статьи

Книга пам’яті: В’ячеслав Кирилов, позивний "Козак"

25 сентября 2018
3276
Поделиться:

Кирилов В’ячеслав Юрійович

Звання, посада, підрозділ: солдат, водій 1-го зенітного взводу зенітної батареї ОЗСП «Азов» військової частини 3057 Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 19 грудня 1981 року, м. Одеса.

Дата і місце загибелі: 15 лютого 2015 року, с. Широкине, Волноваський район, Донецька область.

Обставини загибелі. Загинув у бою з російськими збройними формуваннями в районі села Широкине Волноваського району Донецької області.

Нагородження: Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

«У нас є бажання, ідея і свобода, — казав Козак в одному з останніх своїх інтерв’ю, — а в них є лише зброя».

На війну В’ячеслав Юрійович приїхав у грудні 2014 року.

Під час наступальної операції «Азова» поблизу с. Широкине 15 лютого 2015 року Козак прикрив собою пораненого побратима під час шквального обстрілу, а сам загинув від чисельних осколкових поранень.

«Це був — і за зовнішністю типажа, і за думками — справжній козак, — розповідає колишній боєць “Азова”, а нині — голова “Національного Корпусу «Азов — Маріуполь»” Антон Требухов. — У нього завжди все було до ладу. Особливо це стосувалося екіпіровки. Він був справжнім сучасним козаком».

«Сталося це тоді, коли у дворі стояли я, Козак і ще один хлопчина з іншої роти, — пригадує побратим Гризло. —Трапилось так, що граната розірвалась безпосередньо у нас у ногах, і всю масу осколків прийняв на себе Козак. Пам’ятаю, що в мене після вибуху була легка контузія.

Я одразу забіг у гараж, а потім побачив, що поблизу нього лежить Козак. Ми затягли його в будівлю з-під вогню, потім понесли до БТРа. Там, поруч із бойовою машиною, я побачив залитого кров’ю Чавура.

Як ми потім дізналися, Козак та Чавур померли від надмірної втрати крові».

Товаришам по зброї і сьогодні важко усвідомити, що їхнього побратима вже немає поруч. Вони свято бережуть пам'ять про нього.

В Одесі на честь В’ячеслава Кирилова перейменовано колишню вулицю Чапаєва, а у Білгород-Дністровському, де народився Козак, — вулицю Октябрську.

28 квітня 2016 року на Одеському кладовищі, де похований мужній син України, Козаку встановлено і відкрито пам’ятник.

Если вы заметили орфографическую ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

загрузка...

комментарии
загрузка...

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.00049781799316406 [2] => 0.051244020462036 )