статьи

Відкритий лист письменника Сергія Жадана губернатору Харківської області Михайлу Добкіну

28 января 2012
6105
Поделиться:

Губернатор Харьковской области Михаил Добкин недавно опубликовал под своим именем статью "Об исчезающей украинской интеллигенции. Мысли вслух". Человек, знакомый с харьковским губернатором по его публичным выступлениям, а тем более видевший скандальный ролик 2006 года с тогда еще кандидатом в мэры Харькова, сильно усомнится в авторстве данного опуса. И это мягко говоря. Ибо "высокоумные" рассуждения об интеллигенции и цитирование Чичибабина ну никак не укладываются в образ деятеля, которому "текст немного по-дебильному написан". Однако, статья, являющаяся ответом на публикацию под названием "Чим Добкіну не догодив День Соборності?" (автор — Виктор Тимошенко), сама, в свою очередь, послужила толчком для продолжения эпистолярной полемики. Желающие ознакомиться со статьей Добкина без труда могут это сделать на официальном сайте Партии регионов либо на mediaport.ua, мы же предлагаем вам ответ Добкину известного украинского писателя и переводчика, харьковчанина Сергея Жадана.

Відкритий лист письменника Сергія Жадана губернатору Харківської області Михайлу Добкіну

Дорогий Михайле Марковичу.

Завжди з непідробним інтересом слідкую за вашими публічними висловлюваннями, щоразу знаходячи в них неабияку насолоду та джерело натхнення. Ось і тепер, прочитавши ваші роздуми про українську інтелігенцію, не зміг пройти повз.

По-перше, приємно, що ви тепер вживаєте моє прізвище в множині («вопреки обработке умов жаданами…»). Очевидно, це свідчить про новий етап стосунків між владою та літераторами. Саме ж написання прізвищ письменників із маленької літери я, з вашого дозволу, сприймаю все-таки як стилістичний прийом, а не як припущені вами вкотре помилки.

Ось ви запитуєте, «сколько вреда для будущего страны наносит шипящий ненавистью к власти интеллигент… отрабатывая грантовые вливания». Можна лише позаздрити тому оптимізму, з яким ви ставите поряд майбутнє цієї країни й майбутнє вашої влади. Я би особисто радив вам дещо обережніше ототожнювати ваші особисті кар’єрні шляхи зі шляхами нашої з вами країни. Що ж стосується шкоди, задіяної інтелігентами тому образу країни, який ваша влада намагається нам нав’язати, то тут цілком згоден – її важко переоцінити. Тому цілком розумію вашу стурбованість із цього приводу – інтелігенція напевне не ваш союзник, оскільки бути союзником вашій команді реформаторів просто соромно й непристойно. І найпростіше в цій ситуації, звісно, розцінювати загрозливе «шипіння» на вашу адресу як «відпрацювання грантових вливань».

Цілком згоден також із вашим занепокоєнням «плесенью ненормативной лексики, сдобренными желчными авторскими неологизмами-фекалиями» (до речі, суто по-письменницьки, не можу не відзначити барвистість та місткість ваших висловів, особливо там, де йдеться про «желчные фекалии»). «Что узнают о нашем времени наши дети?» - питаєте ви, і тут справді є над чим подумати. Гадаю, наші діти, дізнаючись згодом про наш час, ту ж таки харківську владу, хочете ви того чи ні, будуть асоціювати з відомим вам передвиборним роликом середини 2000-х, два головних герої якого активно користуються згаданими вами «плесенью» та «желчными неологизмами».

Ще ви пишете: «А вы были в Харькове, когда сотни тысяч человек приходят на главную площадь города, чтобы низко поклониться настоящим героям – освободителям, принесшим Великую Победу?». Відповідаю – аякже. Були. Бачили напівоголену Настю Каменських на сцені під орденом Великої Вітчизняної війни. Якщо це і є згадане вами «формирование того уже невидимого культурного слоя», можна лише уявити собі цей культурний шар у фазі повної сформованості.

А на ваше питання, коли ж нарешті «лжепатриоты перестанут раскалывать нашу страну», хочеться сказати таке: можна, звісно, вишуковувати ворогів серед інтелігенції, переймаючись питаннями її продажності й шкідливості для країни. Проте ось я, скажімо, поділяю ту думку, що більших «лжепатріотів», аніж у сьогоднішній владі, годі знайти. Підозрюю, думку цю поділяю не я один. Тому, перш ніж викривати «шкідників», варто можливо пройтися власними партійними списками?

І наостанок, з приводу Бориса Олексійовича Чичибабіна. Розумію – ніщо так не приховує відсутність власного авторитету, як посилання на авторитет іншого. Крім того, ніщо так не виказує вашого справжнього ставлення до розколу країни, як бажання протиставляти одних письменників іншим. Дивно було бачити рядки Чичибабіна поряд із вашими словами про «слиз на моніторах комп’ютерів». Ви хоча б посоромились, чи що.


З побажаннями успішного формування культурного шару,

Сергій Жадан.

"Медиапорт"
sj.jpg
Сергій ЖАДАН

Если вы заметили орфографическую ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter

загрузка...

комментарии
загрузка...

10 декабря 2018
больше новостей
delta = Array ( [1] => 0.00050711631774902 [2] => 0.048609018325806 )