Статті

Книга пам’яті: Полковник Павло Сніцар

10 Травня 2018 07:07

Сніцар Павло Леонідович, 38 років

Звання, посада, підрозділ: полковник (посмертно), командир стрілецького батальйону (з конвоювання, екстрадиції, охорони підсудних та охорони громадського порядку) військової частини 3011 Центрального оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Дата і місце народження: 10 липня 1976 року, м. Ульяновка (нині Благовіщенське), Кіровоградська область.

Дата і місце загибелі: 23 липня 2014 року, м. Лисичанськ, Луганська область.

Обставини загибелі: Загинув від кулі в бою під час виконання спецоперації зі звільнення міста Лисичанська.

Нагородження: Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Нагороджений орденом «Георгія Побідоносця» (посмертно). Рішенням виконкому Кропивницької ради від 26 серпня 2014 року нагороджений відзнакою «За заслуги» ІІ ступеня (посмертно).

Полковник Павло Леонідович Сніцар з дитинства мріяв стати військовим. Народився він у місті Ульяновка (нині Благовіщенське) Кіровоградської області 10 липня 1976 року.

Його мрія збулась у 1997 році, коли він закінчив Хмельницьку академію прикордонних військ України імені Богдана Хмельницького. Він був справжнім професіоналом своєї справи, органічно поєднував повсякденну вимогливість і турботу про особовий склад. За сумлінне виконання своїх обов’язків неодноразово був нагороджений командуванням Національної гвардії України.

Із квітня до травня 2014 року виконував завдання в зоні антитерористичної операції на Сході України. Для підлеглих завжди був взірцем мужності та бездоганного виконання поставлених бойових завдань.

23 липня 2014 року під час виконання спецоперації зі звільнення міста Лисичанська полковник Сніцар Павло Леонідович героїчно загинув, виконуючи свій військовий обов’язок.

Згадують бойові побратими… «Ми пересувалися групами. Літній спекотний день, піт заливає очі, розпечений асфальт. На нашому шляху стояло маленьке робітниче містечко Лисичанськ. Ми отримали наказ зачистити його, визволити від ярма загарбника. Між нами та ворогом залишалися десятки метрів. Від чого вони нас відділяли, ми зрозуміли значно пізніше.

На чолі однієї групи бійців ішов підполковник Сніцар Павло Леонідович, несучи і командирський, і бійцівський тягар. Те, що це завдання небезпечне, підполковник знав, проте свідомо підтримував солдатів.

Почуття обов’язку й відповідальності за життя його бійців увзяло гору над почуттям небезпеки.

Ворог напав зненацька, і підполковник Сніцар вступив у запеклий бій з ним, сміливо та без вагань, разом із підлеглими. Командир діяв швидко і розумно. Його виважені накази допомогли бійцям швидко оговтатись і стати на відважний опір агресору. Коли ворог зрозумів, що не зможе витіснити бійців з їхніх позицій, спробував узяти підрозділи в кільце. Щоб уникнути оточення, командування вирішило об’єднати групи. Підполковник Сніцар вивів першу групу бійців з-під обстрілу і, вказавши напрям руху до місця збору, повернувся на вогневі позиції за останньою групою воїнів.

Командир хотів переконатися, що всі бійці можуть пересуватися і ніхто не потребує допомоги. У цю мить ворог підступно із засідки влучив у героя».

Похований 29 липня 2014 року на Алеї Слави м. Кіровограда (нині Кропивницький).

Рішенням Кропивницької міської ради № 3613 від 11 листопада 2014 року «Про перейменування вулиці Ленінградської» вулицю Ленінградську перейменовано на вулицю Павла Сніцара.

14 травня 2015 року відкрито меморіальну дошку в стрілецькому батальйоні (з КЕОП та ОГП) військової частини 3011 міста Кропивницький.

Герои АТО


Хочете першими дізнаватися про головні події в Україні - підписуйтесь на наш Telegram-канал

ТОП-новини
Останні новини
усі новини
Gambling