Якось натрапивши на цікаву ухвалу судді Печерського районного суду м. Києва С. Смик від 22.10.2015 з реєстру судових рішень стосовно зняття арешту майна у кримінальному провадженні № 120141600200000076 від 24.02.2014.
Для тих, хто у танці – це те саме кримінальне провадження за яким було арештовано 65 тис. тон нафтопродуктів групи олігарха часів Януковича Сергія Курченка «СЄПЕК». По теперішніх цінах це понад 1 мільярда гривень !
З метою з’ясувати про те, що ж трапилося після зняття арешту з нафтопродуктів – було направлено ряд депутатських звернень народного депутата А. Геращенка до МВС, ГПУ та ГУ Нацполіції в Одеській області.
По перше виявилося – більша частина нафтопродуктів(майже всі!) була продана службовими особами ДП «Укртранснафтопродукт». Через 10 діб – 03.11.2015 слідча СУ ГУНП в Одеській області Н. Жуковська вирішила таки звернутися до суду з метою повторного арешту неліквідного залишку нафтопродуктів.
За наслідками такого продажу було відкрито ще одне окреме кримінальне провадження стосовно незаконних дій службових осіб ДП «Укртранснафтопродукт» за ч.5 ст. 191 КК України стосовно збитків державі на суму понад 340 млн. грн.
Команду щодо розпродажу нафтопродуктів Курченка вірогідно давав Володимир Гаврилов на той час директор ДП «Укртранснафтопродукт», який є чоловіком голови Держфінінспекції України Лідії Гаврилової. Цікавість такого родинного зв’язку полягає у тому, що ГПУ зверталася до ДФІ України у липні 2015 року про проведення позапланової ревізії саме у цьому кримінальному провадженні, де фігурує чоловік голови Держфінінспекції України – Володимир Гаврилов. Тому і не дивно чому ця людина була лише звільнена міністром В. Демчишиним, який не міг не знати про махінації з нафтопродуктами з самого початку цієї історії. Отримавши непоганий прибуток, Гаврилов був звільнений лише у кінці жовтня, проте його більш успішна та турботлива жінка – Лідія Гаврилова займає високу посаду і понині. О постаті самої Лідії Гавриловій та про її трудовий шлях я напишу наступного разу, бо матеріалу дуже багато.
Також цікавою є позиція Генеральної прокуратури та прокурора Одеської області, яка незважаючи на те, що Курченка та Кривого оголошено у міжнародний розшук, не вважає за потрібним застосовувати процедуру так званого заочного засудження в Україні через те, що за 2 роки слідства «не проведено всіх необхідний слідчих дій».
У зверненні до ГПУ – народний депутат Геращенко повідомив, що на дату прийняття ухвали Печерського суду про скасування арешту – орган досудового розслідування був визначений у Одеській області, та відповідно до ст. 32 КПК України Печерський районний суд м. Києва не мав законного права розглядати будь які питання по зазначеному провадженню – в діях слідчого судді Печерського суду м. Києва Смик С. І. є ознаки кримінального правопорушення за ст. 375 КК України. Проте ГПУ не захотіла вносити до ЄРДР відомості стосовно завідомо неправосудного рішення судді С. Смика та направила звернення на прокуратуру Одеської області.
До речі, той самий суддя Смик 30.07.2015 ще до здійснення тієї відомої ухвали про зняття арешту з нафтопродуктів задовільнив 9 клопотань слідчого ГПУ Гарбуза С.Г. у кримінальному провадженні стосовно розкрадання нафтопродуктів Курченка службовими особами ДП «Укртранснафтопродукт» про накладання арешту на рахункі ТОВ «Трейд інвест компані», ТОВ «Ітанікс стронг» на суму близько 200 млн. грн.
Нескладно припустити, що на час ухвали всі кошти зазначених підприємств на їх рахунках були виведені в офшори. Крім того на залишки недорозпроданих нафтопродуктів ще однією ухвалою судді Смик від 30.07.2015 був накладений арешт, якій 03.09.2015 суддями Апеляційного суду м. Києва Масенко Д.Є., Глиняний В.П., Дзюбін В.В. був скасований за поданням ДП «Укртранснафтопродукт», який на той час все ще очолював В. Гаврилов.
Дуже дивним є також той факт, що команда М.Саакашвілі, яка займає у області всі ключові посади(у т.ч. силові) так і не змогла забезпечити здійснення ефективного досудового розслідування у зазначеному резонансному провадженні, яке з вересня 2015 року розслідується в області.
У сухому залишку ми маємо тісну співпрацю зазначених вище відомств, Міненерго та Держфінінспекції України, які направлені на не розслідування та не притягнення Курченка, Кривого, Гаврилова, судді Смик, суддів Апеляційоного суду м. Києва Масенко Д.Є., Глиняний В.П., Дзюбін В.В. та інших осіб за злочини, які були скоєні як при злочинній владі Януковича так і після Майдану.
Всі ці особи та їх родини отримали свій ґешефт. Проте втратила Держава та її громадяни.