Він не дожив два місяці до 19, а мав би…
Його повинен був виховувати батько та цілувати на ніч мати.
Він не знав хто він… бо був сиротою. Шукав себе в людях, в подіях, розшукував ту правильність вчинків, яку бачив у фільмах та читав у книжках.
Ігор Андрійович Шапошник (20.06.1998 - 28.04.2017)
18 років… У червні йому мало виповнитися 19 років.
Народився 20.06.1998 року у м. Харків, Україна. Батьки від дитини відмовилися з самого народження.
Вихованець дитячого будинку смт. Золочів, Україна. Коли почалася війна Ігор навчався у 10 класі місцевої школи. Ще у школі він вже цікавився новинами, розумів, що на сході країни війна, у соціальних мережах він писав: "Україна - понад усе”.
Після школи поступив та закінчив профтехучилище (ПТУ).
У грудні 2016-го Ігор пішов служити за контрактом і був направлений у зону АТО.
Солдат 92 ОМБр (окремої механізованої бригади) Збройні Сили України.
Сам написав рапорт про те, що хоче служити в зоні АТО саме там, де найгарячіше.
Загинув 28.04.2017 року, внаслідок російського вторгнення в Україну, на передовій, під час мінометного обстрілу позицій ЗСУ в районі міста Красногорівка (Донецька область), Україна.
Загинув близько 5:00 ранку, внаслідок обстрілу з важкого озброєння позицій бригади проросійськими найманцями.
Вихователі дитячого будинку не можуть стримати сліз «Ми завжди говорили, що наш дитячий будинок – це велика родина, і ми будемо підтримувати один одного в різних ситуаціях. Наш зв’язок не можуть перервати ніякі зміни в законодавстві, діти завжди будуть нашими. Біль втрати переповнює серця, та ми пишаємося з Ігорем» - кажуть вони.
Ігор пройшов нелегкий життєвий шлях. Та дивлячись на цей шлях, розуміємо, що ми маємо пишатися такими українцями та допомагати один одному. Як це робив хлопчик, Ігор Шапошник.
Похований на Алеї Слави кладовища №18, м. Харків, Україна.
Загиблі українці вже не зможуть розказати про себе
Тому ми повинні вписати їх імена в історію
Військовий, Ігор Андрійович Шапошник.
Його ім'я назавжди закарбовано в Літописі втрат Української армії.
Герои АТО