мнение

Східний дракон причаївся. Готується

1 октября 2019
3868
Поделиться:

Сьогодні Китайська Народна Республіка відзначає 70-річчя свого утворення. Безумовно, це визначна дата як для країни, та і для всього світу. Причина в тому, що Китай – друга за потужністю економіка, що значною мірою впливає на баланс сил у світі. Цей вплив збільшується з року в рік.

Незважаючи на невелику, в історичних масштабах дату – 70 років, Китай – одна з найдавніших країн світу. Це імперія, яка розпочала своє існування в той же час, коли будувалися всесвітньовідомі піраміди в Єгипті. Китайська держава пережила нелегкі часи: війни, революції, зміни династій. Але періоди занепаду завжди змінювалися відродженням та збільшенням впливу.

Останній такий занепад був в першій половині ХХ століття. За це час Китай, з лідера регіону, перетворився на колонію Японії, економічного аутсайдера з зубожілим населенням та повною відсутністю перспектив.

Ситуація розпочала змінюватися після приходу до влади Мао Дзедуна та створення Китайської народної Республіки, з панівною комуністичною ідеологією. Наступні 30 років стали періодом спроб, провалів, трагічних помилок та навіть курйозних рішень (згадаємо широковідому боротьбу з чотирма шкідниками: горобцями, мишами, комахами та комарами). Це були три десятиріччя випробувань: голоду, який забрав життя від 10 до 45 млн. китайців, політичних репресій та війн. Хоча всі ці події не принесли, і не могли принести, Китаю загального економічного благополуччя, вони були дуже важливими. Всі ці події сформували нову єдину, консолідовану державу, єдиний китайській народ, з особливим духом. Це стало фундаментом, на якому і виросло нове китайське економічне чудо.

Насправді, системні економічні перетворення та реформи в КНР розпочалися в 1978 році, через два роки після смерті Мао Дзедуна. Натхненником та ідеологом реформ став Ден Сяопін.

До їх початку, більше 60% робітників Китаю були зайняті у сільському господарстві, яке давало лише 30% вартості загального обсягу продукції. Причому, роботи в сільському господарстві, в основному, велися вручну. А обладнання, що використовувалося в промисловості, в значній мірі було застарілих моделей і з низькою продуктивністю. Тому стратегічним завданням та метою економічних перетворень, була визначена докорінна перебудова економіки для створення додаткової вартості, достатньої для фінансування модернізації китайської економіки.

Внаслідок реформ значно скоротилася роль держави у цілих секторах економіки. Керівники окремих підприємств отримали більше повноважень для ухвалення господарських управлінських рішень, схвалювалося доходне виробництво. Зросла роль приватного сектору. Створювались спільні підприємствами з іноземними компаніями, як джерелом дефіцитної валюти та новітніх технологій. У зовнішній політиці була оголошена «політика відкритих дверей», згідно з якою дозволялася міжнародна торгівля та прямі іноземні інвестиції.

Причому, всі реформи не були частиною довгострокових теоретичних стратегій. Сам Ден Сяопін у своїх мемуарах описує їх як адекватну відповідь на найбільш нагальні проблеми.

На Заході економічні реформи в Китаї були сприйняті багатьма, як перехід до капіталізму. Однак китайський уряд дотепер стверджує, що це всього лише форма соціалізму, але не заперечує, що використовує різні економічні заходи, що застосовуються в капіталістичних країнах. «Не важливо якого кольору кішка – головне, щоб вона ловила пацюків», - так описав ситуацію Ден Сяопін.

При всіх елементах ринку, що використовувалися, китайська економіка все ж таки була організована як соціалістична система, що управлялася центральним апаратом. Причому, це управління було дуже ефективним.

У 1990-х роках розпочався остаточний перехід на «ринкові рейки». Успішно формувалися фінансова політика, банківський сектор, ринки капіталу.

В результаті всього комплексу реформ розпочалося поступове зростання ВВП, що постійно збільшувалося. З 1979 по 2010 роки, середнє річне зростання ВВП Китаю дорівнювало 10%. Пік зростання прийшовся на 1984 рік - 15,2%! Україні з запланованим зростанням ВВП на рівні 3% в рік є чому повчитися!

Знаковим для Китаю став листопад 2013 року, коли була ухвалена постанова ЦК КПК з деяких важливих питань всебічного поглиблення реформ, яка закріпила курс на їх продовження та поглиблення. Наслідком реформ повинна стати побудова середньо забезпеченого суспільства, а у подальшому побудова могутньої, цивілізованої та гармонічної сучасної соціалістичної держави, здійснення китайської мрії про велике відродження китайської нації.

Як бачимо, великий китайський дракон продовжує зростати. Кожен з жителів Землі все частіше відчуває його вплив на собі. Зараз остаточно можна констатувати, що в світі з’явився ще один центр сили - супердержава, з якою потрібно рахуватися найсильнішим акторам світової політики. І ця держава точно не збирається поступатися своїми позиціями!

А тепер щодо України. Залишаючи за дужками питання світової політики, необхідно звернути увагу на досвід Китаю та його економічне чудо. Фактично аграрна, зубожіла країна, що перебувала на межі голоду, буквально за 40 років перетворилася на другу (поки що!) економіку світу. Україна може і повинна використовувати її напрацювання, тим більше, що стартові умови у нас точно набагато кращі. Питання: чи вистачить на це у нас політичної волі, терпіння та працездатності?!

Особисто мені хочеться вірити, що вистачить.

1496990658.jpg
Игорь КОТВИЦКИЙ

Если вы заметили орфографическую ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter



Сегодня
больше новостей
новости партнеров
delta = Array ( [1] => 0.00047397613525391 [2] => 0.050589084625244 )