Грачов Сергій Валерійович (позивний «Ювелір»)
Звання, підрозділ, посада: міліціонер взводу № 4 роти № 4 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, рядовий міліції.
Дата і місце народження: 22 травня 1973 року, м. Кам’янка-Бузька, Львівська область.
Дата і місце загибелі: 14 вересня 2014 року, с. Піски, Ясинуватський район, Донецька область.
Обставини загибелі. 14 вересня 2014 року близько 16.00 в районі смт Піски Донецької області група працівників батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУМВС України в Дніпропетровській області, у складі якої був і Грачов Сергій Валерійович, здійснювали прикриття танкової колони Збройних сил України. Під час цього відбулося бойове зіткнення з групою сепаратистів, що здійснювали снайперсько-мінометний обстріл позицій ЗСУ, у ході якого рядовий міліції С. В. Грачов отримав вогнепальне поранення, від якого помер.
Нагородження: Указом Президента України № 924/2014 від 19 грудня 2014 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Грачов Сергій Валерійович народився у м. Кам’янка-Бузька Львівської області.
Освіту здобув середню спеціальну, 1991 року закінчив СПТУ00-71 м. Кам’янка-Бузька Львівської області. 1994 року одружився. Від шлюбу мав трьох дітей: Романа, Ганну і Степана.
«Сергій їздив на Майдан. Потім добровільно пішов воювати. А не кожен піде. На таких, як він, і тримається Україна», — розповіла сусідка Сергія Марія.
Боєць батальйону «Дніпро-1» Дмитро розповів, що познайомився із Сергієм на Майдані: «Потім разом воювали під Донецьком. Він був справжнім товаришем».
Сергій був двічі поранений. Він приїжджав додому на кілька днів, бо його наймолодший син пішов у 1-й клас. Після цього знову вирушив на Схід.
«Він у нашому житті відіграв велику роль. Сергій — герой. Він першим ішов у бій і останнім відступав. Він не оскаржував команди і завжди був побратимом. У рідних я хочу попросити вибачення, що ми його не змогли вберегти», — сказав під час прощання командир 4-ї роти батальйону «Дніпро-1» Володимир Парасюк.
За словами командира 3-го взводу 2-ї роти батальйону Зеновія Парасюка, Сергій був дуже мужнім. Він героїчно вивів автомобіль з-під обстрілів і врятував життя пораненим.
Загинув Сергій Грачов 14 вересня. У той день близько 16.00 поблизу н. п. Піски Донецької області група працівників батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» ГУМВС України в Дніпропетровській області, у складі якої був і Грачов Сергій Валерійович, прикривала танкову колону Збройних сил України. «Сергія та інших хлопців обстріляли у Донецькій області, вони приїхали на наш блокпост. Взяли у 93-ї бригади танк і хотіли відбити стратегічний напрям на Дніпропетровськ. Вони під’їхали до того місця, їх обстріляли з чотирьох точок. Загинули троє танкістів і четверо хлопців з батальйону “Дніпро-1”», — повідомив Зеновій Парасюк.
Група сепаратистів обстріляла позиції АТО із мінометів і снайперської зброї. Рядовий міліції Грачов Сергій Валерійович отримав вогнепальне поранення, від якого помер.
Про нього знято фільм «Піски. Лицарі Неба», який присвячено усім бійцям «Дніпро-1», які загинули, захищаючи Донецький аеропорт у с. Піски.
Герои АТО