статьи

Зі святом, Україно!

22 января 2018
2007
Поделиться:

22 січня наша держава відзначає особливе свято – урочисте свято єдності нації. День Соборності України святкується щорічно з 1999 року. Це свято, як ніколи, є актуальним і зараз. Воно приурочене об'єднанню Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Йому передувало підписання Четвертого універсалу Центральної Ради, яке відбулося 22 січня 1918 р. Тому 22 січня потрібно відзначати і як День Соборності, і як День Першої Незалежності. Відомо, що УНР і ЗУНР підписали 1-го грудня 1918 року "предвступний" договір про злуку у м. Фастів, в результаті прийняли ухвалу про об'єднання цих двох частин України. Вже 1919 року 22 січня у Києві на Софіївській площі відбулися урочисті збори, де і був проголошений Акт Злуки українських земель, юридично засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР.

Рішення про злуку було затверджено на Трудовому конгресі України. Але цей акт був денонсований Є. Петрушевичем і втрачав свою чинність, бо через кілька днів після проголошення злуки Директорія під ударами Червоної армії змушена була залишити Київ. Але Акт Злуки, без сумнівів, має велике історичне значення для сучасної Соборної України. Жителі багатьох населених пунктів саме на честь цієї події утворили 21 січня 1990 року живий ланцюг по дорозі між Києвом і Львовом.

На державному рівні перше офіційне святкування Дня Соборності відбулося 22 січня 1939 року. А ось в роки радянського тоталітарного режиму День Соборності не відзначався (так, як і проголошення незалежності УНР). З утвердженням влади російських більшовиків ці так звані "контрреволюційні свята" було заборонено навіть визнавати.

Акт Злуки є результатом мрії українського народу про незалежну державу, їх споконвічного бажання про життя в єдиній Україні. День Соборності України - свято, яке не дає забувати українцям, який шлях було пройдено заради єдності держави, день, завдяки якому ми зблизилися та змогли заявити на цілий світ, що ми - у власній неповторній країні!

Зараз України переживає важкий час випробувань, коли наші зовнішні та внутрішні вороги намагаються поставити під сумнів СОБОРНІСТЬ України. Нажаль, вже третій рік наша Батьківщина не може вважатись повністю соборною, адже ворог окупував Крим та частину Донбасу. Втім, зазначені обставини є нагодою не для того аби впасти у відчай, а навпаки – знов і знов згадати про те, що всі українці мають зібратись в єдину згуртовану команду та крок за кроком наближати час звільнення України та знищення нашого ворога на окупованих теренах України.

Саме так, крок за кроком. На всіх фронтах – дипломатичному, економічному, військовому та нарешті навіть культурному та ідеологічному. Шлях відновлення єдності усієї Української Держави не буде таким простим, але він і не затягнеться на довгі роки. Всі, навіть запекли «колоради» розуміють, що рік – максимум два-три і окупована частина Донбасу повернеться до України. Трохи більше треба буде попрацювати над поверненням Криму до нашої Української Родини. Але і Крим повернемо в найближчий історичній перспективі. Колись, в 718 році граф Пелайо на півночі Іспанії в Астурії зупинив наступ арабів. Він був затертий в горах на останньому клаптику вільної християнської землі проти навали цілого арабського світу. Довгий шлях боротьби закінчили католицькі монархи Фердинанд та Ізабела в 1492 році приєднавши останній анклав мусульманських завойовників в Гранаді. В нас значно краща ситуація, проти нас «Руський світ», але це лише велика бензоколонка з амбіціями недоімперії. З нами цілий цивілізований світ. Будьмо єдині та рішучі і вже завтра наш жовто-синій прапор замайорить на Керченській переправі.

загрузка...

комментарии
загрузка...

20 августа 2018
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.0006260871887207 [2] => 0.047247171401978 )