статьи

Освітні новації

21 мая 2018
1167
Поделиться:

Останній тиждень навчального року – традиційно гаряча пора. В той час, коли школярі рахують дні до довгоочікуваних канікул, випускники остаточно визначаються зі своїм майбутнім та складають ЗНО. Заразом, достатньо клопоту і для батьків майбутніх першачків. Тож, саме питання освітньої реформи ми вирішили поставити депутату Верховної Ради фракції «Народний фронт» Ірині Єфремовій.

- Так вже сталося, що в Україні будь-яке починання, а реформа – і поготів спершу жорстко критикуються, а вже потім розбираються, чи дійсно ініціатива настільки погана. Реформування системи освіти не є виключенням. Як Ви оцінюєте зміни, запропоновані Міністерством освіти?

Хочу відзначити, що Лілія Михайлівна Гриневич, яка очолює Міністерство освіти і науки, пройшла до Уряду за квотою «Народного фронту», який я маю за честь представляти. Тож ми знайомі з нею достатньо давно і я дуже поважаю її як спеціаліста. Це з одного боку. А з іншого – я за освітою педагог і розпочинала свою трудову діяльність саме вчителем. Можу з впевненістю сказати, що про школу, якою потроху стає наша українська школа, ми не могли навіть мріяти.

Зараз ми знаходимося ще на початку впровадження усіх запланованих новацій, але немає жодних сумнівів, що реформи в освіті стануть одними з найуспішніших в Україні і за декілька років громадяни гідно поцінують їх.

- З приводу змін до порядку зарахування до 1-ого класу, які впроваджуються в цьому році, виникає багато дискусій. Ваше ставлення до запропонованого алгоритму?

Протягом багатьох років система освіти на рівні з медичною сферою були найкорумпованішими галузями. Нарікань на те, що потрапити до школи або дитячого садочка без певного «благодійного» внеску, було безліч. І саме цю прогнилу систему і намагаються поламати у Міносвіти. Відтак, до Порядку було внесено зміни таким чином, аби прибрати корупційну складову. Тобто, кожна дитина отримала ГАРАНТОВАНЕ право навчатися у школі за місцем проживання, а не батьки мають долати перешкоди, аби віддати малечу у навчальний заклад поруч із домом.

Також гарантовано до школи вступлять рідні брати та сестри учнів, діти співробітників, а також малюки, які відвідували докшільний підрозділ цього навчального закладу, звичайно, якщо він є. Наприклад, в деяких населених пунктах Харківщини є чудові НВК – навчально-виховні комплекси, які складаються з дитячого садочку та школи. Тобто, випускаючись із дитсадка вихованці будуть переведені до школи.

Найбільш дискусійним є питання жеребкування. Так, це лотерея: пощастить – не пощастить, але механізм максимально прозорий, публічний, який не допускає будь-яких зловживань. Отже, всі діти, які територіально не мають гарантованого права вступу до цієї конкретної школи, знаходяться в однакових умовах. І я б хотіла, аби цим питанням не зловживали і не створювали навколо нього нездорову напругу.

Хочу нагадати, що один із базових принципів «Закону про освіту», за який я, як народний депутат, із задоволенням віддала свій голос, а отже і перебрала частку відповідальності за нього на себе, привести національну освіту до європейських стандартів. Наведу лише декілька цифр – з 38 країн Європи, які були проаналізовані експертами-освітянами та фахівцями МОН, у 66% країн територіальний принцип зарахування дітей до 1-ого класу є основним (тобто, як передбачено нашим Порядком), у 18% країн такий принцип є взагалі обов`язковим і не застосовується лише у 16%.

- Але ж цілком природно, що батьки прагнуть віддати свою дитину до кращої школи і їх не можна за це звинувачувати.

Звичайно, я сама – мама, бабуся і для мене так само важливо, аби мої рідні здобули добру, конкурентноспроможну, якісну освіту. Мені дуже імпонує позиція міністра, її чітка налаштованість підняти всі українські школи до однакового, якісно нового рівня. Тобто, і діти, що навчатимуться в школі у центрі мегаполісу, і у віддаленому селі матимуть однакову навчально-технічну базу і фахово підготовлених та фінансово мотивованих вчителів.

- Опоненти освітніх реформ закидають, що освіта всупереч задекларованим амбітним реформам все одно продовжує фінансуватися за залишковим принципом. Ви погоджуєтеся з цим твердженням?!

Категорично ні. Треба бути глухим, сліпим або дуже упередженим, аби не помічати позитивних зрушень. По-перше, без зайвої балаканини вдалося підвищити зарплати вчителям. І це призупинило надзвичайно негативну тенденцію, яка спостерігалася протягом десятиліть – плин кадрів, коли молодь не пов`язувала своє майбутнє з працею у школі.

По-друге, у державному бюджеті на поточний рік передбачено майже 1 млрд. грн. на новий освітній простір. Мало це чи багато?! Звичайно, хотілося б набагато більше, але у порівнянні з тим, що завжди було, це справжній прорив.

- Ірино Олексіївно, на початку розмови Ви зауважили, що суспільство ще гідно оцінить результати освітньої реформи. Так коли ж цей час прийде?!

Пам`ятаєте, трохи більше 10 років тому в Україні впроваджувалося зовнішнє незалежне оцінювання. До речі, Лілія Гриневич була однією з ідеологів цього проекту. Згадую, скільки тоді лунало критики, а тепер українці зрозуміли, що завдяки ЗНО вдалося майже винищити корупційні схеми при вступі до ВИШів. Тисячі дітей з родин з невеликим статками отримали змогу вступити до найкращих вищих навчальних закладів держави лише завдяки своїм знанням і наполегливості.

Відзначу, що тепер ЗНО впроваджується і при вступі до магістратури, що, погодьтесь, значно підвищує цінність і вагу знань.

Тож, давайте наберемося терпіння і спробуємо абстрагуватися від зливи негативу, якого завжди буде чимало.

Користуючись нагодою, хочу побажати всім випускникам вдалого складання ЗНО, вступу до обраного ВИШу і успіхів у новому етапі свого життя!

загрузка...

комментарии
загрузка...

23 октября 2018
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.0004580020904541 [2] => 0.074518918991089 )