На полігоні під Харковом на базі 25-го ОМПбат «Київська Русь» створють спеціальний підрозділ ЗСУ накшталт французького «Іноземного легіону», який, відомо, виконує складні завдання в гарячих точках планети. Саме цей батальйон для створення підрозділу за стандартами НАТО обрано не випадково, адже в його складі вже діє підрозділ, у якому воюють громадяни іноземної держави – рота «Національний грузинський легіон».
Аби анонсувати майбутній підрозділ, командування провело навчання, де відпрацьовувалися дії спецпідрозділу із захоплення та очищення будівлі, у якій засів умовний ворог. Усе видавалося справжнім: вибухи фугасів, автоматні черги, їдучий дим порохових газів. Справжніми були й напруга мускулів та струмки поту на зосереджених обличчях грузинів, жорсткий металевий голос командирів, які викрикували команди грузинською, стиснуті губи й біль на обличчі вояка, який зображав пораненого. Для них, які пройшли вже не одну війну, навчання були не забавою, а важкою роботою з відпрацювання до автоматизму набутих навиків. Це не раз рятувало їм життя. Можливо, завдяки професіоналізму, який працює на рівні рефлексів, втрати легіону на Донбасі були невеликими, хоча цей підрозділ, який дуже часто, коли перебуває на передовій, виконує розвідувально-диверсійну роботу, як кажуть, спить в обнімку з небезпекою.
Грузинський легіон складається з професіоналів, які як люди війни багато знають і вміють,- каже заступник командира батальйону «Київська Русь» Сергій Федосенко.– Вони пройшли гарячі точки, частина з них – колишні офіцери, які пройшли підготовку в Америці, по американській програмі. Вони мотивовані, дисципліновані… Не використати такий досвід – гріх. Ось чому ми вирішили створит якісно новий підрозділ, який зможе діяти в різних умовах, саме в батальйоні «Київська Русь». Нехай він складатиметься з американців, африканйців, монголів… Нам все одно. Ми готові бачити в його рядах громадян будь яких країн, які виявлять бажання виконувати бойові завдання на території України. Перш за все, це мають бути люди мотивовані, добре фізично підготовлені, а знання і вміння ми їм надамо.
Окрім українців і грузин, в «Грузирнському національному легіоні» свого часу воювали й американці, зараз служтить там німець українського походження. Однак командування сподівається, що національний склад підрозділу стане строкатішим.
Емблема Легіону — два вовки: темний на тлі синьо-жовтого прапора, білий, на фоні грузинського. Існує легенда, що колись у часи асірійців грузинів називали вовками. Вовк — одна з найвільнолюбивіших тварин, котра не піддається дрисуванню. Кажуть , що вовк – єдина тварина, яка не боїться протистояти сильнішому за себе ворогові.
– Вовк завжди залишається вовком,– підсумоорвує воїн з позивним «Мультик».
Почався легіон з шести грузинів, які приїхали в Україну ще в квітні 2014 року. Маючи гіркий досвід стосунків з підступною Росією, вони вже тоді зрозуміли, що на нашу землю насувається лихо, що не минути війни з путінською імперією.
Добре пам’ятаємо ті роки, коли російські окупанти прийшли в нашу країну,– розповідає легіонер з позивним «Резо».– Той шлях, який проходить Україна зараз, ми пройшли раніше. І під час війни в Абхазі, і під час війни в Осетії,– скрізь говорили, що то братська громадянська війна, але тепер ми бачимо, що за всім цим стояла агресивна Росія, як і за віною на Донбасі.
За час боїв на сході України добровольчий підрозділ, що сладався з кількох чоловік, виріс до роти, офіційно увійшов до складу ЗСУ й сподівається дорости до батальйону. Камандує Легіоном Мамука Мамулашвілі, який взяв зброю в руки ще в чотирнадцятирічному віці, коли відправився разом з батьком-генералом на війну в Абхазії. Потім він кілька років вивчав дипломатвію в Франції, був політичним радником міністра оборони Грузії. Тепер-от із співвітчизниками захищає Україну.
Чимало бійців підрозділу родом з теритрій, які втратила Грузія під час воєн з Росією. А це – 30 відсотків землі. Тому Росія, Путін — їхній особистий ворог. З нинішньою владою Грузії стосунки легіонерів напружені, адже вони вважають її проросійською. Та й влада намагається тиснути на родини грузинів, які воють за Україну.
– Росіяни наводять жах на окуповиних територіях: кажуть, що ми карателі, що їмо маленьких дітей, а ми любимо шашлики й найкраще в світі грузинске вино,– каже «Резо».
Заступник командира легіону Зураб Чихелідзе говорить, що вони сьогодні віддають борг Україні яка підтримала грузинів під час війни в Абхазії. Каже тоді українські літаки, гелікоптери, кораблі прийшли на допомогу й врятували 34 тисячі біженців з Абхазії. Він розповідає про українського льотчика, який ділився пайком, вважай, останнім шматком хліба з грузинськими біженцями. Окрім того, в Грузії воювало 137 українців, 19 хлопців загинули, одного з них там і поховано. Україна для Зураба — друга батьківщина.
Ми воюватимемо в Україні, поки йтиме ця віна,– каже заступник комарндира «Грузинського легіону» з позивним «Маестро».– За Україну, Європу, тих, кого образила Росія, і, зрозуміло за Грузію. Якщо війна закірнчиться тут нашою перемогою, то вона в Грузію більше не повернеться.
Тоді вони повернуться в рідні гори й долини до батьків, дружин, дітей.
Три роки обіцяю доньці привезти тортика й ніяк не можу виконати обіцянку,– каже один з легіонерів.
Хоча ті, котрих українки «вззяли в полон», залишаться тут. А вже п’ятеро грузинів одружилося з нашими дівчатами.
