Звання, посада, підрозділ: молодший сержант, інструктор (з водіння) 1-го відділення взводу спеціальних автомобілів роти матеріально-технічного забезпечення військової частини 3066 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.
Дата і місце народження: 15 лютого 1993 року, смт Сартана, м. Маріуполь, Донецька область.
Дата і місце загибелі: 05 січня 2015 року, м. Артемівськ, Донецька область.
Обставини загибелі. Загинув 05 січня 2015 року, близько 19.00 під час здійснення ротації в зоні АТО в ДТП на трасі Київ — Довжанський поблизу м. Артемівська Донецької області. Залишилися мати і сестра.
Нагородження: Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Сергій закінчив Маріупольський професійний аграрний ліцей № 141. 2011 року призваний на строкову військову службу в Київському з’єднанні внутрішніх військ МВС. У квітні 2013 року продовжив службу за контрактом.
Коли розпочались бойові дії на Донбасі, став на захист свого селища, Маріуполя й України.
У січні 2015-го був відряджений на схід України для забезпечення ротації підрозділів резервного батальйону оперативного призначення ім. Героя України генерал-майора С. Кульчицького.
5 січня кермував мікроавтобусом «Богдан», перевозив взвод резервістів. На трасі Київ — Довжанський, поблизу міста Бахмут (колишня назва — Артемівськ), о 18.30 сталася ДТП: зіштовхнулися військовий КрАЗ та мікроавтобус «Богдан». Сергій був вправним водієм і, за свідченнями тих, хто вижив, до останнього намагався зробити все можливе для того, щоб уникнути зіткнення та врятувати побратимів. Тоді загинуло 13 військовиків, ще 21 особа зазнала травм.
Похований 8 січня 2015 року в смт Сартана Донецької області.
Згадує товариш Сергія, із яким він проходив строкову службу, сержант Владислав Лукьянов: «Молодший сержант Сергій Бабічев відрізнявся від усіх сміливістю і патріотизмом.
З початком бойових дій на Донбасі став на захист свого селища, Маріуполя і цілісності України.
Та три роки тому, 5 січня, під час виконання службових обов’язків, внаслідок ДТП трагічно обірвалося життя Сергія і його 12 бойових побратимів. Хочеться вірити, що він загинув не дарма! Він загинув за те, щоб Україна стала по-справжньому могутньою, успішною європейською державою, щоб мільйони людей і далі могли спокійно виховувати своїх дітей у мирі та спокої».
5 січня 2017 року біля будівлі Маріупольського державного аграрно- го ліцею, де після закінчення школи навчався Сергій Бабічев, відбувся мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки на його честь.
Пам’ятний знак було встановлено на фасаді ліцею.
Указом Президента України № 365/ 2015 від 27 червня 2015 року, «за про- явлені мужність і героїзм у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій Присязі та незламність духу» Сергій Бабічев нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня та пам’ятною медаллю «Захисник Вітчизни» (посмертно).
Герои АТО