статьи

Книга пам’яті: позивний "Літачок"

26 февраля 2018
6619
Поделиться:

Антонов Вадим Віталійович, 38 років

Звання, посада, підрозділ: солдат резерву, стрілець 1-го відділення 1-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення батальйону спеціального призначення «Донбас» військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 24 липня 1976 року, м. Житомир.

Дата і місце загибелі: 10 серпня 2014 року, м. Іловайськ, Донецька область.

Обставини загибелі. Зник безвісти під час бою з ворожою розвідувально-диверсійною групою вранці 10 серпня 2014 року поблизу м. Іловайська Донецької області. Кілька спроб знайти його виявилися безуспішними. За слідами, залишеними на місці бою, однополчани зрозуміли, що Вадима, тяжкопораненого, вороги взяли в полон. У жовтні 2014 року пошукова група місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»), до складу якої належать волонтери всеукраїнської громадської організації «Союз “Народна пам’ять”» та представники Національного військово-історичного музею України, виявила тіло Вадима у безіменному похованні біля іловайського кладовища й доправила його до Запоріжжя. Після встановлення особи за тестами ДНК 7 лютого 2015 року воїна поховали з військовими почестями в Житомирі на Смолянському військовому кладовищі № 2. Залишилися батьки, сестра, малолітня донька.

Нагородження: Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Закінчив Житомирський державний технологічний університет, здобувши кваліфікацію інженера-механіка. Брав активну участь у подіях Революції Гідності у складі «Михайлівської» сотні самооборони Євромайдану. Із початком неоголошеної війни на Сході України займався організацією волонтерської допомоги бійцям АТО, а згодом уклав контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії України, діставши у лавах батальйону «Донбас» особистий позивний «Самольот» (через те, що був однофамільцем відомого авіаконструктора).

Бойові побратими зі штурмової групи батальйону «Донбас» Тараскін, «Тополя», «Молчун», «Бархан», «Гайдамака», тяжко переживаючи втрату друга, присвятили йому наведені нижче рядки.

Позивний — Літак. Тому що Антонов.

Сьогодні збили.

Двічі вже друзі хотіли забрати тіло — Вогонь стіною.

Ворожа засада. Підуть утретє.

А ще вчора він жартував,

Аби в добровольців,

Хто йшов на війну з Майдану,

Лікарі брали сперму

І зберігали

Для дружин, коханих

І тих незнайомих дівчат,

Хто потім заплаче,

Побачивши в чорній рамці його обличчя,

І скаже: «Ну чому, чому гинуть найкращі?»

А так би всі вони мали можливість

Народити хлопчика,

А ще краще — дівчинку,

Двох, трьох дівчинок

З такою ж посмішкою, як у нього.

Дивовижною, справді, посмішкою.

Який несмішний цей його жарт.

Який болючий.

Навіть обличчя кривиться,

Наче вкусила кислого.

Ще не сезон антонівки.

А хлопчаки збивають.

Падають, падають яблука.

Повертаються в землю.

Нехай росте!

(Марія Старожицька, 10 серпня 2014 року)

Валерій Лавренов, однополчанин, згадує: «Вадим був надзвичайно світлою людиною. Спілкування з донькою окрилювало його. Завжди був попереду. Коли він з групою пішов прикривати снайпера, то, напевно, вже передчував біду. Ми потрапили в засідку, і саме він узяв на себе перший удар. Після того всі бійці групи підтримали побратима — вступили в бій. Ми винесли пораненого снайпера, але Вадима забрати не змогли. Поверталися двічі, перетягли його до залізобетонного паркану. Потім у нас не було шансів його витягти. Щирий був, а такі гинуть першими. Вони пішли, тому що кращі, а ми ще не доросли до них...»

Третього грудня 2015 року на фасаді Житомирської середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 20 було урочисто відкрито меморіальні дошки на честь загиблих випускників, учасника АТО Вадима Антонова та воїна-афганця Валерія Лук’яненка.

Если вы заметили орфографическую ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

загрузка...

загрузка...

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.0005640983581543 [2] => 0.051186084747314 )