Гордійчук Микола Миколайович (позивні «Гризун», «Гриз»)
Звання, посада, підрозділ: молодший сержант батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Гарпун» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.
Дата і місце народження: 26 травня 1986 року, м. Рівне. Дата і місце загибелі: 22 липня 2015 року (помер від поранень).
Обставини загибелі. 22 липня 2015 року, повертаючись із бойового завдання, поблизу блокпосту «Шахта», між м. Авдіївка та Ясинувата (Донецька область), унаслідок підриву на «розтяжці» дістав численні осколкові поранення кінцівок і тулуба, помер під час евакуації до військового шпиталю м. Красноармійська. Разом із Миколою було поранено трьох його побратимів, один із яких, молодший сержант міліції Є. Бірюков, помер о 03.15 23 липня у лікарні м. Дніпра. Похований на Алеї Слави кладовища м. Кам’янця-Подільського Хмельницької області. Залишилися батьки і брат.
Нагородження: Указом Президента України № 546/2015 від 15 вересня 2015 року «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Також отримав нагороду «Залізний пластовий хрест», звання «Почесний громадянин міста», «Почесний громадянин Кам’янець-Подільського району».
У Кам’янці-Подільському одну з вулиць перейменували на честь Миколи та було встановлено дві меморіальні дошки (у школі та університеті).
2016 року було надруковано книгу, присвячену Миколі Гордійчуку, — «Це твоя і моя війна» (Ю. Кошель), де крім життєвих історій процитовано щоденник героя — опис подій під час його перебування в зоні проведення антитерористичної операції.
Твоє призначення має значення… (Слова з однойменної пісні Миколи Гордійчука)
Гордійчук Микола Миколайович (позивний «Гризун», «Гриз») у музичному середовищі мав творчий псевдонім «Nik Своєрідний». Член організації «Пласт» від 1993 року, належав до гуртка «Леви», що в м. Кам’янці-Подільському. Учасник та інструктор таборів військового пластування «Легіон» 2003-го, 2004-го та 2009 років.
Навчався у Кам’янець-Подільській ЗОШ № 7, згодом — у Кам’янець-Подільському національному університеті ім. Івана Огієнка за спеціальністю «психологія». Громадський активіст, ведучий молодіжної програми «Шоу кадрів», засновник і соліст музичних гуртів «Своєрідне» та The DenDy. Член міської команди страйкболістів.
Під час Революції Гідності — боєць 15-ї сотні Самооборони Майдану. Захоплювався військовою справою, планував стати офіцером.
З квітня 2015 року — доброволець батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Гарпун», де отримав звання молодшого сержанта міліції. Виконуючи бойове завдання поблизу блокпосту «Шахта» між м. Авдіївка та Ясинувата, група підірвалась на міні. «Гриз» отримав численні осколкові поранення та помер під час транспортування до військового шпиталю м. Красноармійська.
Слово Миколі: «…Чому я опинився тут, я просто інакше не зміг. Вибачте, що не сказав, мені просто надзвичайно важливий ваш спокій. До кінця не вірю в справжність цієї війни, але хто б там яку карту в рукаві не ховав, у нас тут ворог, який хоче вбити нас, мене, і вас, мої рідні… Цього зробити я не дам і для цього зроблю все…».
Уривок з вірша
Невже я вже там, де хмари.
А можливо, це просто дим.
Подивись мені в очі, побачиш.
А я мріяв стати зовсім не таким.
Навчився стискати зуби.
Навчився долати біль.
Так сталось, комусь так треба.
Хтось для мене і я для когось — ціль.
Не віддам, як не лякай.
Не віддам, як не кричи.
Не віддам, як не стріляй.
Не віддам, як не бреши.
А знаєш, кохана,
мені тут вже не страшно.
Я тут такий не один…
(Nік Своєрідний)
Герои АТО