статьи

Книга пам’яті: Кацабін Сергій Борисович

19 сентября 2018
3135
Поделиться:

Звання, посада, підрозділ: солдат резерву, фармацевт відділення медичного постачання медичної роти Північного Київського територіального управління Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 22 квітня 1983 року, м. Козятин, Вінницька область.

Дата і місце загибелі: 9 лютого 2015 року, с. Логвинове, Бахмутський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув разом з екіпажем санітарного автомобіля А. Сулімою і М. Балюком та по- раненим молодшим сержантом О. Кравченко. Вони потрапили в засідку та підірвалися на фугасі поблизу села Логвинове Артемівського (нині Бахмутського) району Донецької області, після чого автомобіль розстріляли прямим наведенням.

Сергій Кацабін вважався безвісти зниклим. Його тимчасово поховали на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська (нині Дніпро) як невпізнаного героя.

Згідно з рішенням Козятинського міськрайонного суду від 21 грудня 2015 року датою загибелі Сергія визнано 9 лютого 2015 року.

Упізнаний у квітні 2016 року за експертизою ДНК.

22 квітня 2016 року перепохований у с. Козятині Козятинського району Вінницької області.

Залишилась батьки.

Нагородження: Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Указом № 18 від 24 липня 2016 року нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).

Сергій Кацабін народився й виріс у Липовецькому районі Вінниччини. У дитинстві його покинула рідна матір та усиновило подружжя з Козятина.

Сергій захоплювався медициною, здобув спеціальну освіту, працював у лікарні швидкої допомоги фельдшером і продовжував навчання в Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця на фармацевтичному факультеті.

Узимку 2014 року брав активну участь у Революції Гідності.

Коли на Сході України розпочалася антитерористична операція, Сергій Кацабін став волонтером і неодноразово виїздив з допомогою до зони проведення АТО, де затоваришував із медиками 2-го резервного батальйону оперативного призначення Національної гвардії України.

Протягом деякого часу в кінці червня 2014 року Сергій чергував із ними на блокпосту № 3 у Слов’янську.

Пізніше знову як волонтер допомагав медикам у вже об’єднаному батальйоні імені Героя України генерал- майора Сергія Кульчицького на опорному пункті «Хрест» у Дебальцевому.

Відразу після заснування медичної роти ім. Пирогова записався добровольцем і був зарахований на службу 31 грудня 2014 року на посаду фармацевта відділення медичного постачання медичної роти Північного територіального управління Нацгвардії (військова частина 3001).

Під час найтяжчих боїв на плацдармі Дебальцеве взимку 2015 року Сергій перебував на передовій, рятував життя поранених українських захисників.

Згадує Ігор Петрович, командир 1-ї медичної роти ім. Пирогова: «Сергій був світлою людиною, повністю віддавався ідеї, мріяв стати видатним хірургом, щоб дарувати життя і здоров’я людям».

Сергій загинув 9 лютого 2015 року разом з екіпажем санітарної машини Анатолієм Сулімою та Михайлом Балюком і пораненим молодшим сержантом Олександром Кравченком.

Вважався безвісти зниклим, пошук тіла ускладнювало те, що його рідна матір, яка перебуває за кордоном, навідріз відмовилася надати біологічний матеріал для проведення аналізу ДНК.

22 квітня 2016 року в місті Козятин пройшло прощання із Сергієм, якого перепоховали на приміському кладовищі в селі Козятині.

Цей день у місті було оголошено Днем жалоби.

У червні 2014 року був нагороджений Почесною грамотою облдержадміністрації та обласної ради як медик-волонтер року.

Нагороджений Пам’ятним нагрудним знаком «Медична рота» (посмертно)

Если вы заметили орфографическую ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

загрузка...

комментарии
загрузка...

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.001162052154541 [2] => 0.069075107574463 )