Статьи
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
20 августа 2017
885
Комбриг Шептала. Тот, кто вывел украинских бойцов из дебальцевского "мешка"

Командиру 128-й мукачевской горно-пехотной бригады полковнику Сергею Шаптале, который руководил выводом бригады из Дебальцево зимой 2015 года, было присвоено звание Героя Украины. Соответствующий указ №93 от 18 февраля 2015 года опубликовали на официальном сайте Президента Украины.

«За личное мужество, героизм и высокий профессионализм, проявленные при защите государственного суверенитета и территориальной целостности Украины, самоотверженное служение украинскому народу постановляю: присвоить звание Герой Украины с вручением ордена "Золотая Звезда" Шаптале Сергею Александровичу – полковнику»,– говорится в тексте указа.

128 бригада из Мукачево продолжительное время держала оборону под Дебальцево.

В самый критический момент, после того, как командование сектора «С» покинуло свои боевые позиции, обязанности руководством Дебальцевской группировкой войск принял на себя командир 128-й горно-пехотной бригады Сергей Шаптала.

18 августа 2017
1138
Прапорщик Труш. О его ранении мать узнала последней

На счету прапорщика Олега Труша - командира взвода управления 5 гаубичной самоходно-артиллерийской батареи 2 гаубичного самоходно-артиллерийского дивизиона бригадной артиллерийской группы и отдельной Гвардейской танковой бригады - один БМ-21 «Град», уничтоженный в зоне АТО, два танка и БТР-80. А еще значительное количество живой силы и огневых средств противника. Во время одного из боев Олег был серьезно ранен: он получил пятьдесят процентов ожогов тела, большинство из которых - глубокие. Прапорщик перенес шесть пересадок кожи. Сегодня он снова в строю, награжден орденом «За мужество» III степени, Знаком отличия Президента Украины «Защитник Отечества» и отличием Министра обороны Украины «За воинскую доблесть».

Олег Труш родился в Борзне на Черниговщине. Его мама Галина Ивановна живет сейчас в Высоком Борзнянского района.

В армию Олег попал случайно.

- После окончания в 2008 году Путивльского педагогического колледжа имени Руднева пришел в военкомат проходить призывную комиссию, - вспоминает командир. - А там предложили подписать контракт. Согласился и попал в 2-й дивизион на должность старшего наводчика САУ «Акация». Со временем научился работать в должности командира орудия.

17 августа 2017
1183
Зеэв Элькин:  у  украино-израильского сотрудничества хорошие перспективы

21-22 августа в Киеве пройдет заседание межправительственной комиссии по развитию двусторонних связей между Украиной и Израилем.  Накануне министр по вопросам охраны окружающей среды государства Израиль, министр по делам Иерусалима и наследия Зеэв Элькин, возглавляющий с израильской стороны межправительственную комиссию, дал интервью Главному.

Беседовать с господином Элькиным было вдвойне интересно потому, что родился он в Харькове. Его отец Борис Элькин преподавал математику в Харьковском университете, затем профессор Элькин был создателем и многолетним директором Восточно-украинского филиала Международного Соломонова университета.

Зеев изучал математику в Харьковском государственном университете имени В. Н. Каразина с 1987 года. В 1990 году стал заместителем главы еврейской общины Харькова и генеральным секретарем движения «Бней Акива» в СССР. Репатриировался в Израиль в декабре 1990 года, где стал одним из самых ярких политических и государственных деятелей.  Депутат Кнессета, председатель фракции «Ликуд» в кнессете, председатель парламентской коалиции. Политик, которого многие эксперты не только в Израиле, но и за его пределами называют наиболее вероятным будущим премьер-министром Израильского государства.

16 августа 2017
1271
За сто кроків до війни

Більшість подій, які за роки війни сталися в невеличкому селі Лобачевому, котре притулилося до паромної переправи кількома десятками хат, не стали надбанням ні газет, ні телебачення. Однак саме вони допомагають відчути запах нинішньої окопної війни, яка затяглася на три роки й триватиме невідомо доки.

ДОВГА ДОРОГА В ПІСКАХ

Від містечка Щастя до Лобачевого неблизька дорога, що петляє вздовж Дінця серед жовтих пісків та сосон, котрі ростуть невеличкими гуртками обабіч шляху. Після одного з мінометних обстрілів тут зайнялася трава, вогонь обпалив дерева, і тепер вони стирчать чорними й рудими шпичками посеред зарослої травою пустелі.

Їдемо мовчки. Водій нашого  камуфльованого бусика, козарлюга із запорозьким оселедцем на голові з промовистим позивним «Данило Нечай», попросив, аби йому не заважали стежити за дорогою. Якщо не дай, Боже, загрузнемо в цих пісках, то хто нас тут виручить. А ще потрібно пильнувати, аби не наїхати на міну чи фугас. Нечай уже кілька років служить в силах спецоперацій. Були часи, коли їхній підрозділ з восьми чоловік тримав фронт завдовжки вісім кілометрів. Тоді він пильнував, аби ворог не прорвався через Сіверський Дінець. Тепер-от він пильнує дорогу, тримаючи однією рукою кермо, іншою автомат з подертим прикладом.

15 августа 2017
1774
Мінні поля сапера Івана Зиби

До недавньої пори, розповідає головний сержант ГІЗа 54 ОМБр, Іван Зиба, - я нічого не боявся. А от сьогодні трохи не того… Просто я зустрів кохану дівчину, і скоро у нас весілля.

- Ні, в запал, - додає, сапер, - я продовжую, як і продовжував, сумлінно виконувати свої обов’язки, та якось не так як було вчора…. Нелегке дитинство, сивина рано з'явилась. А коли оце все розпочалось на Донбасі, мені ніколи було тоді телевізор дивитись, у мене батько помирав, а коли трохи очухався, і побачив як здорові бугаї-качки і всякі футболісти миттєво стали непридатними до служби в армії, я собі сказав досить і пішов добровольцем, щоб захищати свій дім і врешті країну…

- Саперна справа і кулінарна, а я повар-кулінар 5-го розряду, дещо схожа, бо в обох ремеслах потрібно майстерно володіти руками і мати гострий погляд, а все інше від наполегливості. Головне навчання для сапера, це постійно вивчати усі випадки підриву на передку. Смерті моїх побратимів - це найстрашніші уроки, але їх треба засвоювати. Сьогодні стало набагато складніше це робити, бо з'явились безліч самодіяльних вибухівок, а конструктивні можливості їх безмежні…

13 августа 2017
2459
Комбат, який своє відбоявся

Підполковник Євген Лавров – комбат 25-го окремого механізованого батальйону «Київська Русь» 54-ї ОМБ Збройних сил України.

- До війни я служив в Прикарпатському військовому окрузі, п'ять останніх років «на паркеті», тобто в штабі. Звільнився з лав Збройних сил України 30 грудня 2005 року у званні підполковника. На «гражданці» працював і начальником охорони великого підприємства, і начальником ЖЕКУ, але там мала платня, тому подався у бізнес…

- Коли розпочалась війна на Донбасі і я побачив документальні кадри по телебаченню, як «розкатали» бригаду, згорілі танки і вбитих наших пацанів, і для мене стало абсолютно зрозуміло, що там командири невірно розташували техніку, невірно «закопують» (мова йде про окопи) солдатів. Іншими словами, командування тих частин, які потрапили під «роздачу» сепарів, просто елементарно некваліфіковане у військових справах. І тому я вирішив повернутись до війська – ну просто для того, щоб рятувати пацанів…

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Сегодня
20 августа 2017
больше новостей
delta = Array ( )