Соколенко Андрій Аполлінарійович, 41 рік
Звання, посада, підрозділ: полковник, заступник командира з тилу, начальник тилу військової частини 3002 Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.
Дата і місце народження: 31 серпня 1973 року, м. Запоріжжя.
Дата і місце загибелі: 17 травня 2015 року, с. Троїцьке, Попаснянський район, Луганська область.
Обставини загибелі. Загинув, супроводжуючи групу волонтерів. Близько 11-ї години ранку 17 травня 2015 року їхав разом з добровільними помічниками в автомобілі УАЗ «Патріот» до місця розташування українських військовослужбовців. Неподалік від м. Попасна автомобіль наскочив на протитанкову міну. Загинуло четверо. Полковник А. А. Соколенко - один із них. Похований 20 травня 2015 року на Алеї Слави Личаківського кладовища м. Львова.
Нагородження: Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року «за осо- бисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом
«За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений медаллю «За Військову службу Україні».
.jpeg.jpg "Полковник Андрій Соколенко")
Ім’я полковника Соколенка у військовій частині досі пам’ятає кожен солдат. Військовослужбовці переповідають історії про нього та про те, з яким розумінням він ставився до особового складу. Досвідчений офіцер, Андрій Аполлінарійович 24 роки віддав військовій службі, був відповідальним заступником командира і просто відданим товаришем для кожного бійця.
У 1990 році Андрій Аполлінарійович вступив до Харківського вищого військового училища тилу. Навчатися йому подобалось, адже він виріс у сім’ї військовослужбовця, тому з перших уст і з власного досвіду знав побут і обставини життя військового командира. Його батько Соколенко Аполлінарій Григорович - полковник у відставці.
Андрій Аполлінарійович читав багато книжок, захоплювався історією азіатських воєн, любив класичну музику.
За час служби нагороджений нагрудним знаком «За відзнаку в службі» І ступеня, «Мужність, честь, закон», медалями «За сумлінну службу» ІІІ та ІІ ступенів, «За бездоганну службу» ІІІ ступеня, «За військову службу Україні».
Коли розпочались бойові дії на Сході України, Андрій Аполлінарійович одразу налагодив зв’язки з волонтерами, перший поїхав у зону проведення антитерористичної операції, щоб забезпечити особовий склад усім необхідним.
Адже тилове забезпечення є однією з основних умов успішного ведення бою. Щоб підтримувати підрозділи в боєздатному стані, необхідно забезпечити їх відповідними видами матеріальних засобів і створити сприятливі умови для виконання поставлених завдань. Завдання не з простих, адже потрібно постачати в достатній кількості боєприпаси, пальне, продовольство та інші матеріальні засоби, організувати харчування особового складу. На його плечах лежала величезна відповідальність - голодний, піший і без боєприпасів солдат у сучасній війні не має шансів виграти.
Андрій Аполінарійович виконував свої обов’язки бездоганно.
Ті, хто їхав на ротації з полковником Соколенко, знали, що тилове забезпечення буде на найвищому рівні. Близько 11-ї години 17 травня 2015 року перестало битися серце людини, яку поважали друзі, товариші по службі, добровольці та когорта волонтерів. Загинув полковник Соколенко, супроводжуючи волонтерів на їхньому автомобілі УАЗ «Патріот» до об’єктів, де несли службу військовослужбовці. Поблизу м. Попасна ав- томобіль підірвався на протитанковій міні, внаслідок чого загинуло чотири людини, серед них був і полковник Андрій Соколенко.
Страшна новина сколихнула всю військову частину, адже тут Андрія знали і поважали абсолютно всі. Командування частини й досі не може оговтатись після страшної втрати.
Герои АТО