статьи

Наев рассказал, при каких условиях можно освободить Донбасс, и в чем причина больших не боевых потерь в ВСУ

17 мая 2019
1515
Поделиться:

Не в польових умовах в районі ООС, а на звичайній кухні у службовому гуртожитку ми зустрічаємось із заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, ще донедавна - командувачем операції Об’єднаних сил Сергієм Наєвим, який мешкає тут з родиною останні два роки. Щоправда, з березня 2018-го рідні нечасто мали можливість бачити його на затишній кухні. Адже від рішень цієї людини залежали життя тисяч українських захисників в зоні бойових дій на сході України. Попри велику увагу суспільства до теми війни, поза кадром залишається багато запитань, відповіді на які ми намагалися отримати під час зустрічі з екс-командувачем ООС.

Сергій Наєв розповів Укрінформу, чи вірить він у реалістичність миротворчої місії на Донбасі, скільки українських військових потрапило в полон бойовиків за час ООС, чи зустрічався він з представниками команди новообраного Президента України Володимира Зеленського, що таке небойові втрати і чи зупинена контрабанда через лінію розмежування.

- Пане Сергію, Вас вже неодноразово питали про причини звільнення з посади командувача Об’єднаних сил і офіційна версія – це ротація. Чи є нормативні акти, які чітко регламентують це питання, чи все ж таки політика тут також присутня?

- Мене було звільнено з посади у зв’язку з ротацією за пропозицією військового керівництва. Питання щодо командування Об’єднаних сил регламентуються законом "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях". Відповідно до цього документу, командувач Об’єднаних сил призначається і звільняється Президентом України за поданням начальника Генштабу ЗСУ.

- Чи правильно я розумію, що автоматично ротація все ж не відбувається після року служби на посаді?

- Якби не було подання, то не було б і прийнято рішення.

- Чи буде новопризначений командувач ОС так само звільнений через рік у зв’язку з ротацією?

- Новопризначений командувач об’єднаних сил генерал-лейтенант Сирський буде виконувати обов’язки до того часу, поки не буде прийняте інше рішення керівництвом держави та Збройних сил України. І я бажаю йому успіхів і сил на цій посаді.

- Ваша заява про те, що Об’єднані сили можуть блискавично звільнити окуповані території і дійти до кордону з РФ, наробила багато галасу. Поясніть, що ви мали на увазі, адже північний сусід навряд чи спостерігав би за цим осторонь, і такий наступ міг би призвести до великих втрат?

- Звісно, що викладена журналістом не в повному обсязі інформація викликає запитання. В інтерв’ю, яке я дав та яке було оприлюднене 12 травня, журналіст не вказав один важливий момент, який ми з ним попередньо досить чітко обговорювали. А саме те, що Об’єднані сили здатні виконати завдання зі звільнення окупованих територій у дуже короткий строк, якщо будуть створені умови, за яких Російська Федерація зі свого боку не буде втручатись у хід військових дій. Виключно лише за цієї умови. Я дуже добре розумію, про що говорю, бо 16 березня 2018 року під час мого призначення на посаду командувача Об’єднаних сил керівництвом було поставлено чітке завдання: зміцнити Об’єднані сили настільки, щоб вони були не тільки обороноздатні, а й спроможні звільнити тимчасово окуповані території. І це завдання виконано. Сьогодні Об’єднані сили - це вагомий аргумент в руках керівництва держави під час діалогу в інтересах українського народу. Ми, військові, дуже добре розуміємо, що сама підготовка до активної наземної фази бойових дій зі звільнення тимчасово окупованих територій буде значно перевищувати час самих наземних дій. Ця підготовка має включати певний комплекс заходів, у тому числі і на окупованій території Донецької та Луганської областей. Це робиться для того, аби не допустити втрат серед цивільних громадян. Життя солдата та цивільного населення найцінніше. Тому здійснення наземних дій і має відбуватися лише за умови створення найсприятливіших умов. Хочу також підкреслити, що ведення активних наземних дій можливе лише за умови прийняття відповідного рішення керівництвом держави. Наголошую, що протягом року, коли я очолював Об’єднані сили, розпорядження на підготовку та проведення таких дій до не мене не надходило.

- Чи вірите Ви особисто і військові на передовій у реальність залучення міжнародної місії на Донбасі? Як має виглядати мирний процес врегулювання на Донбасі і які політичні домовленості можуть викликати спротив серед військових (наприклад, амністія для бойовиків)? За вашими спостереженнями, які настрої панують серед населення на окупованій території?

- Особисто я і військові на передовій віримо і впевнені у перемозі України, і це - найголовніше. Залучення миротворчого контингенту - це справді шлях до зменшення напруги та шлях до завершення конфлікту. Але є принципова позиція – миротворчі сили мають стати насамперед на кордоні з Російською Федерацією, ділянка якого наразі не контролюється українською владою, і припинити постачання зброї, боєприпасів та військових на нашу територію. Миротворці мають забезпечити повноцінний режим припинення вогню вздовж усієї лінії зіткнення. Щодо політики та дипломатії - то це питання не до військових.

Щодо настроїв… На сьогодні на окупованих територіях панують переважно проукраїнські настрої, які, однак, не афішуються через загрозу репресій з боку окупаційної влади. Цього року в Об’єднаних силах було проведено опитування громадян, які прибували з тимчасово окупованих територій через КПВВ, яке показало, що 60% респондентів вважають себе громадянами України, 5% - громадянами ДНР/ЛНР, 3% вважають себе громадянами Російської Федерації та СРСР. Решта не змогли визначитись зі своєю громадянською позицією.

- Чи можна вважати таке опитування репрезентативним, адже в сюжетах російського телебачення показують досить агресивні вислови мешканців окупованих територій щодо України?

- Таке опитування проводилось спеціальною службою, це справді громадські організації, але проводилось також опитування і спеціальними розвідувальними органами. Слід розуміти, що в сюжетах російського телебачення щодо антиукраїнських настроїв на Донбасі ніде і ніколи не знайдеш правди. Я особисто мав можливість спілкуватись з людьми з непідконтрольних територій на КПВВ «Майорське» і казав їм, що Об’єднані сили принесуть мир на всі українські землі по обидві сторони лінії зіткнення. Ніякої агресії або несприйняття з боку людей я не відчував. Річ у тому, що час лікує багато ран, в тому числі й ті, які утворилися внаслідок збройного конфлікту. Люди розуміють, що Російська Федерація їх не бере до себе, люди розуміють, що Україна чекає на них, і іншого виходу, ніж повернутись в лоно України, немає. Саме тому Російська Федерація сьогодні видає російські паспорти для того, щоб закріпити свій вплив на тимчасово окупованій території, але більшість громадян, які там мешкають, з осторогою ставляться до такого кроку, розуміючи, що за цим нічого, крім провокацій, не буде.

- Є запитання, на які складно отримати інформацію. Зокрема, про небойові втрати і про полон українських військових. Які основні причини небойових втрат і як міняється їх динаміка? Скільки українських військових потрапили в полон за останній рік і чи відома їхня доля? І, відповідно, скільки бойовиків потрапили в полон ЗСУ?

- Як показує аналіз, найбільша кількість інших втрат, крім бойових, припадає на осінньо-зимовий період у зв’язку з погіршенням погодних умов і, відповідно, через пригнічення настроїв. Притупляється увага, людина стає більш роздратованою, тому що навколишнє середовище також впливає на особистість. Основні причини небойових втрат - це необережне поводження військовослужбовця зі зброєю та боєприпасами, підриви на вибухових пристроях, нещасні випадки, самогубства і проблеми зі здоров’ям. Щодо полонених, то за весь час проведення Операції Об’єднаних сил, з 30 квітня 2018 року, в заручники до бойовиків потрапили вісім наших військових. У ході проведення спеціальних заходів із затримання бойовиків за підозрою в участі у незаконних збройних формуваннях нами до СБУ було передано 68 осіб. І вже судовими органами винесено 57 вироків суду за статтею щодо посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

- Чи залишається проблема зловживання алкоголем серед бійців?

- Є таке явище. Але ми з цим боремося, в тому числі і за допомогою місцевих райдержадміністрацій. Зокрема, виявляємо шляхи потрапляння алкоголю до військовослужбовців. Проводимо роз’яснювальну роботу з самими військовими, з’ясовуємо причини. Якщо йдеться про зняття якихось стресових станів, то знаходимо інші шляхи, щоб військовий міг відпочити і привести свій внутрішній стан в норму.

- Матеріально-технічне забезпечення армії наразі суттєво покращене. Водночас, чи достатньо військові забезпечені психологічною допомогою на передовій, чи достатньо військових капеланів?

- Військовослужбовцям на передовій постійно надається психологічна допомога. Крім штатних офіцерів-психологів підрозділів та військових частин постійно в районі виконання завдань працюють високомобільні групи внутрішньої комунікації. Вони називаються «Альфа», «Чарлі» та «Браво»… Їх надсилає Генеральний штаб. У складі цих груп працюють найбільш фахові спеціалісти. Крім цього, за моєї ініціативи та з доброї волі голови Донецької ОДА Олександра Куця, системно здійснюється психологічна реабілітація військовослужбовців на базі сучасного та добре оснащеного госпіталю для ветеранів війни у Святогорську Донецької області. Тут пройшли реабілітацію понад 400 військових, які потребували цього.

Щодо військових капеланів скажу, що на сьогодні у нас укомплектовано близько 70% посад. Водночас потреба покривається за рахунок священиків-волонтерів. Загалом же в районі проведення операції Об’єднаних сил військові забезпечені психологічною допомогою повністю. А ось що стосується методик надання такої допомоги, то тут треба працювати. Щоб виховати класного психолога, людину, яка фахово підготовлена допомагати військовим в районі проведення військової операції, треба ще працювати. І ми працюємо над цим. Зокрема, за ініціативи командування Об’єднаних сил, Головної військової прокуратури ми провели семінар за участю психологів зі всіх складових секторів безпеки і оборони, на якому читали лекції найкращі фахівці київських інститутів.

- Ще одна «закрита» тема – це контрабанда через лінію розмежування. Йдеться не про дрібну контрабанду звичайних мешканців ОРДЛО, а про промислову. Чи вдалося вирішити цю проблему?

- Згідно з законом, повноваження щодо контролю за цим питанням покладені на командувача. Тому усім силовим структурам я поставив конкретні завдання щодо припинення незаконних схем та недопущення контрабанди. Бойові розпорядження були підписані і вручені кожному керівнику Нацполіції, СБУ, Держприкордонслужби, ДФС і відповідним керівникам ЗСУ. Була розподілена відповідальність за недопущення незаконного перетину торгово-матеріальних цінностей. Скажу, що завдяки спільній ефективній роботі нам вдалося заблокувати контрабанду через лінію зіткнення. За рік від початку ООС на користь держави було вилучено товарно-матеріальних цінностей на 274 млн грн. З початку проведення ООС попереджено 25 спроб переміщення готівкових коштів через лінію розмежування у розмірі 4 млн 700 тис грн., 565 тис російських рублів, 152 тис доларів США. Щомісяця всі мої підлеглі, відповідальні за виконання цих завдань, звітували публічно про виконання своєї роботи. Збирався брифінг, запрошувались ЗМІ і перед українським суспільством робився звіт. Промислову контрабанду, поставлену на потік, вдалося припинити, залишились спроби перевезення дрібних партій цигарок та деяких матеріалів. Боротьба з цим явищем ведеться щодня.

- Усі пам’ятають репортажі журналістів, як залізницею йшла контрабанда деревини і вугілля. Зараз таких явищ справді немає?

- Ешелони не ходять взагалі. Перевезення матеріальних цінностей - це тільки гуманітарний вантаж, який надає Міжнародний Червоний Хрест та ООН.

- Ви постійно знаходились на передовій і знаєте настрої військових, як вони відреагували на скандал із закупівлями для армії, який пов’язують із заступником секретаря РНБО Гладковським?

- Військові - це частина суспільства, а не якась окрема категорія, це такі самі українські громадяни. Єдине, що нас відрізняє від інших - це наявність обов’язку та постійний ризик власним життям і здоров’ям. Тому у нас така ж позиція, як у інших громадян. Реакцію українського народу ви і я знаємо.

- У команді новообраного Президента Володимира Зеленського неодноразово говорили про те, що кадрові зміни в армії будуть дуже серйозними. На ваш погляд, це торкнеться командного складу на більш низовому рівні чи обмежиться керівництвом міністерства і Генштабу? І на скільки серйозно це вплине на боєздатність армії?

- Ця тема справді активно обговорюється - за неабиякого сприяння журналістів. Відповідь дуже проста: військові - насамперед громадяни України, в основі нашої діяльності – закон, і він єдиний для всіх. Тому порядок проходження військової служби затверджено відповідними законами і указами. Там чітко прописано, як здійснюються призначення, перепризначення, звільнення тощо. Можливо, й будуть кадрові зміни, але я чітко знаю, що це питання жорстко відрегульовано законом. Щодо боєздатності армії, вона оцінюється за визначеними показниками, в тому числі і за рівнем управління. Думаю, що все буде добре.

- Зараз триває судовий процес над колишнім керівником Генштабу Володимиром Заманою. Особисто він вважає, що з нього політики намагаються зробити цапа відбувайла. На Ваш погляд, чи є загроза, що після обрання нового Президента і парламенту судові процеси над військовими можуть стати непоодиноким явищем?

- Я не досліджував діяльність Володимира Замани і не маю повноважень давати оцінку правоохоронним органам. Я особисто завжди дотримуюсь закону і вимагаю цього від своїх підлеглих. Так само, я не маю інформації щодо втручання політиків, які намагаються впливати на процеси правосуддя. Єдине, що хотів би сказати з цього приводу, що закон забороняє військовим виконувати злочинні накази. Якщо є законні підстави щодо розгляду питань відносно тої чи іншої посадової особи, значить, усе має бути суворо відповідно до закону.

- Чи знаєте ви когось з команди Президента Володимира Зеленського (крім Івана Апаршина), хто консультує його в питаннях оборони? І чи були у Вас зустрічі з кимось з його команди?

- За час перебування на посаді командувача Об’єднаних сил і до сьогодні я не зустрічався з обраним Президентом України Володимиром Зеленським або людьми, які б представляли його інтереси. З паном Апаршиним особисто не знайомий.

Як часто бійців відвідують представники шоу-бізнесу та культури? Чи проводяться системно культурно-розважальні заходи, аби підтримувати нормальний психологічний стан військових? Ви особисто звертались до когось з артистів, аби вони відвідали зону ООС?

- Артисти постійно відвідують наших військових в районі операції Об’єднаних сил, здійснюються мистецькі тури творчими колективами, в тому числі і на волонтерських засадах. Крім того, до культурологічного забезпечення військових залучається військово-музичні підрозділи ЗСУ. До речі, лише у 2019 році ці підрозділи провели майже 70 концертів для військових та мешканців Донбасу. На сьогодні концерти проходять на базі мобільних військових госпіталів силами військово-медичних центрів ВМС та Повітряних сил України. Також за моєї ініціативи з листопада 2018 року триває мистецький проект «ARTперемир’я», до якого долучаються артисти з різних куточків України. І такі концерти відбуваються не лише для підтримки військових, а й допомагають відроджувати нормальне життя мешканців Донбасу. З тих, що найбільш мені запам’ятались, - грандіозний концерт у перлині Донеччини – соляній шахті Соледара в рамках проекту «Опера перемоги». Уявіть: у соляній шахті на глибині 300 м була побудована сцена, куди запросили військовослужбовців, і оперні артисти з Києва, Одеси та Харкова під музику симфонічного оркестру з Луганщини, який перейшов з окупованої території і відновив свою діяльність, виконували відомі твори. І під цю музику ми надихалися на наші майбутні перемоги. Опера, до речі, називалась «Опера перемоги» і вона символізувала об’єднання всіх українців. Цікаво, що востаннє такий масштабний захід тут проходив у 2007-2008 роках. На новорічні свята в рамках цього ж проекту відбулися гастролі Чернігівського театру ляльок ім. Олександра Довженка. І майже 6,5 тисяч дітей в Авдіївці, Соледарі, Торецьку, Бахмуті, Попасній, Лисичанську змогли відчути свято. Тому я вважаю, що Об’єднані сили відроджують не лише міста і села, а й життя в них.

Ірина Кожухар,

Джерело: Укрінформ

Если вы заметили орфографическую ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

загрузка...

загрузка...

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.00048995018005371 [2] => 0.048657894134521 )