статьи

Книга пам’яті: Владислав Дюсов, позивний "Дюшес"

23 июля 2018
4622
Поделиться:

Дюсов Владислав Романович, 21 рік

Звання, посада, підрозділ: солдат 1-го зенітного взводу зенітної батареї окремого загону спеціального призначення «Азов» частини 3057 Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 25 березня 1994 року, м. Могилів-Подільський, Вінницька область.

Дата і місце загибелі: 31 травня 2015 року, с. Широкине, Волноваський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Підірвався на «розтяжці» й отримав важкі поранення під час зачистки підозрілого подвір’я та будинку в с. Широкине Донецької області. Владиславу відірвало ліву стопу, уламки поранили праве стегно, кисть і передпліччя правої руки. Товариші надали другу першу медичну допомогу, не гаючи часу, 31 травня 2015 року о 4.50 доставили пораненого до хірургічного відділення лікарні швидкої медичної допомоги м. Маріуполя.

О 15.30 того самого дня гелікоптером бійця перевезли до реанімаційного відділення лікарні ім. Мечникова у м. Дніпропетровську (нині Дніпро), де воїн помер о 16.15 31 травня 2015 року.

Залишились батьки і молодша сестра.

Нагородження: Указом Президента України № 546/2015 від 15 вересня 2015 року «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Владів товариш Богдан Гризло розповів про деталі тяжкого поранення Дюшеса: «Було ще темно, ми вирішили зачистити подвір’я і будинок, що здалися нам підозрілими.

Зайшли втрьох: “Сід” пішов прямо, “Дюс” — ліворуч, я — праворуч.

Стаю на коліно за п'ять метрів від Дюса, повертаю до нього голову — сильний вибух — і він у диму лежить на землі.

Шоковані підбігаємо до нього, починаємо обмацувати всього і шукати рани...

А він спокійно та врівноважено каже: “Немає ноги і пальців на руці. Накладайте мені джгут, накладайте бігом!..”

Раніше я думав, що таке буває лише в кіно, що людина може спокійно накладати джгут на свою відірвану ногу. А він постав таким героєм наяву.

Ми виносили його звідти, змінюючи один одного, так швидко, як тільки могли.

Несли по черзі, бігли щодуху у повному “фарші” й броні з “Дюсом” на плечах.

І коли він опинився на моїх плечах, я біг з останніх сил».

24 серпня 2016 року в м. Могилів-Подільському Вінницької області біля входу до міського парку був урочисто відкритий Меморіал пам’яті героїв антитерористичної операції. Владислав став одним із героїв-могилівчан. Наймолодшим героєм…

На момент загибелі Владиславу виповнився тільки 21 рік.

Если вы заметили орфографическую ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

загрузка...

комментарии
загрузка...

Сегодня
18 января 2019
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.00076985359191895 [2] => 0.059541940689087 )