Статьи
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
17 января 2018
94
Относительно рассмотрения законопроекта №7163

Вчерашний день в Раде показал, что представители ряда фракций из кожи вон лезут для дискредитации этого законопроекта, усиленно критикуя его за якобы отсутствие каких-то положений, которые на самом деле в нем есть (в частности, в редакции Комитета), и предлагая неподдерживаемые поправки, которые он и без того уже содержит.

Для того, чтобы в этом убедиться, стоит просто изучить текст документа, но не в первоначальной редакции, а в той редакции, в которой Комитет ВР по вопросам нацбезопасности и обороны после долгой работы и подготовил его к нынешнему, второму чтению (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62638, см. «Текст законопроекту до другого читання 19.12.2017»)

В частности:

- дата начала оккупации. В преамбуле документа указано, что датой начала российской оккупации считается дата, определенная Законом Украины «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (эта дата - начало оккупации Крыма, т.е. 20 февраля 2014 г). Это логично: если мы говорим о том, что один и тот же агрессор оккупировал части территории Украины - сначала Крым, затем часть Донбасса, то зачем разделять начало оккупации первого и второго? Есть начало оккупации, оно относится ко всей путинской авантюре в Украине. Также говорить о том, что преамбула не имеет такой силы, как статьи закона (о чем говорят некоторые депутаты) – значит лукавить, поскольку закон есть закон, каждое слово в нем имеет одинаковую юридическую силу;

12 января 2018
735
Війна у будні і свята?

Позиційна війна — це не лише обстріли, вбиті, поранені, бруд... Це ще й спосіб життя. Нехай воно і в бліндажах-землянках, куди не доходять нагороди, але й туди іноді заглядають свята.

«А на нулі - як на нулі»

Уявіть собі чорне розгасле поле без снігу, яке прострілюється, сирі сутінки, що, здається, заповзають за комір, окопи, транщеї, землянки, в одній з яких, коли трішки відхилити ковдру на вході, заблимає жовте світло... Саме в цьому невеличкому бліндажі, зібралася дюжина воїнів, аби у Свят-вечір зустріти Різдво.

Щоб уявити, чим відрізняється Різдво в цьому забутому Богом куточку Всесвіту від всенічної у храмі чи розговіння всякою всячиною після служби в церкві в затишній квартирі потрібно знати, що таке «нуль». Отой «нуль», про який співає відома автор-виконавець пісень про війну Світлана Касьяненко: «А на нулі, як на нулі...». І це добре римується з словом «москалі», котрі сидять он там на висотках, коли наші хлопці причаїлися в низинці. Між ними й нами — лише кілька сот метрів поля та байраків – і більш нічого.

11 января 2018
1571
Иуды на службе Кремля или как слово предателя может стать страшнее пуль и осколков

Под Новый год глава Службы безопасности Украины Василий Грицак заявил, что Кремль "в темную" использует украинских националистов для дестабилизации ситуации в стране. "Если российские спецслужбы стремятся использовать офицеров СБУ, высокопоставленных должностных лиц как своих агентов не только для получения информации, но и для влияния на процессы, которые происходят в Украине, то они могут использовать и национал-патриотические силы. К сожалению, это - правда, и многие из тех, кто находится в этих организациях, ни сном, ни духом не ведают, кто на самом деле стоит за кулисами этой деятельности".

Указанное заявление главы отечественной спецслужбы базируется не на пустых словах. Проведенные нашими коллегами журналистские расследования указывают на целый ряд фактов, которые прямо демонстрируют – не добившись результата в ходе прямой агрессии наш «братский народ» пытается использовать стратегию раскачивания ситуации в стране, надеясь на провоцирование серьезной дестабилизации в Украине.

10 января 2018
1055
Подвійне громадянство в Україні

Питання множинного громадянства завжди було актуальним і викликало неабиякий інтерес у суспільстві. Але останнім часом на території України ця тема набула ширших масштабів, викликаних політичними потрясіннями, що випали на долю нашого народу.

В цілому, наявність подвійного громадянства є нормальною процедурою в багатьох країнах світу, здебільшого на Заході. В деяких державах паспорт громадянина можна навіть придбати за кругленьку суму (Наприклад, Домініканська Республіка, Мальта, Кіпр, Болгарія тощо) і тут не є обов’язковим постійне відвідування своєї другої, третьої, і точно не єдиної Батьківщини. Таке могло б бути й в Україні, якби не спритні руки Російської держави, яка вдало спекулює питаннями громадянства в межах колишньої СРСР. Адже зручним поясненням незаконних дій з боку сусідньої федерації завжди слугували гучні фрази стосовно «Російського миру» та «захисту власних громадян». Такий сценарій одного разу вже був використаний в Абхазії та Осетії, де на територію держави (тоді ще Грузії) були введені російські війська, а президент країни-агресора, пояснюючи незаконні дії уряду, запевнив, що вони зобов’язані захищати гідність і життя російських громадян в будь-якій точці земної кулі.

2 января 2018
1554
Новий рік прийшов на війну

Взявши міцно за руку, привели Новий рік, а з ним й інші різдвяно-новорічні свята в зону АТО народні артисти (без лапок) з слобожанського села Бугаївка, що на Ізюмщині.

Під дощем, по багнюці, високо піднявши різдвяну «звізду» над головою, вони йшли, аби вітати батальйони ЗСУ. Там, де артисти не могли пройти, де ноги загрузали у глині Донецького кряжу, долали шлях на МТЛБ (малий легкоброньований тягач), яким підсобили артистам у танковому батальйоні «Звіробій».

Звісно, бугаївчанам, котрі мають у себе успішне господарство, яке дає людям кількасот робочих місць було з чим їхати. По-перше вони тримають одну з найбільщих ферм в Україні. Отож молоко, сири, всілякі киломолочні вироби у них були не куповані. М’ясо для сюрпи, які у власних величезних казанах збиралися варити на місці, також своє. Везли й коропів із власних ставків, товстолобів на юшку, котлети, пиріжки, паляниці... Ну, і ще багато чого такого, що якби я його перчисляв, а ви про це читали, то у вас би довго-довго текла з рота слина. Одним словом, смаколики. А головне, що в цій колоні їхали народні сільські артисти — працівники культури, освіти, медицини, трудівники, як колись казали, полів і ферм. Неперевершені таланти, яких знають не лише в районі та області, а й далеко за їх межами. Ось вже четвертий Новий рік вони зустрічають разом з нашими воїнами. За час війни, вони дали вже більше півсотні концертів на передовій. Перший був у травні 2014 року, коли бої йшли в Слов’янску, що неподалік Ізюма.

Голуб проти лікаря. Гра в депресію

Здається, найкраще в мене виходить - накручувати себе, але до рівня Христини, з якою я мешкала два роки тому, точно далеко. Втім тепер мені складно позбутися думки:

“А якщо в мене депресія?” Можливо, саме через це нагнітання в деяких історіях за хештегом #faceofdepression я впізнавала себе.

Від поганого настрою до депресії і справді один крок. Малюсінький. Але сплутати ці дві ситуації ще легше. Можна запросто почати грати в депресію, коли у житті просто чорна лінія. Загратися дуже просто, але от об’єктивно оцінити, що ж справді не так - складно.

Два роки тому я тікала від людини, яка сама собі поставила діагноз, який зазвичай визначають спеціалісти, тікала й від себе, бо розуміла, що просто згнию там, якщо залишуся, перестану рухатися вперед. Роз’їхалися ми мирно, навіть можна сказати друзями. Але зараз спілкуємося мінімально. Лише онлайн. І питання про депресію в розмовах з Христею я свідомо уникаю.

Хто б міг подумати, але останньою краплею були аж ніяк не сварки. Якось я повернулася з дому і зрозуміла, що з нами почав жити ще й голуб. Тоді Христина писала в своєму твіттері: “Цей момент, коли розумієш: єдиний, кого ти чекаєш, - це голуб, що недавно прилітав у твою кімнату, але ти не мала для нього хліба”.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Сегодня
больше новостей
Загрузка...
delta = Array ( )