статьи

Книга пам'яті: Андруник Петро Петрович

20 февраля 2018
5504
Поделиться:

Звання, посада, підрозділ: солдат, водій 1-го від- ділення 1 ВОП 6 РОП 2 БОП військової частини 3017 Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 16 червня 1982 року, смт Мельниця-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область.

Дата і місце загибелі: 25 грудня 2014 року, смт Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область.

Обставини загибелі. Загинув близько 9-ї години ранку під час виконання бойового завдання з доставки паливно-мастильних матеріалів, підірвавшись на фугасі направленої дії на трасі «Бахмутка» в районі Новотошківське — Оріхове Попаснянського району Луганської області. Ще один військовослужбовець НГУ, який перебував у кабіні вантажного автомобіля КрАЗ, яким кермував Петро, дістав тяжкі поранення.

Нагородження: Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Петро не служив в армії, але після того, як узимку 2014 взяв участь у Революції Гідності, осередком подій якої став майдан Незалежності в Києві, не міг змиритися з тим, що відбувається на Сході України. Він розумів, що позитивні зміни в українському суспільстві потрібно захищати. Тому у вересні того ж року він звернувся до військкомату, записався добровольцем до зони проведення антитерористичної операції (АТО), щоб боронити рідну країну. Згодом Петро звернувся до органу місцевого військового управління, і його було мобілізовано до новоствореної бригади Національної гвардії України в Харкові. Після відповідної підготовки у листопаді 2014 року бійця разом з бойовими побратимами було відряджено до зони проведення антитерористичної операції, де він виконував ризиковані завдання з доставки до бойових постів боєприпасів, палива та інших речей, необхідних для ведення бойових дій.

Уранці 25 грудня 2014 року Петро виконував бойове завдання — доставляв паливно-мастильні матеріали. Між блок-постами № 25 та 34, поблизу с. Оріхове Попаснянського району Луганської області, його автомобіль КрАЗ наїхав на фугас і підірвався. Воїн отримав травми, не сумісні з життям.

Командир батальйону згадує про Петра: «У моєму батальйоні був водієм. Чув про нього лише позитивні відгуки. Та й сам не маю чим дорікнути. Побільше б таких хлопців! 1 січня він мав розписатися із коханою дівчиною, у травні планували влаштувати весілля. Вони познайомилися тут, на Сході. Дівчина працює на “швидкій” медсестрою. Незабаром, 3–7 січня, бійцям батальйону обіцяли ротацію, і під час відпустки Петро планував познайомити дружину зі своїми батьками. Але бачите, як склалося…»

27 грудня 2014 року Петро був похований на батьківщині, на цвинтарі смт. Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області. У селищі міського типу Мельниця-Подільська на фасаді загальноосвітньої школи, у якій навчався Петро Андруник, на його честь встановлено меморіальну дошку.

Если вы заметили орфографическую ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

загрузка...

загрузка...

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.00051593780517578 [2] => 0.050246000289917 )