В сети рассказали о бойцах АТО из Житомира, отце и сыне, которые проходят службу в одной из самых горячих точек в Луганской области.
Материал об украинских военных с позывными "Батя" и "Мирослав", подготовленный пресс-офицером Дмитрием Чалым, опубликован на странице штаба АТО в Facebook.
Родина житомирян, на позивні «Батя» та «Мирослав», несуть бойове чергування на одному з опорних пунктів, що на підступах до міста Золоте. Це одна з найгарячіших точок Луганщини, де бойовики щоденно ведуть обстріли та роблять вилазки у складі диверсійно-розвідувальних груп.
Ще у 80-х роках «Батя» проходив строкову службу у Туркестанському військовому окрузі, де обіймав посаду заступника командира взводу. Після демобілізації повернувся до свого містечка, що на Житомирщині. Довгі роки працював механізатором, в кращих традиціях виховав двох синів, а з часом діти порадували батька й внуками. Здавалося, чого більше треба звичайній щасливій українській родині.
За словами бійця, коли у 2014 році сусід-агресор вдерся до України та почав «віджимати» наші землі, він не зміг залишитись осторонь. Відразу звернувся до місцевого військкомату та у рядах добровольців став на захист нашої держави.
Після відповідної підготовки, батальйон територіальної оборони, де служив «Батя», було відправлено на Чонгар, а через деякий час до Гранітного. Саме там він зустрів перші свої бої та відчув масовані обстріли з «Градів» та іншого важкого озброєння, яке постійно застосовував противник. Та найважче давалося переносити людські втрати, коли гинули бойові побратими.
- У липні 2015 року відбулася демобілізація особового складу нашого батальйону. Дома довго відсиджуватися не зміг, адже дуже хотів повернутися назад. Відпочивши близько півроку, знову пішов до військкомату, але цього разу вже з сином, - пригадує «Батя». - Я його не став відмовляти чи забороняти, це було його особисте рішення, яке він прийняв сам. Ось так ми разом й підписали контракт та поїхали воювати на Луганщину.
Наразі батько з сином проходять службу в одній з мотопіхотних бригад, що в оперативно-тактичному угрупуванні «Луганськ». Батько виконує обов’язки командира взводу, а син проходить службу на посаді старшого стрільця.
- Перший час я йому постійно давав корисні поради, підказував, що і як, адже раніше в нього не було бойового досвіду. От я йому і передавав свій, набутий поблизу Гранітного. В свою чергу він ніколи не відмовлявся вислухати мене, всю інформацію швидко засвоював та на практиці закріплював, - розповідає «Батя».
Вже більше ніж півроку батько й син утримують одну з передових позицій на Луганщині. За цей час «Мирослав» перейняв досвід від батька та в ході боїв й сам здобув неабияких навичок. Неодноразово командування бригади відзначало в кращий бік батька з сином та ставило їх за приклад іншим військовослужбовцям підрозділу.
