Звання, посада, підрозділ: солдат, водій 1-го зенітного взводу зенітної батареї ОЗСП «Азов» військової частини 3057 Східного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.
Дата і місце народження: 19 грудня 1981 року, м. Одеса.
Дата і місце загибелі: 15 лютого 2015 року, с. Широкине, Волноваський район, Донецька область.
Обставини загибелі. Загинув у бою з російськими збройними формуваннями в районі села Широкине Волноваського району Донецької області.
Нагородження: Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
«У нас є бажання, ідея і свобода, — казав Козак в одному з останніх своїх інтерв’ю, — а в них є лише зброя».
На війну В’ячеслав Юрійович приїхав у грудні 2014 року.
Під час наступальної операції «Азова» поблизу с. Широкине 15 лютого 2015 року Козак прикрив собою пораненого побратима під час шквального обстрілу, а сам загинув від чисельних осколкових поранень.
«Це був — і за зовнішністю типажа, і за думками — справжній козак, — розповідає колишній боєць “Азова”, а нині — голова “Національного Корпусу «Азов — Маріуполь»” Антон Требухов. — У нього завжди все було до ладу. Особливо це стосувалося екіпіровки. Він був справжнім сучасним козаком».
«Сталося це тоді, коли у дворі стояли я, Козак і ще один хлопчина з іншої роти, — пригадує побратим Гризло. —Трапилось так, що граната розірвалась безпосередньо у нас у ногах, і всю масу осколків прийняв на себе Козак. Пам’ятаю, що в мене після вибуху була легка контузія.
Я одразу забіг у гараж, а потім побачив, що поблизу нього лежить Козак. Ми затягли його в будівлю з-під вогню, потім понесли до БТРа. Там, поруч із бойовою машиною, я побачив залитого кров’ю Чавура.
Як ми потім дізналися, Козак та Чавур померли від надмірної втрати крові».
Товаришам по зброї і сьогодні важко усвідомити, що їхнього побратима вже немає поруч. Вони свято бережуть пам'ять про нього.
В Одесі на честь В’ячеслава Кирилова перейменовано колишню вулицю Чапаєва, а у Білгород-Дністровському, де народився Козак, — вулицю Октябрську.
28 квітня 2016 року на Одеському кладовищі, де похований мужній син України, Козаку встановлено і відкрито пам’ятник.
Герои АТО