статьи

Книга пам'яті: Дідач Ігор Йосифович

3 июля 2018
5307
Поделиться:

Звання, посада, підрозділ: старший солдат резерву, стрілець-гранатометник взводу аеророзвідки батальйону оперативного призначення імені Героя України генерала Сергія Кульчицького військової частини 3066 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 20 листопада 1974 року, м. Дрогобич, Львівська область.

Дата і місце загибелі: 17 січня 2015 року (помер від ран).

Обставини загибелі. Помер 17 січня 2015 року у київському шпиталі від ран, отриманих 5 січня 2015 року близько 19.00 під час здійснення ротації в зоні проведення антитерористичної операції в ДТП на трасі Київ — Довжанський поблизу міста Артемівськ (нині Бахмут) Донецької області.

Похований у с. Модричі Дрогобицького району Львівської області.

Залишилися батьки, дружина та дві доньки.

Нагородження: Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

П'ятого січня 2015 року під час ротації підрозділів Національної гвардії України в районі проведення антитерористичної операції неподалік міста Бахмут, що на Донеччині, сталася жахлива дорожньо-транспортна пригода: на прифронтовій дорозі військовий вантажний автомобіль КрАЗ зіткнувся з мікроавтобусом «Богдан», у якому до місця несення служби їхав один із взводів резервного батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького.

Дванадцять гвардійців загинули на місці. Ігор Дідач з тяжкими ранами був доставлений до Київського військового шпиталю.

Він був щирою людиною, цільною особистістю, мужнім бійцем батальйону оперативного призначення резервістів імені Героя України генерала Сергія Кульчицького Національної гвардії України. Про героїзм та доблесть Ігоря Дідача свідчить такий факт: улітку, перебуваючи у відпустці, Ігор Йосипович став відомий у рідному Трускавці після того, як за допомогою інших свідомих громадян затримав і передав наряду міліції двох кишенькових злодіїв, які вкрали гаманця в пасажирки маршрутного таксі, у якому Ігор Йосипович саме їхав на зустріч із міським головою… А за кілька днів до загибелі Ігор опублікував в інтернет-мережі відеозвернення до бойових побратимів, зазначивши у ньому: «Ми переможемо. У нас немає іншого виходу…»

Україна втратила вірного і відваж- ного сина.

Вічна пам’ять Ігорю Дідачу!

Если вы заметили орфографическую ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter


#FreeMarkiv (фото)
Арсен АВАКОВ
Золоте
Леонид ЛОГВИНЕНКО
Важкий вибір
А. ВЕРТИЙ

Сегодня
больше новостей
новости партнеров
delta = Array ( [1] => 0.00053215026855469 [2] => 0.048014163970947 )