Тернополянин Микола Сивирин кілька місяців судиться з Міністерством оборони України та військовою частиною, в якій служив.
У січні 2016 року чоловік підписав контракт із Міністерством оборони України про проходження військової служби у 73 морському центрі Сил спеціальних операцій. Потім протягом кількох місяців, із січня по березень, Микола Сивирин виконував завдання у зоні проведення антитерористичної операції на Сході. У березні його та ще 10 інших бійців групи забрали з передової й відкликали на місце постійної дислокації військового формування у частину №2492.
«Так, як мені пояснили – для передання частини з військово-морського флоту у Сили спеціальних операцій. Неодноразово звертався з рапортами, щоб нас відправили у зону АТО, однак нам відмовляли», - коментує Микола Сивирин.
Згідно з неофіційною версією, у військовослужбовців 73 морського центру почались проблеми з командуванням після того, як вони відмовились закривати очі на контрабанду в зоні проведення АТО. Бійців поселили у нелюдські умови, не виплачували зароблені гроші. А після того, як свою правоту контрактники довели у військовій прокуратурі, у військовій частині на них почали тиснути – провокативними методами штовхаючи до переведення в інші частини. Коли все ж таки з Генерального штабу прийшов наказ про їх перехід в іншу військову частину, у частині №2492 73 морського центру перед бійцями закрили двері, але не звільнили з ЗСУ. Це є грубим порушенням інструкції про переведення військовослужбовця з однієї частини в іншу, каже Микола Сивирин. Не маючи можливості повернутись на територію військової частини, бійці роз’їхались по місцях прописки і там стали на облік.
«Одразу подав до суду на розірвання контракту, оскільки військовою частиною не виконувались низка його умов. Це третє судове засідання. Кожен раз представники Міноборони змінюють свої претензії до нас. З військової частини не було нікого жодного разу, - розповідає військовослужбовець. – З липня ми не отримували зарплату від Міністерства оборони. Тобто ми є військовослужбовцями, зарплати нам не платять, працевлаштуватись ми не можемо. Ми стали заручниками ситуації, тому розрив контракту – єдиний вихід».
У подібній ситуації опинились ще десятеро побратимів Миколи Сивирина. Проживають вони на території всієї України, де також судяться. Зокрема, в Білій Церкві, Дніпропетровську, Чернівцях. У Тернопільській області бійців із такими історіями четверо. Микола Сивирин, до слова, виховує трьох неповнолітніх дітей.
У сьогоднішньому засіданні суд вирішив зробити перерву до 15:30 12 грудня, адже сторона відповідача – представники Міністерства оборони та військової частини №2492 – на слухання справи не прибули. А без їхньої участі з’ясувати всі обставини справи неможливо.