Статьи
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
16 июля 2018
165
Книга пам’яті: Дога Олег В’ячеславович

Звання, посада, підрозділ: солдат резерву, стрілець 1-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 2-ї роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького військової частини 3066 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України

Дата і місце народження: 18 березня 1981 року, смт Веселинове, Миколаївська область.

Дата і місце загибелі: 28 серпня 2014 року, смт Комісарівка, Перевальський район, Луганська область.

Обставини загибелі. Загинув 28 серпня 2014 року, коли зведена група військовослужбовців Національної гвардії та Збройних Сил України на двох бронетранспортерах Збройних Сил України, що вирушила на допомогу силам антитерористичної операції, потрапила у ворожу засідку в районі селища Комісарівка.

Похований у с. Гребля Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Залишилися батьки, дві сестри, брат і малолітня донька.

13 июля 2018
694
Позивний "Турист": шлях рівненського вчителя у ряди Нацгвардії

У цивільному житті цей впевнений у собі чоловік вчителює вже 12 років, підкорив не одну гірську вершину і любить подорожувати Україною . Його туристичний рюкзак завжди укомплектований усім необхідним. Але у 2014 році зібраний для подорожей рюкзак знадобився аби вирушити на захист України.

Для «Туриста» війна почалась не з анексії Криму, а з першого загиблого на Майдані. Коли ж росіяни вже вдерлись на українську територію почав думати, як себе задіяти. На той час варіантів не було багато: військкомати не працювали належним чином, а йти в недержавні структури не хотілось. Тоді його товариш, який наразі є офіцером в 1-му батальйоні оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, зателефонував та сказав: «Якщо хочеш брати участь у захисті України – йди до нас». Тоді здійснювався набір до Національної гвардії України, в тому числі і до 1-го резервного батальйону, який зараз іменують батальйоном генерала Кульчицького. До батальйону прийшло багато товаришів «Туриста».

12 июля 2018
1029
Архимандрит Кирилл Говорун: "Никто там не ждет, что война скоро закончится"

Архимандрит Кирилл Говорун, богослов, преподаватель университета Лойола Мэримаунт в Калифорнии вместе с волонтерами побывал на востоке Украины, на границе с оккупированными территориями. В интервью Русской службе «Голоса Америки» он рассказал о своих впечатлениях от поездки.

«Все началось с икон на ящиках от патронов»

Мы пригласили в Лос-Анджелес, в университет Лойола Меримаунт, представителей Первого добровольческого мобильного госпиталя им. Николая Пирогова, который работает на востоке Украины, и иконописцев, которые пишут иконы для этого госпиталя. Иконы написаны на досках из-под ящиков от патронов и снарядов. Многие заказывают себе такие иконы, и было уже несколько выставок в Европе и в Канаде. В Лос-Анджелесе мы тоже устроили выставку, и это был хороший повод рассказать о происходящем на востоке Украины, о волонтерском движении, о том, как идёт процесс примирения. Мне кажется, что эти иконы стали своеобразным символом примирения. В них – две стороны одной медали, и война, и мир как бы примиряются друг с другом. Выставка имела в Лос-Анджелесе большой успех, очень много людей ее посетили, часть икон была продана, и от продажи деньги поступили на содержание мобильного госпиталя. И вот теперь я приехал в Украину и решил посмотреть, как работает этот госпиталь. Я был очень впечатлён.

«Хуже всего – когда на войне убивают врача»
10 июля 2018
665
История водителя, ставшего снайпером Нацгвардии Украины

Снайпер. Слово, яке викликає у людей одразу двоякі відчуття. Хто він? Людина, обличчя якої закрите від суспільства, але від якої може залежати життя людей. Людина з надзвичайною силою духу та витривалістю, але яка буде мовчати про виконанні завдання до кінця свого життя.

Розмірене і спокійне життя цього тернополянина обірвалось навесні 2014 року. Анексія Криму, перші загиблі на Сході країни, усе це було болючим відлунням в серці Віталія. На той час він працював водієм, перевозив по Україні великогабаритні грузи. У розмові згадує, що був у всіх куточках держави, окрім Криму, Луганщини та Донецьку. Але доля це виправила.

Згадує, що ще взимку хотів йти добровольцем, але стримала вагітна дружина. Телефонував до військової частини Національної гвардії України та питав, як потрапити на фронт. Там його направили до військкомату.

- На той час військові комісаріати не набирали ще так активно людей, тому довелось чекати, - розповідає чоловік. – Повістка прийшла згодом. Було написано, щоб з речами з’явився до збірного пункту. Не було жодної думки тікати, хотів бути корисним на війні. Там вже гинули хлопці, я не міг собі дозволити жити мирним життям, відпочивати та працювати, коли наші хлопці захищають рідні домівки.

10 июля 2018
789
Книга пам’яті: Добровольський Сергій Валерійович

Звання, посада, підрозділ: старший прапорщик, старшина роти бойового та матеріального забезпечення 23-ї окремої бригади охорони громадського порядку Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 1 жовтня 1984 року, м. Олександрія, Кіровоградська область.

Дата і місце загибелі: 24 серпня 2014 року, с. Новоіванівка, Амвросіївський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Того дня колона Національної гвардії України потрапила в засідку бойовиків поблизу с. Новоіванівка Амвросіївського району. Загинув разом з Б. Грязновим та М. Барановим.

Був похований у безіменній братській могилі.

10 жовтня 2014 року тіло Сергія ексгумовано пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») — волонтерами всеукраїнської громадської організації «Союз “Народ- на пам’ять”» та представниками Національного військово-історичного музею України — та привезений до м. Дніпро.

9 июля 2018
830
Книга пам’яті: Олег Дідушко, позивний "Беркут"

Звання, посада, підрозділ: солдат, стрілець 3-го відділення стрілецького взводу 27-ї стрілецької роти 7-го стрілецького батальйону військової частини 3002 Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 17 березня 1972 року, м. Київ.

Дата і місце загибелі: 7 лютого 2015 року, м. Дебальцеве, Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув під час виконання службово-бойових завдань у зоні проведення антитерористичної операції на сході України. Блокпост, розташований поблизу м. Дебальцеве, близько 22.30 був обстріляний ворогом.

Олег загинув від величезної кількості осколкових поранень тулуба та кінцівок. Похований 10 лютого 2015 року на Софійському кладовищі у м. Києві.

Нагородження: Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (по- смертно).

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Сегодня
больше новостей
новости партнеров

Загрузка...
delta = Array ( )