 доларів на одного військового»

Почнемо з грошей. Проект держбюджету на 2017 рік передбачає 64 мільярди гривень фінансування для армії. Цифри - рекордні. Практично, 2,5% ВВП. Але ж Міноборони, разом з Генштабом, просили виділити 86 мдрд. На 22 більше. Виходить, погано пролобіювали?

1 2 3 45 6 7 8 9 10
22 января 2017
больше новостей