Бричук Олександр Васильович. 38 років.
Звання, підрозділ, посада: фахівець 2-ї категорії 8-го тарифного розряду групи матеріального забезпечення батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
Дата і місце народження: 11 травня 1976 року, Севастополь, АРК.
Дата і місце загибелі: 16 серпня 2014 року, м. Красногорівка, Мар’їнський район, Донецька область.
Обставини загибелі. О. В. Бричук та троє бійців батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області здійснювали заходи з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки на території міста Мар’їнка Донецької області. Потрапили під обстріл незаконних збройних формувань, унаслідок чого О. В. Бричук отримав поранення, не сумісні з життям. Похований 19 серпня у Лозовій на Харківщині, де живуть його батьки. Залишилися дві доньки.
Нагородження: Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року «…за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Бричук Олександр Васильович народився і виріс у м. Севастополі АРК. 1993 року закінчив загальноосвітню школу № 15.
З п’яти років хлопець активно займався повноконтактним карате в дитячо-юнацькій спортивній школі (ДЮСШ) і вже після закінчення десятирічки мав посвідчення інструктора зі спортивного туризму.
Саме заняття карате навчило Олександра переборювати себе, шукати істину та ніколи не здаватися і не зупинятися на шляху воїна.
Пройшовши службу у військовоморському флоті України, Олександр Бричук переїхав до Самарської області, де працював при консульстві України в РФ з розвитку спортивного туризму. Там він одружився, в родині народилася донька Олександра. Коли між Україною та Російською Федерацією розпочалася відкрита конфронтація, Олександр повернувся на Батьківщину.
У Севастополі, куди повернув ся Олександр, він залюбки працював з дітьми. До його поля зору найчастіше потрапляли підлітки зі складним характером. Та контакт в Олександра з ними складався з перших хвилин спілкування. Олександр Бричук організовував змагання для юних рятувальників, займався з дітво рою повноконтактним карате, керував спортивно-оздоровчим табором.
Був головою Севастопольського міського відділення Всеукраїнського громадського дитячого руху «Школа безпеки».
Коли на півострові з’явилися «зелені чоловічки», він зрозумів, що його Батьківщині загрожує біда. Не роздумуючи він попросив батька знайти контакти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ». І вже 13 травня 2014 року Олександр Бричук був у Дніпрі.
«Я добре знав сина і розумів його внутрішній стан. Я сам пройшов п’ять гарячих точок, виконував, як кажуть зараз, бойовий інтернаціональний обов’язок на території іноземних держав, був сім разів поранений. Його дід по матері був заступником командувача Чорноморського флоту. Тому, коли син попрохав дістати контакти у Дніпрі для запису в добробати, я не вагаючись виконав його волю. Я знав, що Сашко з моєю чи без моєї допомоги, але буде там, на передовій», — розповідає Василь Денисович.
Олександр Бричук був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ до батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області фахівцем групи матеріального забезпечення.
«Із сином я говорив, як потім з’ясувалося, за півгодини до його загибелі… Він зателефонував і говорить, що, мов, ми тут сперечаємося, чи можна пройти через відкрите трансформаторне поле, як ти думаєш? Знаючи сина, я зрозумів, що це не суперечка, а йому важлива моя професійна точка зору. Я сказав: “Тримайся, синку”», — згадує батько.
16 серпня 2014 року під час виконання бойового завдання Олександр Бричук та троє бійців розвідгрупи потрапили у засідку в районі с. Красногорівка Мар’їнського району Донецької області. Групу обстріляли із фугасу. Олександр Бричук і ще один його побратим загинули.
Герои АТО