1. В цілому система освіти України, як одна з головних функцій держави, з приходом нової влади опинилася в невизначеному стані та нагадує «сучок, об який хоче почесатися будь-яка скотина», як колись образно виразився відомий Харківський поет, учитель Олекса Марченко.
Головні учасники навчального процесу (діти, педагоги, керівники, батьки) у пошуку відповіді на питання: що робити? хто винен? які ж перспективи?..
Більше 10 років, враховуючи локальні експерименти, які проводила Академія педагогічних наук України, позитивні висновки і рекомендації вчених-педагогів, запроваджувалася 12-річна система навчально-виховного процесу за новими навчальними планами і програмами, підручниками і методичними посібниками, учительство пройшло за цей період подвійну фахову перепідготовку (1 раз в 5 років). Витрачені мільярди державних коштів. Система освіти нашої держави наблизилася до європейських стандартів. І врешті-решт що маємо?
Без будь-якого обговорення (науковців, учасників навчально-виховного процесу, громадськості...) новий міністр освіти і науки Табачник Д.В. одноосібно, колуарно приймає «за ніч» рішення про дереформування системи освіти, грубо і цинічно, непрофесійно порушуючи такі ведучі принципи управлінської діяльності, як науковість, послідовність, наступність, колегіальність...
Школа України, а найважливіше – діти опинилися в пастці, стали заручниками політичних амбіцій. Адже повернення фактично до одинадцятирічки плюс навантаження дітей 5-річного віку шкільною програмою – це поки прожекти, які нічим не підкріплені:
- де нові навчальні плани і програми;
- де підготовлені педагоги для п’ятирічок-дітей;
- де нові посібники, підручники та ін. Фактично, запропоноване збереження 12-річної освіти шляхом перезавантаження її на дошкільнят 5 річного віку.
Розгубленість педагогів пояснюється ще й тим, як їм за 2 навчальні роки виконати програму 3 років у старшій школі (для учнів 10,11, 12 класів тепер треба виконати навчальні програми протягом 10, 11 класів). Де наукові, методичні рекомендації, де врешті-решт висновки медиків, адже грозить надмірне перенавантаження і так нездорових, фізично знесилених випускників шкіл. А до початку нового навчального року залишилося 3 тижні.
2. Чи готова Україна і Харківська область зокрема до запропонованого виходу із ситуації шляхом 100% охоплення освітою в дошкільних закладах дітей 5-річного віку?
Відповідь однозначна – ні!
По-перше, в Україні – великий дефіцит дошкільних закладів і місць в них;
По-друге, значна частина батьків не взмозі утримувати своїх дітей в дошкільних закладах із-за фінансових проблем, адже дошкільна освіта у нас платна (батьки сплачують, крім добровільних внесків, 50% від вартості харчування, що обходиться їм у місяць в середньому до 100 грн.).
Стосовно Харківської області: попередня влада домоглася виправлення ситуації за 5 останніх років, і показник охоплення дошкільною освітою дітей був найкращий в Україні:59, 6% в області проти 57% в Україні. Крім того, у 2009 р. – на початку 2010 р. 96% дітей п’ятирічного віку були охоплені різними формами навчально-виховного процесу, в тому числі в дитячих садках – більше 80% (по Україні – 76%).
Тільки за 2009 рік в області було створено 1306 нових дитячих місць, відкрито дошкільні заклади на базі шкіл у селах, де їх ніколи не було.
У 2010 р. (І-й квартал) тільки у Харківському районі було відкрито 3-и нових дошкільних заклади. Разом з тим, проблеми з дитячими садками в нас ще далеко не вирішені.
Найгірша ситуація з дошкільною освітою у м. Харкові (Московський, Київський, Дзержинський, Комінтернівський, Орджонікідзевський райони), у містах обласного значення, смт. Мерефа (1000 дітей у черзі на влаштування), у багатьох селах, де ніколи не було дитсадків. В цілому по області дошкільною освітою не охоплено більше 50 тис. дітей від 1 до 6 років, по Харкову – більше 35 тис.
Отже, запропонований вихід із ситуації через охоплення дітей 5-річного віку дошкільною освітою є необміркованим, не прорахованим і непрофесійним.
Заявлені новою обласною і міською владою кроки по відновленню у 2010 р.р. 7-ми дошкільних закладів суттєво ситуацію не змінять.
3. Великої і пристальної, щоденної уваги і невідкладних управлінських рішень потребує оптимізація мережі шкіл, яку тепер підхопив новий міністр і назвав по-своєму – об’єднання шкіл.
В області сьогодні налічується більше 50-ти малочисельних шкіл (менше 50 учнів 1-11 класів), де чинним законодавством не передбачена класно-урочна система, а для учнів організуються лише консультації (0,25-0,3 відведеного навчальним планом часу).
Таким чином, в області не охоплено повноцінним навчанням майже 2-і тисячі учнів 1-11 класів. Відповідальність за цю ганьбу повністю несе Партія регіонів, адже обласна і районні ради (де більшість депутатів від партії регіонів) гальмували цей процес оптимізації, прикриваючись гаслом «Не дадим закрывать школы» або «Є школа – є село». В результаті йшло заплановане зниження рівня освіти дітей, не виконувалось чинне законодавство в частині забезпечення рівного доступу дітей до якісної освіти.
Навіть у такій важкій політичній ситуації попередньому складу обласної і райдержадміністрацій вдалося призупинити діяльність 24 шкіл з кількістю учнів 11-31 чол., забезпечивши підвіз дітей і педагогів до базових шкіл.
Однак, кількість малочисельних шкіл зростає, а значить зростає і число дітей, не охоплених класно-урочною системою навчання. Приреченість цих дітей на низький рівень освіти повністю лежить на совісті профільної комісії обласної ради (голова – Прокопенко І.Ф., заступник – Дулуб Л.М., секретар – Покроєва Л.Д.) і більшої частини депутатського корпусу (від Партії регіонів), адже саме вони гальмували процес оптимізації шкіл і забезпечення дітям рівного доступу до якісної освіти.
4. Про статус педагога.
У місті Харкові і в області в цілому склалася надзвичайно складна ситуація навколо навчальних закладів усіх рівнів, типів і форм власності. За два-три останні роки колективи цих закладів насильницькими методами, за рознарядкою, були настільки заполітизовані, що урок, заняття, лекція відійшли на другий план. Педагоги дошкільних, позашкільних закладів, шкіл міста Харкова пройшли велике приниження гідності, коли змушені вступати до Партії регіонів, інакше «не будеш працювати» (більше 60% членів колективів примусово стали членами Партії регіонів). За це керівники шкіл уже три роки поспіль отримують від міської влади матеріальну винагороду – щомісяця 50% доплати до посадового окладу. Відповідальність за це ганебне становище педагогів Харкова повинні понести голови районних у м. Харкові рад (саме вони – організатори цього процесу), керівники закладів, куплені своїми «ідеологами» з міста (Кернес Г.А., Деменко О.І.). Цей «досвід» тепер поширюється на всю область і на заклади всіх типів, рівнів і форм власності. «Неугодных» - звільняють. Третя частина від загальної кількості начальників районних відділів (управлінь) освіти звільнені з посад (Зміївський, Лозівський, Вовчанський, Шевченківський, Красноградський, Краснокутський, Куп’янський та інші райони). Такої участі чекає і керівників профтехзакладів.
А «возомнившая себя незаменимой» Дулуб Л.М., час якої давно і безповоротньо минув, насильницькими методами «заганяє» назад у профспілку колективи, які колись вийшли з членства профспілок або увійшли до незалежних профспілкових організацій.
На черзі – вищі навчальні заклади І-ІV рівнів акредитації. Першим директором, що підлягає звільненню, стала Руденко С.О., директор художнього училища, «которая не пришлась ко двору Дулуб Л.Н. и ей подобным».
Вкрай назріла проблема – негайної деполітизації навчальних закладів усіх рівнів, типів і форм власності, аби захистити учасників навчально-виховного процесу, керівників від принижень і відволікання на непрофесійну діяльність, від підпису всякого роду псевдолистів на ім’я президента про «одностайну» підтримку нинішніх «керівників» міста й області, від пікетів і мітингів у 40° спеку, як це було 29.06.2010 р. в аеропорту та біля «Радміру», де відбувалася партійна конференція за участі Ю.В. Тимошенко.
5. В області простежується постійна затримка і несвоєчасність з виплати заробітної плати освітянам.
Так, на кінець липня вона складає майже 3651,8 тис. грн. (Борівський, Вовчанський, Дворічанський, Краснокутський, Куп’янський, Лозівський, Нововодолажський райони, м.м. Куп’янськ, Лозова, Чугуїв).
Педагоги Харкова обурені, що підвищення зарплати на 20% з січня місяця згідно Постанови уряду Тимошенко Ю.В. (у єдиному на всю Україну м. Харкові) виплатили лише в кінці травня – на початку червня єдиною сумою, а це значить:
а) ціна гривні знизилася у порівнянні з січнем, лютим і т.п.;
б) відрахування на нараховане підвищення зарплати збільшилися у рази і фактично педагоги не доотримали свої кошти (одна вчителька з московського району скаржиться: нарахували 900 грн., відрахування склали майже 700 грн.).
Таке приниження і гніт терпіли тільки педагоги м. Харкова, а з приходом нової влади – і всієї області, адже тепер новий керівник Головного управління освіти і науки «передовий досвід» поширює на всю область.
6. Головні «досягнення і успіхи» нової місцевої влади щодо розвитку освіти на Харківщині:
6.1. як заявила директор департаменту освіти міської ради Деменко О.І., - це випускний вечір на пл. Свободи;
6.2. в управлінні освітою області започатковане нове явище – сімейний підряд (Деменко О.І. – начальник управління освіти міста Харкова, Шаповал Р.В. – її чоловік, начальник Головного управління освіти і науки області), не враховується навіть базова освіта головного освітянина області (Шаповал Р.В. – військовий за фахом);
6.3. не вирішеним до початку навчального року залишається питання функціонування ліцеїв при вищих навчальних закладах (7 ліцеїв, більше 300 працюючих разом із сумісниками). Головне управління освіти і науки області заборонило ліцеям новий набір учнів, триває процес переводу їх на недержавну форму власності. Все це призведе до знищення цих закладів та втрати роботи висококласних педагогів (більше 200 чол.);
6.4. організація вступної кампанії абітурієнтів до вищих навчальних закладів за «новою, прогресивною» методологією міністра Табачника. Марним було продовження терміну прийому документів абітурієнтів на 5-ть днів, адже це призвело до:
- порушення строків вступних випробувань вищих навчальних закладів;
- порушення термінів відпусток викладачів вищих навчальних закладів, які забезпечують вступну кампанію;
6.5. замороженими залишаються державні і обласні програми «Шкільний автобус», «комп’ютеризація шкіл», забезпечення дошкільних закладів необхідним матеріально-технічним обладнанням. Досить відзначити, що попередньою владою тільки у 2009 р. було придбано 27 нових комфортабельних автобусів, а всього у перевезенні дітей та вчителів було задіяно 284 одиниці автотранспорту. Фактично занедбана обласна Програма розвитку гуманітарної сфери, аналогів якої в Україні немає.
Попередня обласна і районі державні адміністрації домоглися також 100% забезпечення шкіл комп’ютерною технікою, показники (21 учень/комп’ютер – у місті, 16 учнів/комп’ютер – сільські райони) – найкращі в Україні;
6.6. загострилася вкрай проблема шкільного підручника, яка існувала і раніше, але не в таких масштабах. Відсутні підручники історії України, української літератури, Буквар та ін. Якщо в попередні роки на початок навчального року область була забезпечена підручниками від 60-до 86%, то цьогоріч учитель стоїть перед фактом: зміст і структура освіти помінялися, а підручників – почекайте!
6.7. «вінцем успіхів» у системі освіти області є призначення Дулуб Л.М. (бухгалтера за освітою) радником голови обласної державної адміністрації з питань освіти. Всім зрозуміло, для чого це зроблено?!
Висновок: освіта Харківщини – «в надійних руках», або за висловом українського класика літератури А.В. Головка: «Коли хазяїн приходить на ниву й бачить, що глушать бур’яни, він убродить у хліб тоді й вириває їх із корінням. А потім оберемками виносить на межу».
Отже, пора побороти бур’ян.
Институт независимой экспертизы