Главное военное руководство нашей страны в ближайшее время ждут серьезные изменения вследствие прихода к власти нового президента. Но действующий президент Петр Порошенко решил не ждать инаугурации преемника, и буквально за считанные дни до своей отставки уволил командующего Операции Объединенных Сил. Место Сергея Наев, который стоял во главе наших войск на Востоке с самого момента объявления ООС в 2018 году, займет генерал-лейтенант Александр Сирский. Такая кадровая перестановка в канун смены власти в Украине не может не вызывать вопросов.

Почему именно сейчас решили сменить командующего ООС?

На своей официальной странице в Фейсбуке Президент Украины назвал следующие причины смены командующего ООС. "Прошел год, как было изменен формат АТО на ООС. Управление ВСУ и других военных формирований и правоохранительных органов, привлеченных к выполнению задач, было возложено на командующего Объединенных сил. Год назад на эту должность был назначен генерал-лейтенант Сергей Наев. Спасибо генералу и всем военнослужащим, которые привлекались к участию в ООС, за мужество, решительность и стойкость. По предложению Министра обороны и начальника Генштаба ВСУ предусмотрена ротация руководства ООС. Поэтому принял решение на должность Командующего ООС назначить генерал-лейтенанта Александра Сирского".

Підписаний 1 травня президентом РФ В. Путіним закон «про забезпечення безпечного функціонування Інтернету в Росії», більш відомий як ізоляцію Рунета, може позбавити не лише громадян Російської Федерації, а й мешканців тимчасово окупованої АР Крим вільного доступу то всесвітньої «павутини».

За словами представників Ради Федерації РФ, зазначені обмеження в російському сегменті покликані на захист Інтернет-простору «в разі існування загрози кібератак з боку Сполучених штатів Америки» та забезпечать стале функціонування інтернет-мережі відповідно до настанов та новації Роскомнагляду.

В якості гарного прикладу ізоляції вітчизняної інтернет мережі від всесвітньої павутини, представники влади РФ наводять приклад Китайської народної республіки, яка з 1998 року розпочала поетапне відсторонення від зовнішніх інтернет-ресурсів та браузерів під назвою проекту «Золотий щит».Таким чином, на сьогодні китайський сегмент Інтернету розвивався окремо від іншого світу: там не працюють ані Google, ані Facebook, ані Netflix або інші популярні сервіси. Вони були замінені виключно китайськими аналогами.

После президентской кампании министр МВД Арсен Аваков лишний раз подтвердил, что является самой влиятельной фигурой в украинской политике постмайданного периода: политики и эксперты его называют «не первым, но и не вторым» лицом в государстве. Он сформировал собственную вертикаль власти. Одним из главных месседжей на прошедших выборах стало понятие «подкуп». Оно создало новые рамки всему процессу выборов и переросло в угрожающую картину будущих фальсификации. Не случайно послы стран G7 обратились именно к Авакову с призывом не допустить срыва выборов. Решающим на выборах стал ресурс МВД как ключевой структуры, которая смогла обеспечить порядок избирательной кампании. С подачи Авакова была создана публичная интерактивная система фиксации нарушений «Выборы-2019». Выборам была дана высокая оценка международного сообществ. Это стало возможным именно благодаря главе МВД, его личной позиции и безупречной работе его ведомства.

Роль Арсена Авакова в прошедших президентских выборов комментирует народный депутат VI созыва Верховной Рады Кирилл Куликов.

Війна триває. Вона продовжує забирати життя. У квітні, який минув, Україна втратила на передовій 14 своїх воїнів. Дехто з них вже мав онуків, а наймолодшому полеглому було всього 20 років…

Яна Червона на псевдо "Відьма" не дожила до свого 40-річчя два тижні. Щойно на Сході почалася війна, як жінка почала допомагати війську, як волонтер. У 2016-му Яна пішла служити до 54-ї ОМБр, а згодом – до 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас-Україна», де виконувала обов’язки кулеметниці. Зигинула 2 квітня в Попаснянському районі під час обстрілу, ворожа міна потрапила у спостережний пункт. Удома на Яну чекали мати, чоловік та двоє маленьких дітей.

Разом із Яною Червоною того дня загинув Олександр Мілютін з позивним "Дєда". Йому було 50 років. Чоловік родом із Бахмута, що на Донеччині. 2017-го він юпідписав контракт та одразу поїхав на передову. У Олександра залишились сестра (також військовослужбовець) та дочка.

Цього року українська державність переживає чергові випробування на зрілість демократичних інституцій. Щойно завершилася президентська виборча компанія. Час проаналізувати хід її проведення з точки зору дотримання законності під час виборчого процесу, а також забезпечення правопорядку і безпеки в країні.

Період з 31 грудня 2018 року до 21 квітня поточного року варто визначити як надзвичайно відповідальний. Перебіг виборчих перегонів був досить складний у всіх аспектах: методах передвиборчої боротьби, досить високому градусі суспільної напруги, геополітичному контексті.

За таких умов тим більше приємно констатувати, що головні принципи діяльності органів системи МВС лишаються незмінними: законність, політична нейтральність, неупередженість, і швидкість реагування.

Головна мета правоохоронних органів упродовж усіх виборчих перегонів також залишалася незмінною - повна безпека громадян, безпечне функціонування виборчих комісій усіх рівнів, прозорий та захищений від протиправного впливу процес підрахунку голосів.

Святославу Столярову 52 роки. Навчався він у Харківському гвардійському вищому танковому командному училищі, а з 1988 року проходив службу в танковій дивізії міста Новомосковськ Дніпропетровської області. Рік прослужив командиром взводу, проходив військове стажування в Німеччині, був відряджений до Вірменії під час конфлікту в Нагорному Карабаху, а 1989 року – до Чорнобиля.

«З нашого полку я один із перших, кого відправили у зону ліквідації аварії. Це був червень. На той момент мені було 22 роки. Я знав куди я їду, в яку частину і кого конкретно міняю, але був в невіданні, що саме там відбувається, ходили тільки чутки. Проходив службу в ремонтно-відновлювальному батальйоні помічником начальника штабу. Всі роботи були по ремонту вантажної та легкової техніки, яка перебувала в зоні».

Про свої перші враження згадує наступне з посмішкою: «Те, що запам'яталося коли в'їжджаєш в зону - це дорожній знак "В'їзд заборонено" і внизу пояснююча табличка "На узбіччя". Не можна було зупинятися і виходити, їздити можна було тільки по асфальту, оскільки він щодня мився, а на узбіччях вже була сильна радіація. Ходити тільки по спеціально викладених плитах. Якось вирішив позайматися на спортивному містечку: хлопці побачили, що я підтягуюся і кажуть - що ти робиш, турнік же «світиться» весь, а я дивлюсь начебто не світиться... Метал був у радіації. На риболовлю пішов - озерце, карасики... В штабі жив кіт, я йому дав цих карасиків. Озеро «світило» 1 рад на годину, а я ще й сидів на бережку. Таких ситуацій перший час було багато, потім звик».