Восьмого Грудня 1991го року офіційно припинив існування Союз Радянських Соціалістичних Республік. “Його розвалили прибалти, западенці та дисиденти на гроші ЦРУ і народ одразу став нещасним.” Гляньмо на деякі нюанси “великой трагедии двадцатого века” і що сталося невдовзі...
Старий ватник за столом гірко бідкається за втраченим. Довкола співчувають численні родичі та друзі. “Какую страну развалили! Как мьі жьіли тогда! А теперь?! Єто все Кравчук, да Ельцин, да Шушкевич, мать их, — єто враги, их надо сразу бьіло расстрелять! Как ворьі под покровом ночи, у народа не спросив, подписали документ и развалили наш Союз, по живому резали!” Стискає чарку, пускає сльозу. При Союзі він був молодим, часто їздив на батьківщину “в русскую глубнку”. Пам’ятає всі товари і послуги, які тоді були дешевше, адже для нього — дефіциту не було... А зараз — все не те, абсолютно все забрали, абсолютно нічого не дали. І все це западенці з їхньою мовою; і відбулося це 8.12.1991, коли, дійсно, голови держав-засновниць СРСР підписали угоду. Вона яка мала на увазі припинення існування Союзу та утворення на його місці “Співдружности Незалежних Держав”.
Онучата слухають і розкажуть завтра це у школі. Хтось намагається сперечатися, але, звісна річ, дуже неефективно та про несутєєве — сім’ї та дружні компанії утворюються із однодумців, із людей приблизно одного рівня розвитку.
Два роки тому у Росії було велике соцопитування, яке становило, що на той момент 56% росіян шкодують про розпад СРСР. “При цьому головною причиною розпаду СРСР майже третина росіян (29%) визнала "безвідповідальну і нічим не обгрунтовану "біловезьку змову" Єльцина, Кравчука і Шушкевича"”. Бідні росіяни не бачать всих зусиль свого керівництва по відродженню СРСР!
По-перше, їм одразу була дана найкраща заміна, яка тільки могла бути у той час і за тих обставин. Дарма, що “ГКЧП” не змогло утримати старий СРСР і спровокувало розвал горбачовських планів “підписати новий союзний договір”, де вже мало бути 9 республік “Союзу Суверенних Держав”. Все рівно — влада про народ думала і створила СНД!
СНД, до речі, і зараз є. Це щось типу Европейського Союзу. Тільки зі знаком мінус. Подивимося, що пише про нього Вікіпедія: “Частка країн СНД у світових запасах нафти становить 23-24 %, газу — 35 %, вугілля — 22 %, заліза — 36 %, хрому — 9 %, марганцю — 34-35 %, бокситів — близько 7 %, нікелю — 22 %, кобальту — 15 %, свинцю і цинку — по 20 %. За запасами алмазів, платиноїдів, золота, срібла, титану, цирконію, рідкісних металів і рідкоземельних елементів і ряду інших корисних копалин країни СНД займають 1-3 місце у світі.” Щільність населення не така велика (як у загниваючій Японії, наприклад), тож ресурсів мало би вистчачити на те, щоби всі ходили в золоті. Але рівень життя — самі знаєте який... Цікаво чому? Мабуть, знову постаралися западенці, прибалти, ЦРУ та масони... Україна ніколи не була дуже активна в СНД та її членом повною мірою, повністю віддалилися ми від неї 2014го року. Ось що кажуть про СНД ті, хто знає:
Абульфаз Ельчибей, другий Президент Азербайджану “Яка ж це «співдружність»? Росія використовує СНД, намагаючись зберегти стару імперію у новій формі і винаходить різні механізми для цього.”
Леонід Кравчук, перший Президент України: “Вони хочуть домінувати, створити якусь спільноту — буде це союз чи ще щось — але щоб Росія там керувала, а усі були під Росією — служили їй, кланялися, виконували її волю, а не свою власну. Такого вони хочуть, але це — нездійсненна мрія”.
Росія багато намагалася і намагатиметься надалі утримати на своїй орбіті країни, що були колись у її складі. Звісна річ, виходитиме далі все важче і важче. При такому управлінні — РФ з часом розвалиться, і для нашої спільної безпеки важливо не пасивно за цим спостерігати, але це прискорювати. Щоби вплинути на цей великий гісторичний процес — треба у першу чергу самим, починаючи із себе, стати цивілізованими людьми, для яких огидне загарбання і які цінують освіту та чесну працю, компетентні у житті.
Зараз Україна наближається до европейських стандартів життя і це дасть можливість, за бажанням, вступити до ЕС. Це не виключає значно швидший вступ до НАТО, що допоможе захищатися від Росії, розвиток союзу ГУАМ, створення будь-яких нових союзів та більш активну участь у міжнародних орґанізаціях. Прикро, що нам не вистачило політичної культури зайняти більш активну та конструктивну позицію ще 91го (або навіть 1917-1922). Добре, що нас тепер ніхто не тягне у “мутний союз” (російською - “таеженьій”).
Там — де нема впливу Росії, можна побудувати багате життя на землі взагалі без природних ресурсів. Але, у будь-якому разі, найбільше наша доля залежить від нас самих.
Даваймо будемо вдосконалюватися так, щоби ми всі і наша Україна були в безпеці, у достатку і сильними суб’єктами міжнародної політики!
Ігор АЛЕКСЄЄВ, член Ради
Харківського обласного об’єднання
Всеукраїнського товариства “Просвіта”