Сегодня, 12 мая, в Молдове официально стартует кампания по досрочным парламентским выборам, назначеным на 11 июля. Все без исключения политические силы страны проявляют редкое единодушие, заявляя, что их исход определит будущее Молдовы не только до следующих выборов, но, возможно, необратимо.

Эта маленькая страна, пишет BBC в своем репортаже, не имеющая общей границы с Россией, долгие годы находилась в сфере влияния Москвы, которая то кнутом, то пряником добивалась ее лояльности. К примеру, как только Кишинев начинал тяготеть к Европе, Роспотребнадзор признавал молдавское вино непригодным для импорта на российский рынок.

Или представители Кремля начинали летать в Приднестровье - проблемный анклав внутри Молдовы с сильными пророссийскими настроениями, объявивший о независимости еще в 1990 году, но так и не признанный никем в мире, включая Россию.

До сих пор Кишиневу удавалось с переменным успехом балансировать между ЕС и Россией. Но в декабре 2020 года пророссийский президент-социалист Игорь Додон проиграл выборы Майе Санду, занимающей твердую прозападную позицию.

Игорь Александрович Гирка (1962 г. р.) – доктор физико-математических наук, профессор, член-корреспондент НАН Украины, директор учебно-научного института «Физико-технический факультет» Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, претендент на должность ректора университета.

- Буквально пару недель назад появился рейтинг от журнала «Forbes Украина», в котором сразу 14 факультетов Харьковского национального университета имени Каразина оказались в числе лучших в Украине. Среди критериев – средние конкурсные баллы поступивших, интенсивность научной работы, состояние инфраструктуры и другие. Ваш физико-технический факультет занял второе место в направлении «точных наук». Как вы оцениваете такой результат?

- Я совершенно не удивлён, что наш Каразинский университет занимает лидирующие позиции в Украине. Это подтверждается и другими рейтингами. Приятно, что издание с таким уважаемым именем как «Forbes» тоже обратило внимание на образование, отметив наши успехи. Это особенно актуально накануне вступительной кампании. Что касается позиции непосредственно физико-технического факультета, то мне писали коллеги из киевского «политеха», которые в этом рейтинге заняли первое место в «точных науках», и признавали, что были очень удивлены своей победой. К сожалению, составители рейтинга допустили ошибки в своих подсчетах. В частности, средний балл ЗНО поступивших к нам на физтех в 2020-м году был 194 балла, а в этом рейтинге почему-то указано 184… Так что тут имела место большая «погрешность», которая, по крайней мере, в «точных науках» вывела на первое место Киевский, а не Харьковский физтех.

Начальник Східного територіального управління НГУ генерал-майор Олег Сахон розказав, чому Національна гвардія України залишається "під патронатом" МВС, чим НГУ відрізняється від Збройних Сил України і що нацгвардійці охороняють у Харкові.

— Чи досі «знімають» у Нацгвардію чи вже все йде цивілізованим шляхом? Як ви думаєте, цей «мем» допоміг вам свого часу із «промоцією» чи досі заважає?

— По-перше, я здивований, що такі випадки взагалі були на Харківщині. Особисто мої принципи такі – ми самі повинні розібратися в собі і прийняти рішення щодо захисту Батьківщини, бо вона в нас одна єдина. На момент проведення мобілізації і комплектування підрозділів Нацгвардії дивовижно було те, що навіть мої родичі з Білорусі, які намагалися приїхати на весілля моєї доньки, розповідали, що на кордоні з Україною, мовляв, «знімали з потягів чоловіків, формували з них колони, які потім доставляли у військкомати для комплектування підрозділів Національної гвардії України». Це, на мій погляд, нісенітниця. Є законна процедура призову в армію. По-друге, процес формування Національної гвардії у 2014 році був досить важким, люди були зневірені, майже в кожного була своя трагедія.

Підполковник, офіцер відділу кадрів Східного територіального управління Національної гвардії України Андрій Терещенко на початку призовної кампанії розказав, кого точно не "знімуть у Нацгвардію", а кому ще й допоможуть влаштуватися професійно, про строкову і контрактну службу і про те, скільки дівчат щорічно вступають до Нацгвардії.

— Розкажіть, будь ласка, кого точно не "знімуть" в Національну гвардію в Харківській області ні під час весняного призову 2021 року, ні в перспективі? Куди звертатися, якщо раптом щось подібне станеться?

— Відповідно до Указу Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2021 році" у квітні-червні і жовтні-грудні цього року призовники будуть направлені до лав Збройних сил України, в тому числі і до військових частин Національної гвардії України для проходження строкової служби. Щодо цього "мему", або вислову "знімуть в Націгвардію", до нас його можна застосувати опосередковано лише тому, що там є слово Нацгвардія. Ми ж у своїй діяльності в "Нацгвардію не знімаємо", навпаки намагаємось проводити роботу з молоддю під час призову на добровільних засадах. Головний принцип, який ми використовуємо, — це відбір призовників до наших лав за власним бажанням.

Есть ли у министра внутренних дел Арсена Авакова премьерские амбиции, при каких условиях он может уйти в отставку, что думает о легализации короткоствольного оружия и марихуаны, а также – о санкциях против телеканалов "112 Украина", NewsOne и ZIK и нардепа от "Оппозиционной платформы – За жизнь" Виктора Медведчука, отношении к пятому президенту Петру Порошенко, примирении с главой Исполнительного комитета реформ Михаилом Саакашвили, войне на Донбассе, освобождении нацгвардейца Виталия Маркива, делах Павла Шеремета и Сергея Стерненко рассказал Аваков в эфире авторской программы основателя интернет-издания "ГОРДОН" Дмитрия Гордона. Издание публикует текстовую версию интервью.

На последнем заседании правительства Яценюка Порошенко сорвал кворум и таким образом поспособствовал тому, чтобы не было санкций против каналов "112 Украина" и NewsOne

– Арсен Борисович, добрый вечер.

В інтервʼю Фокусу Володимир Зеленський підбив підсумки року, що минає, і розповів, що чекає українців у 2021-му. Головними темами бесіди стали епідемія коронавируса, мирні переговори і корупційні скандали в ОП.

"Як багато того, про що я б хотів розповісти, але поки що не можу", – з цих слів почалося наше інтервʼю з президентом Володимиром Зеленським. Ми зустрічаємося 19 грудня, в день Святого Миколая. Офіс глави держави порожній, світло горить лише на четвертому, президентському поверсі. У кабінеті президента вже стоїть новорічна ялинка, але святковий настрій відчувається слабо. На робочому столі стоси паперів, повітря просякнуто стійким ароматом кави. Дивно, але в кабінеті немає годинника. Ймовірно тому, що час тут обчислюється не стрілками, а кількістю виконаних завдань.

Запрошуючи до столу перемовин, Зеленський погоджується відповідати на всі, навіть найнезручніші запитання. Але часу на зустріч критично мало – всього одна година. У такому цейтноті обговорити всі накопичені за 2020 рік проблеми неможливо. Саме тому домовляємося тут і зараз знову зустрітися через рік, щоб уже детальніше проаналізувати, як змінюється Україна при президенті Зеленському.