мнение

А він так вірив людям, які волали "Поліція не вміє ловити злочинців!"

23 ноября 2018
1618
Поделиться:

П’ятеро прудких хлопців «по-льогкому срубілі» цілих 200 доларів. Напали на голову ВККС Козьякова і облили його зеленкою (добре, що не кислотою).

Тільки от спіткала їх сумна несподіванка. Через тиждень після героїчного і високооплачуваного подвигу, були вони затримані поліцією, а тепер чекають решту оплати - до 7 років в’язниці за 346 ст. ККУ.

Чи знали кого обливали? Знизують плечима «якогось депутата...» За що? Відповідь - ???.

Не сумніваюся, ближчим часом розкажуть хто замовник, той відповідь знає точно.

Чи шкода мені молоді долі, що так бездарно витрачають і спотворюють собі життя? Звісно, трохи є... Але більше шкода наше покоління українців, яке готове толерувати злочинців і злочин, у залежності від того, проти кого він скоєний.

Якщо жертвою злочину стала несимпатична нам людина (а скоріше - зібраний уявний образ, бо самої людини ми, як правило, не знаємо) - аплодуємо: от молодці, невідомі герої, покарали, бач, поганця!

В той же час наші опоненти обурюються, емоційно виправдовуючи дзеркальні сценарії помсти.

Коли ж до насильства вдаються до симпатичної нам постаті, радіє опонент, а обурюємося вже ми, теж закликаючи до помсти.

Через ці інфантильні ігрища з дорослими соціально-психологічними матеріями, отримуємо ситуацію, коли суспільство критично знижує власні больові пороги, втрачає здатність до тверезого розуміння ситуацій (що добре, а що - погано), здатність до співпереживання, співчуття. І, що найгірше, каталізує розгортання цієї хвороби.

На тлі такого соціального психозу з`являється прошарок людей і виникають низки структур, готових заробити на байдужості та цинізмі серед українців.

До їх числа належать рекрутери та учасники масових акцій «на замовлення», яким байдуже, під якими прапорами виступати і за які ідеї. Єдине питання, яке задають ці соціальні істоти: скільки заплатиш?

Це ж стосується бригад новоявлених гопників-спортітушок, готових обслужити кожного хто «дав команду», аби були гроші.

Очевидно, такими ж невибагливими «цінностями» керуються і нинішні наші «герої», шукачі екстриму, готові не соромлячись, без зайвих питань виконати будне замовлення проти незнайомої людини: побити, облити зеленкою чи кислотою, скалічити, принизити або й убити.

І все це сподіваючись на співчуття та підтримку принаймні частини суспільства.

І ще важливо розуміти! Часто повторювана теза «Поліція не здатна ловити злочинців!» значною мірою стимулює молодих людей приміряти на себе роль злочинця-«джентельмена удачі». Плекає у них відчуття безкарності.

Хоча ця теза, вже пару років має мало спільного з дійсністю, але досі набуває переконливості за рахунок емоцій, з якими її прорікає частина наших земляків.

Реальну картину хлопчина усвідомлює коли вже пізно. Він раптом дізнається, що ловити злочинців поліція таки трохи вміє, а з кожним днем це вміння зростає.

Потім, уже у в’язниці, маючи досить часу, хлопчина дізнається, що у нас в Україні розкривається понад 90% убивств і понад половину злочинів від середньої тяжкості до особливо тяжких. Що шансів уникнути покарання у нього було менше, ніж 50%.

Ось така невигідна лотерея. А він так вірив людям, які волали «Поліція не вміє ловити злочинців!»...

...Наразі на вулицях наших міст стало на 5 соціально небезпечних громадян менше. І це - добре! У них буде достатньо часу на роздуми про добро і зло.

А у нас є нагода подумати як зробити себе і країну кращими.

Оригинал

1052922_359462507515809_870229073_o.jpg
Іван ВАРЧЕНКО

Если вы заметили орфографическую ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

загрузка...

загрузка...

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.0011701583862305 [2] => 0.054538011550903 )