Статьи
1 23 4 5 6 7 8 9 10
20 сентября 2017
2066
Выступление Порошенко на общих дебатах 72-й сессии Генеральной Ассамблеи ООН

Вельмишановний пане Президенте,

Ваші високоповажності,

Пані та панове,

Від імені України я щиро вітаю поважного пана Мирослава Лайчака з обранням Президентом 72-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Пане Президенте, Україна повністю підтримує всі шість пріоритетів, визначених Вами на наступну сесію і готова сприяти Вам у ваших благородних зусиллях.

Чимало має бути зроблено, щоб втілити в реальність наше спільне бачення світу – мирного, процвітаючого та рівного.  

Виток насильства продовжує зачіпати все більше і більше країн та регіонів.

Транснаціональний тероризм, використання сили в міжнародних відносинах, розповсюдження зброї масового знищення, криза біженців, бідність, порушення прав людини та вразливість довкілля, лише декілька з тих викликів, які стоять перед нами. 

Масштаб викликів вимагає нашої рішучої та спільної відповіді.

Час діяти, і ми маємо дуже вузьке вікно можливостей, щоб уникнути сповзання в безповоротний хаос. 

17 сентября 2017
4883
12 друзей Михо или Пятая колона вышла откуда не ждали

Сегодня неделя как Михаил Саакашвили в Украине. Мир, конечно, не перевернулся, а наши знания об украинском политикуме ничем новым не обогатились. Ситуация всё та же – ради пиара и умозрительной (вполне иллюзорной) перспективы прихода к власти заключаются ситуативные политические союзы, а интересы государства опускаются ниже плинтуса.

Итак, что мы имеем – группа политиков, большинство из которых пропахли нафталином, поучаствовали в возвращении экс-губернатора Одесщины и экс-президента Грузии в Украину. Оставим в стороне юридическую сторону дела, в статье «Міркування про Шегині: приватний політикантський казус чи глобальна проблема» Василий Россихин четко указал на наличие признаков целого ряда составов преступлений в действиях «Михо и группы товарищей». Тут нечего добавить. Не будем обсуждать и тему с правовыми основаниями вопроса лишения гражданства – возможно Указ Президента Украины содержит изъяны. Для этого есть суд и обжалование в судебном порядке решения о лишении гражданства Саакашвили может изменить ситуацию в корне.

12 сентября 2017
3069
Увесь цей джаз. Інтерв'ю з режисером Романом Бондарчуком

Пісок у тромбоні. Море в барабанах. Документальний фільм «Dixie Land» відкрив цього року фестивальну програму DOCUDAYS UA для дітей і підлітків DOCU/ЮНІСТЬ. З 14 вересня фільм виходить в прокат у семи містах України в рамках проекту DOCU/ХІТ. Жителі Харкова зможуть побачити його у кінотеатрах «8 1/2» та «Планета кіно». Історія дитячого джаз-бенду з Херсону про перші складні питання юності. Про те, як мрія може полонити людину, робить великою і спонукає до змін. Режисер Роман Бондарчук розповів нам, як йому вдалося спіймати у кадр юність, сни та музику.

Як у твоєму житті з’явився херсонський бенд DixieLand?

У 2010-му Даша (Дар’я Аверченко — автор сценарію фільму, одна з продюсерок — ред.) запропонувала зняти для Docudays UA ролик за їхньої участі. Нам тоді здавалося, що діти, які сидять у підвалі херсонського Палацу мистецтв і грають на м’ятих трубах джаз – співзвучно тому, як виглядає наш фестиваль у «документальному підпіллі» Будинку кіно. Ми зробили цей ролик, і на відкритті Docudays UA у березні бенд ще й наживо відчибучував джаз.

7 сентября 2017
4235
Послание Президента Украины к Верховной Раде Украины

Дорогий  український народе!

Шановний пане Голово!

Шановний пане Прем’єр-міністр і високодостойні члени українського Уряду!

Шановні народні депутати!

Ми з вами вибралися із глибокої і смертельно небезпечної прірви – це є очевидне наше досягнення. Ясно й чітко бачимо далеку, поки що, вершину, яку маємо підкорити,  – це наша велика мета. Та ми, на жаль, все ще близько до урвища, можемо схибити і оступитися. Лише один неправильний крок – і ми знову внизу. На жаль, це є наш головний ризик. Із-за перевалу над нами нависає хижа орда – це небезпечна і довготривала загроза.

Наші здобутки і прорахунки, можливості і виклики, сильні й слабкі місця  – предмет щорічного Послання про внутрішнє та зовнішнє становище. На його базі підготував так званий long read – письмове звернення, яке вам має бути роздане. Воно більш насичене цифрами, фактами, деталями.  Також до вашої уваги – аналітична доповідь Національного інституту стратегічних досліджень. Вона віддзеркалює точку зору його експертів і доповнює загальну картину.

31 августа 2017
7835
Жил-был сепар…

Ненормальная ситуация, которая сложилась в Украине с судебной практикой по делам о сепаратизме и связанным с данными проявлениями «русской весны» уголовными преступлениями, заставила нас подготовить этот материал.

Украина – правовая держава. Виновным в совершении преступления человека может признать только суд. Это положение Конституции свято выполняется. Кроме того, Украина ратифицировала и выполняет на практике все нормативные акты Европейского союза, обеспечивает исполнение решений Европейского суда по правам человека.

Однако, на деле не состоявшаяся до конца судебная люстрация приводит, зачастую, к полному нивелированию работы правоохранителей, что особенно чревато негативными последствиями в условиях «гибридной» агрессии со стороны России.

Для наглядности приведем конкретный пример избирательности отечественной Фемиды в вопросах применения наказания.

Районный центр Харьковской области, город Красноград. Слава Богу, уже бывшие – председатель районного суда Тарасенко Лидия Ивановна и судья Болотова Людмила Ивановна. Судя по анализу их судебных решений, о которых поступили письма и отзывы в сети Интернет – до 2014 года на суровые наказания не скупились. Так, в 2005 году в газету «2000» пришло письмо постоянного читателя этой газеты ВИКТОРА ПОГРЕБНОГО, который отбывал тогда наказание в Холодногорской исправительной колонии № 18 Харьковской области. Виктор был осужден по ст.190 ч. 4 УК Украины (мошенничество в особо крупном размере) на 7 с половиной лет лишения свободы с конфискацией имущества. Приговор выносила судья Болотова, Тарасенко была главой суда.

29 августа 2017
6254
Позывной "Йоу". Морпех, спасающий жизни побратимам

Понад 50 поранених виніс із поля бою фельдшер із позивним «Йоу». Багато з них і сьогодні лікуються у госпіталях, чимало вже повернулися до строю.

У мирному житті Олександр Білик працював за фахом – спочатку фельдшером на машині швидкої медичної допомоги, згодом – медбратом у Миколаївському обласному госпіталі ветеранів війни. У травні 2014 року був призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України та потрапив служити до еліти армії – Високомобільних десантних військ. У складі 79-ї окремої аеромобільної бригади воював та рятував поранених під Авдіївкою, у Пісках, Тоненькому та безпосередньо у ДАПі. Після демобілізації він пішов служити за контрактом до морської піхоти. Так – з однієї еліти, ВДВ, фельдшер потрапив до іншої – морпіхів.

Другий рік війни для Олександра промайнув на приморському напрямку. Лебединське, Водяне, Широкине та інші донедавна курортні приазовські села – таким був бойовий шлях морпіхів, а з ними – і фельдшера «Йоу». Рівно рік – із травня чотирнадцятого до травня п’ятнадцятого – він був десантником, і рівно рік – із травня шістнадцятого до кінця травня сімнадцятого – воював у морській піхоті. Нещодавно підрозділ вивели з району проведення АТО до пункту постійної дислокації. Олександр повернувся до рідного міста й нарешті побачив кохану дружину Наталю й трьох дітей – дванадцятирічного Влада, дворічну Кіру та семимісячну Олександру. Обійняв усіх та полегшено зітхнув: якийсь час він житиме разом із сім’єю.

1 23 4 5 6 7 8 9 10

23 ноября 2017
больше новостей
Загрузка...
delta = Array ( )