статьи

Книга пам'яті: Гулик Артур Ярославович

18 июня 2018
1075
Поделиться:

Звання, посада, підрозділ: солдат резерву, кулеметник 2-го резервного батальйону Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 17 липня 1983 року, м. Борислав, Львівська область.

Дата і місце загибелі: 26 червня 2014 року, смт Мирне, Слов’янський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув 26 червня 2014 року під час масованого (із застосуванням танків і мінометів) штурму бойовиками блокпоста № 1 під Слов’янськом (у районі смт Мирне). У тому самому бою загинули військовослужбовці 95-ї окремої аеромобільної бригади сержант А. Коган, старший солдат М. Добрянський та солдат І. Ващук.

Похований у м. Трускавці Львівської області.

Залишилися бабуся та сестри.

Нагородження: Указом Президента України № 708/2014 від 8 вересня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Артурові Ярославовичу Гулику випала нелегка доля сироти. Але в останню путь 30-річного парубка проводжали натовпи людей, знайомих і незнайомих, — спочатку на столичному майдані Незалежності, а потім у рідному Бориславі (де на вшанування його пам’яті була оголошена триденна жалоба) та в селі Станиля, що біля Трускавця, де він упокоївся поруч могили матері.

Під час кровопролитних лютневих сутичок на барикадах Євромайдану він, боєць однієї із сотень Самооборони, дістав шість небезпечних осколкових поранень в обличчя та око. Йому запропонували їхати на лікування до Польщі, але замість того Артур, коли ледь загоїлися рани з так і не видаленими осколками, записався до Національної гвардії.

У місці проведення антитерористичної операції він виявив себе як умілий розвідник, відважний і самовідданий боєць, надійний товариш, з яким легко було розділяти і небезпеку бою, і труднощі польового побуту. А потім солдат резерву Гулик здійснив справжній подвиг: на очах у побратимів обстріляв з гранатомета ворожий танк — один із двох, які спробували після сильного мінометного обстрілу розчавити блокпост Нацгвардії під Слов’янськом, у районі селища Мирного.

Рятуючи однополчан, сам він не вберігся, діставши смертельне осколкове поранення. Того страшного дня не загинув ніхто із гвардійців підрозділу, крім Артура…

Ми пам’ятаємо…


комментарии

Вакансия
Сегодня
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.00051188468933105 [2] => 0.061807870864868 )