Статьи
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
23 марта 2019
838
Зачем Бойко и Медведчук поехали в Москву

В Украине произошло резонансное событие - кандидат в президенты Юрий Бойко и его куратор Виктор Медчведчук предприняли вояж в Москву, где их принял российский премьер Дмитрий Медведев. На минуточку: руководитель правительства соседнего государства проводит официальную встречу с представителями партии, позиционирующей себя как оппозиционная. Уже это, как минимум, странно. Если посмотреть на рейтинги господина Бойко, которому пока не светит второй тур, логика Медведева выглядит ещё более загадочно. А если принять во внимание аннексию Крыма, войну на Донбассе, то переговоры кажутся абсолютно нелогичными. Но своя логика в процессах есть, и она вполне укладывается в контекст алгоритма российской политики в отношении Украины в 2019 году.

Начнём разбираться. Есть как минимум три логические цепочки в одной встрече.

1. Наименее важное: ход Кремля перед президентскими выборами

Часть украинских СМИ уже успела заявить, что эта встреча является демонстрацией российской ставки на президентских выборах - и, якобы, призвана уменьшить шансы "патриотических сил" на победу. Тем более, что прозвучали резонансные заявления про готовность Газпрома выйти на новое соглашение, с уменьшением цены на газ, что, якобы, повлечёт за собой уменьшение сумм к оплате за ЖКУ для обычного украинца. Такая риторика действительно может сыграть (и сыграет) свою роль для колеблющегося избирателя, способного отдать голос за Юрия Бойко. Таких немало на востоке и в центре страны. Почему - отдельный разговор, и отдельная претензия к информационной политике государства, результатом которой стал проигрыш на информационном поле не только ОРДЛО, но и значительной части подконтрольной Киеву территории. Позиции Бойко усилятся, но этого недостаточно для победы и, скорее всего, выхода во второй тур.

17 марта 2019
831
С нашими нынешними ценностями мы не можем быть богатой страной

Украинский мыслитель, ученый-экономист и член-корреспондент Академии технологических наук Украины Александр Пасхавер о том, почему мы не европейцы и как из-за этого тормозят реформы, как доверие делает жизнь лучше и почему против России воюет сама история.

С точки зрения качества и уровня жизни европейская цивилизация сейчас очень успешна. Мы хотим стать европейцами, но не можем достичь такого же уровня жизни, как окружающие нас страны, даже те, которые далеко не всегда сами ведут себя как европейцы. Почему?

Про ценности

Обычно ответы приблизительно такие: «Ну, нам не повезло с властями. Они вороватые, они нас обманывают. Они и реформы не умеют делать, поэтому мы все так плохо живем». Это неправильный ответ. Потому что этот ответ основан на совершенно понятном для любой личности противопоставлении себя хорошего им плохим. Правильный же ответ доказан специальными гигантскими исследованиями, которые ведутся по всему миру, и показывают, что в основе развития лежат ценности. И, если мы живем плохо, значит что-то у нас как раз с ними. Возьмем нас и Европу – между нами стоят непреодолимым порогом различия в ценностях. Мы не европейцы.

16 марта 2019
826
Скандал в оборонці: як Україна наповнює бюджет Росії

Є щось символічне в тому, що схематоз крадіжок на оборонних замовленнях сплив на поверхню в останні тижні перед виборами. Те, про що раніше говорили антикорупціонери, отримало особливий резонанс перед обранням президента України.

Ситуація нагадує останні вибори у Франції, коли висуванець керівної партії республіканців Франсуа Фійон, у переобранні якого ніхто не сумнівався, програв вибори президента.

Причиною програшу було викриття оборудок, пов’язаних зі зловживаннями влади. Фійон протягом десятиліть виплачував бюджетні кошти власній дружині, оформивши її помічником депутата, проте жодної подібної роботи вона не виконувала. На фоні українських оборудок скандал Фійона виглядає дитячим жартом, але саме ця історія коштувала йому перемоги.

Корупційні схеми в Україні стали можливими, бо суспільство жодним чином не контролювало оборонні замовлення. Закон, який запроваджував громадський контроль за витрачанням грошей, був заветований президентом Порошенком ще у 2016 році.

14 марта 2019
888
"День добровольця – одне з найкращих свят, які ми святкуємо", -  спогади бійців про те, як все починалось

В день Добровольця бійці одного з добровольчих підрозділів - «Азов», який було створено на початку 2014 року, а вже в кінці цього ж року було включено до складу Національної гвардії України, розповіли про події п’ятирічної давнини.

Окремий загін спеціального призначення військової частини 3057 сьогодні продовжує виконувати завдання в складі сил ООС, але тоді все тільки починалося.

Чок згадує, як вперше заїхав на бойові. В «Азов» він прийшов лише місяцем раніше, і саме тоді почалися запеклі бої за Широкине. Доброволець із Житомирщини був водієм на «Спартані» з установкою «Сармат». 14 лютого їхній екіпаж разом із піхотою перечікував у посадці під селищем дуелі артилерії майже весь день.

«У сутінках ми мали наступати. ЗСУшна артилерія повинна була добре «накрити» Широкине, а ми вже зачищати. Наше завдання було дійти до школи і закріпитись там. О десятій вечора дізнаємось, що артилерії не буде», ‒ згадує Чок. ‒ «Та бійці були налаштовані рішуче».

14 марта 2019
1173
Вони першими прийняли удар. Українських добровольців нагородили у Слов’янську

Гвардійці батальйону спеціального призначення «Донбас», окремого загону спеціального призначення «Азов», батальйону оперативного призначення імені генерала-майора Сергія Кульчицького отримали державні та відомчі нагороди. Церемонія нагородження пройшла у військовій частині 3035.

Добровольчі підрозділи формувалися переважно весною 2014-го року. Люди йшли туди за покликом серця. Їхня мотивація була настільки сильною, що це перекривало брак техніки, озброєння, вишколу. Ворог їм платив тваринною ненавистю, вони ж відчайдушно билися за право української нації на самовизначення.

«У Дебальцевому нас крили мінометним вогнем, ГРАД прилітав, ДРГ намагались заволодіти нашим блокпостом. Я був командиром «клапана» на Хресті [стратегічне перехрестя в районі Дебальцевського плацдарму]», - ділиться офіцер з корегування вогню військової частини 3066 старший лейтенант Олег Сандул. Після Майдану, він взяв участь у захисті від сепаратистів адміністративних установ у Херсоні. Відтак долучився до батальйону оперативного призначення імені генерал-майора Сергія Кульчицького.

14 марта 2019
621
Сміливі творять майбутнє

Їх іменують волонтерами, миротворцями, добровольцями… І сьогодні наш проект про тих, кому 14 березня «з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, підвищенню суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості…» віддадуть шану, згадають їхній вибір боротьби за країну, напишуть їм у соцмережах і покличуть на чай, щоб розпитати, як воно бути браконьєром для ворожого звіра на Сході України та чому ініціатива нації важливіша за будь-які політичні амбіції. 2014-й. Весна. Події в країні вкотре активували громадську свідомість, ментальну особливість гуртуватися і стояти за своє. Революція Гідності, загострення соціально-політичної ситуації та анексія Криму, власне, стимулювали піднесення добровольчого руху. На початках, для подолання збройного конфлікту, було розпочато антитерористичну операцію на Сході України, а чинне військо потребувало підмоги…

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Сегодня
больше новостей
Загрузка...
delta = Array ( )