статьи

Книга пам’яті: Підполковник Олександр Смоляр

4 мая 2018
3746
Поделиться:

Смоляр Олександр Васильович, 38 років

Звання, посада, підрозділ: підполковник (посмертно), начальник квартирно-експлуатаційної служби військової частини 3039 Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 22 лютого 1976 року, с. Тіньки, Чигиринський район, Черкаська область.

Дата і місце загибелі: 23 серпня 2014 року, с. Лисиче, Амвросіївський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Близько 10.00 військовослужбовці Національної гвардії України, які несли службу на блокпості в районі села Лисиче, за 8 км від українсько-російського кордону помітили колону з двох бронетранспортерів і вантажівок КамАз, «Урал» та «ГАЗель», що рухалася з території РФ у напрямку державного кордону України. На головних уборах у деяких нападників майоріли зелені стрічки з написом «Чечня». Попри чисельну перевагу бойовиків, гвардійці прийняли бій і знищили принаймні три вантажівки з живою силою та боєприпасами, захопивши трофеї та чотирьох полонених. Під час цього бою смертю хоробрих полягли майор Олександр Смоляр, молодший сержант Олександр Яриш та старший солдат Олег Бабкевич.

Нагородження: Указом Президента України № 754/2014 від 6 жовтня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Смоляр Олександр Васильович народився 22 лютого 1976 року в селищі Тіньки Чигиринського району Черкаської області в сім’ї робітника. Олександра виховали добрі й порядні батьки. У пошані в них завжди чесна та наполеглива праця. Батьки довіря- ли синові будь-яке завдання, знаючи, що син обов’язково його виконає. Дитинство Олександра минало серед хлопчаків-однолітків. Завжди був душею компанії. Надзвичайно комунікабельний, він знаходив спільну мову з будь-ким.

Із дитинства мав багато захоплень, був надзвичайно ерудованим і кмітливим. У школі навчався із задоволенням був одним з найкращих учнів у своєму класі.

Після закінчення середньої школи у 1994 році Олександр вступив до Полтавського державного технічного університету імені Юрія Кондратюка та, закінчивши його з відзнакою 1998 році, отримав диплом за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво». Юнака призвали до армії, і вже 8 грудня 1998 року Смоляра Олександра Васильовича призначено стрільцем військової частини 2269 Національної гвардії України, що розташована в місті Олександрія.

В армії Олександру сподобалося, і він вирішив стати професійним військовим. 1 квітня 1999 року вступив на військову службу за контрактом до військової частини 2269.

Постійно проявляючи розумну ініціативу та наполегливість у службі, Олександр стрімко піднімався кар’єрними щаблями, пройшовши за неповні чотири роки шлях від контрактника до офіцера.

У 2004 році Олександр зустрів Олену. Закохані побралися, а вже через три роки стали батьками прекрасної донечки.

14 листопада 2008 року старшого лейтенанта Смоляра Олександра призначено оперативним черговим чергової служби військової частини 3039 управління Південного територіального командування внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України у місті Миколаєві.

Через рік отримав посаду начальника квартирно-експлуатаційної служби військової частини.

Коли на Сході України розпочалися бойові дії, Олександр не вагаючись вирушив поміж перших бійців боронити країну від ворога.

Наприкінці серпня 2014 року ситуація в зоні проведення антитерористичної операції складалася не на користь України. Сепаратисти за підтримки російських військ захоплювали нові території, наші війська здавали позиції.

Того дня бойовики не сподівалися зустріти опір українських військових, адже з-під населеного пункту Амвросіївка сили проведення антитерористичної операції почали відходити ще 19 серпня 2014 року.

Звісно, вони помітили блокпост військової частини 3039, але спокійно рухалися просто до нього і навіть не зрозуміли, що заїхали прямісінько в пастку. Зупинилися, діловито вийшли з машин, почали зривати прапор України. Зухвалість завадила терористам тверезо оцінити ситуацію. За лічені хвилини гвардійці знищили три вантажівки з особовим складом та боєприпасами, що їхали попереду.

У тому бою відзначилося багато хоробрих воїнів, серед яких був і майор Олександр Смоляр.

Перемога у тому бою коштувала дуже дорого — життя офіцера трагічно обірвалося, його не вдалося врятувати.

Похований 26 серпня 2014 року в селищі Тіньки Чигиринського району Черкаської області.

Если вы заметили орфографическую ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

загрузка...

комментарии
загрузка...

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.0004730224609375 [2] => 0.054963827133179 )