От почну з такого. Ви, як і я, знаєте немало людей, які з радістю очікують, що ми потерпимо крах, невдачу або залишимося без фінансової або вболівальницької підтримки. Я питаю: чому таке відбувається на Харківщині, де зосереджений цвіт науки, культури, освіти? Відповідь для мене не є таємницею і тому, ще при створенні нового Клубу, я розумів, що багато хто буде порівнювати нас із тим ліквідованим, знищеним «Металістом». Будуть ревнощі, ілюзії, сподівання на швидке відновлення і яскраві перемоги, на гру чудових бразильців, аргентинців, мрії про можливість створити щось подібне за рахунок когось, а не власними зусиллями, нерозуміння приватної власності колективу засновків, яким є сучасний футбольний клуб.
Окремі вболівальники вважають, що головне - це гроші. На їх думку треба мати багато грошей і купувати трансфери кваліфікованих футболістів, легіонерів, запрошувати класних, в тому числі, іноземних менеджерів. Є небажання розуміти нашу стратегію, яка спрямована на іншу мету, зорієнтовану на власних вихованців, доморощених футболістів і тренерів, а також дбайливе ставлення до кожної копійки, яку заробляє Клуб. Заробляє, а не споживає за рахунок чужих доходів.
Дійсно, Клуб не має власника-олігарха, який би, як попередній власник-втікач, розкрадав народні гроші і наші ж вкрадені вкладав у власний футбольний клуб. А потім кинув би робити і це. Ми ж намагаємося бути разом з тими, хто дбає про відновлення професійного клубного футболу на Харківщині. Хто це? Перш за все це інвестори-засновники Клубу, які фінансують його з власних статків, спонсори, які купують рекламний продукт, і меценати. Але ж найголовніше – це вболівальники, які відгукнулися на можливість створити власний клуб, фінансували його з власної кишені, на визначених засадах керували і контролювали його діяльність. Такі вболівальники наша гордість. Бо саме вони зробили надзвичайно багато для рідного Клубу, хоча це залишається поза увагою журналістів, які звикли спілкуватися з олігархами і відгукуватися на їх потреби. Хіба ж ми не розуміємо цього?
Однак зараз про інше. Знаємо, що є люди, які будуть щасливими, якщо не буде виконане завдання сезону і ми не потрапимо до УПЛ. Таке собі сумнівне щастя; це нормально, оскільки в їх уявленні щастя одних будується на нещасті інших… Коли ж ми створювали Клуб, то всі, хто прийшов до нього на правах власників, розуміли, що попереду довгий і важкий шлях. Зараз наші критики вже забули, а деякі і не знали, як ми прийшли на стадіон «Старт», голі, босі, без м’ячів, екіпіровки, транспорту, персоналу і спортивної споруди для змагань, де «футбольне поле» навіть не нагадувало смарагдовий газон для футболу. Нас тоді єхидно називали ентузіастами, у яких нічого не вийде. Не звертаючи уваги на це, маючи амбітну мету, ми почали працювати над відновленням професійного футболу і знаходимося в процесі роботи, а не балачок. Нам дуже нелегко, майстерність і фортуна не завжди супроводжують наші матчі. Я навіть скажу, є ті, хто навмисне шкодить, заздрить, хоча лицемірно каже, що не заважає нам… Але ми готові наполегливо працювати, бо тільки це запорука успіху. Образливо чути думки «знавців», начебто ми «зливаємо» матчі, тобто програємо їх навмисне, буцімто ми не зацікавлені в перемогах або хтось із футболістів не хоче брати участь заради виходу до УПЛ. Відповідально називаємо це неправдою.
Ми пройшли важкий шлях, який передбачений Регламентом, від участі в аматорських змаганнях і зараз виходимо на фінішну пряму спортивного сезону у Першій професійній Лізі України. І як би він не завершився, і щоб про це не думали і не говорили наші кривдники, він є успішним, бо ми чесно змагалися і кожного року зростали у класі. Нам пророкували підсумкове 7 місце в турнірній таблиці, а ми змусили звертати на себе увагу, рахуватися з нами, розповсюджувати про нас чутки/плітки, навіть ображати і об’єднуватися проти нас на полі та за його межами і як наслідок - поважати. Ми довели, що багатократні фінансові переваги не головне в футболі і не мають відношення до футболу взагалі, Чесної Гри і перемог, якщо витрачати їх не на футбол, а на незаконне стимулювання проти суперників і іншу «роботу».
Ми є успішними! Більш того, я впевнений, що наші вірні вболівальники погодяться з такою думкою: перед початком змагань кожен мріє стати чемпіоном, а в день, коли розумієш, що зробити це не вдалося, дуже засмучуєшся і змагаєшся вже за найвищий результат. Віримо в себе і в нашу мету, віримо футболістам і тренерам, уболівальникам і журналістам, усім шанувальникам футболу, які працюють заради наших перемог саме зараз, в цьому сезоні. Ми робимо все, що в наших силах і йдемо тільки вперед, до нашої мети - УПЛ. Приєднуйтеся і перемога буде!
Вболівай за своїх! Все тільки починається!
Сергій Стороженко