Спалах захворювання у світі розпочався у грудні 2019 у місті Ухань, Хубей (Китай) та визнаний ВООЗ пандемією 11 березня 2020 року. В Україні карантинні обмеження розпочалися 12 березня. Тепер звичне життя потребує трансформацій та пристосування. Пізніше про це писатимуть наукові роботи, робитимуть документальні хроніки з тими, хто вижив. Сто років тому світ вже переживав біологічні та соціальні мутації викликані пандемією Іспанки. Серед жителів України різного віку, є ті, хто підтримує карантинні заходи і виконує всі рекомендації щодо особистої безпеки та самоізоляції. А є ті, хто має іншу думку і висловлює свій протест, категорично не сприймаючи жодних обмежень. Досвід показує, що сьогодні важливо виявляти вразливі верстви населення та протидіяти поширенню вірусу та зупинити соціальну активність. Останній фактор вимагає аналізу, зрізу біопсихічних характеристик людей, щоб владі та активістам стати почутими кожним. Ми вирішили проаналізувати різні покоління військових та розповісти, що кожен з них думає про заборони, свободу, відповідальність та нехтування правилами у контексті карантину. У тексті гвардійці розказують, як різні, але залежні один від одного люди в складні часи можуть врятувати світ, якщо знатимуть і дбатимуть один про одного більше. Лейтенант Тетяна Проказюк живе та працює у Золочеві, Львівської області. Дівчині 21 рік. Говорить, що карантин у Золочеві менш помітний ніж у великих містах через малу активність громад, тим не менше порушення, непоінформованість та скептицизм населення роблять своє.

Гвардійські кінологи разом зі своїми службовими собаками день-у-день виконують завдання з охорони громадського порядку, конвоювання заарештованих та засуджених та під час виконання завдань в районі проведення ООС.

Ми підготували для вас історії гвардійців з кінологічного підрозділу 5 Слобожанської бригади.

Історія Олександра Братковського та Альзи

Молодший сержант Братковський почав свою служби у 2 Галицькій бригаді як солдат-строковик. Потім підписав контракт у Навчальному центрі Національної гвардії і мріяв стати кінологом. У цей момент у його житті з’явилася німецька вівчарка Альза. Він виховував її з 1 місяця.

«Я дуже гарно склав іспити і увійшов у трійку кращих. Мене запросили стати інструктором з кінології. Протягом 6 місяців я навчав кандидатів кінологічній справі»

Зараз Олександр та Альза проходять військову службу у 5 Слобожанській бригаді. Альза – спеціаліст зі слідової роботи і може розшукати людину по запаху на відстані до 3 кілометрів.

Не нужно шутить или кричать, использовать эту тему для политики. Все достаточно серьезно – нужно действовать. Собрано и решительно – не отвлекаясь на ерунду. Будем действовать быстро, четко и решительно – сократим смертность от воздействия вируса в десятки раз! Президент и правительство приняли несколько резких ограничительных мер. Мы сделали это своевременно и правильно. Не поздно и не рано. Возможно, даже немного страхуясь. Так надо, и, вероятно, вскоре меры ограничений будут еще жестче. Мы смотрим как разворачивается атака вируса в Китае, Италии, Испании и других странах... – мы, к счастью, одни из последних на пути распространения вируса – поэтому имеем возможность действовать на упреждение. С учетом опыта и ошибок других стран. Задача – как можно больше замедлить распространение вируса в Украине, минимизировать источники вирусного поражения, квалифицированно лечить пораженных граждан... Нужно дать возможность населению и системе здравоохранения качественно отрабатывать возникающие случаи поражения вирусом. Этим сейчас стоит заниматься всем и каждому: от старшего в семье – до главного в стране! В ближайшие дни больницы и аптеки будут насыщены средствами защиты и – масками и антисептиками. Больницы и мед учреждения – в первую очередь. Это проблема – но, Украина запретила экспорт масок и средств защиты в другие страны. Тут будем эгоистами – сначала обеспечим себя. Второй день пограничники и полиция пресекают контрабандные попытки вывозить маски и респираторы украинского производства за рубеж (о, люди!). Очень быстро будем их передавать для использования в Украине. Запущена специальная процедура насыщения аптек масками и обеззараживающими средствами. Выделены средства резервного фонда. (Для справки – вчера в США введен режим чрезвычайной ситуации – и даже там, в богатейшей стране мира, масок на местах обеспечения для медиков и пациентов, по их же источникам – только 1%... – 42 млн, при необходимых около 42 млрд... то есть, в случае пандемии не более 2-недельного запаса только в больницах) Урок, который нужно очень быстро выучить и принять необходимые меры. Меры приняты. Занимаемся. Спекулянтов будем очень жестко карать. ГЛАВНЫМ И ВАЖНЕЙШИМ нашим оружием в борьбе с вирусом является осознание каждым человеком правил действий в такой ситуации и максимальная социальная изоляция в эти дни. Не нужно бравировать и смеяться – это касается каждого, не только вас – нужно минимизировать контакты среди людей и придерживаться гигиены и тогда мы снизим смертность от вируса очень серьезно. При малейших симптомам и подозрении – нужно самоизолироваться и связаться с медиками по телефону. Пройти тестирование. Очень скоро тесты не будут проблемой – Минздрав сейчас делает все возможное и тестирование при алгоритме контроля и симптомах будет доступно всем. Только 20% зараженных людей требуют госпитализации, 80% пораженных при инструкциях врача справятся с болезнью дома (таков опыт других стран). 5% – требуют реальной интенсивной терапии. 1% – требуют терапии максимальной интенсивности с подключением ИВЛ, аппаратов искусственных почек и сердца. Ваша дисциплина при недомогании или даже поражении вирусом – если у вас легкая форма – спасет жизни тем 5% и 1%, кто требует предельного внимания медиков. Это очень важно! Изоляция – это то, что каждому из нас просто сделать. И это нужно сделать! Стоимость вашей дисциплины и изоляции – очень высока – это человеческие жизни людей, живущих рядом с нами и находящихся в зоне риска. Прошу каждого из вас позаботиться о старших – пусть они побудут дома, возьмите на себя их бытовые обязанности вне дома. Это спасет их жизни. На фото график... посмотрите. Убедитесь сами, уговорите старших!... Спасибо!

С 12 марта на территории Харькова и Харьковской области, как и по всей Украине введен режим карантина. Это значит, что все учебные учреждения, все развлекательные центры, места отдыха, театры кинотеатры и другие должны временно приостановить работу. Таково решение Кабинета министров Украины, принято 11 марта.

Это режим ПРЕВЕНТИВНЫЙ. Украина это не Италия, не Китай, где во всю бушует заболевание, именуемое как COVID-19. Наличие коронавируса подтвердилось только у одного украинца, который находится сейчас в изоляции. Это значит, что не надо поддаваться панике, и бежать, словно оголтелые, в магазины и скупать гречку с солью. Это значит что надо принять дополнительные меры предосторожности, которые лишними не бывают.

Один из показательных моментов, который произошел в этот период – это очередная демонстрация господином Кернесом, что власть в Харькове решает больше, чем Кабмин и Президент, решив, что норма закрытия учебных заведений не для города.

Естественно, для взрослых людей детские сады и школы – это возможность зарабатывать кровные деньги на жизнь одновременно с уверенностью, что ребёнок находится при деле и на учебном месте. В то же время, люди должны понимать, что учебные учреждения – это концентрация вирусов и болезней. Как бы не старались сотрудники здравоохранения дезинфицировать помещения и проводить профилактическую работу среди воспитанников учреждений, это мало чем поможет. Дети не всегда всё понимают, особенно когда касается мер предосторожности.

Вельмишановний пане Президенте!

Шановні народні депутати!

Шановні присутні!

Я не міністр охорони здоров’я, але почну з найбільш актуальної теми: коронавірусу! Завтра ми відкриємо двері медичного центру в Нових Санжарах після обсервації і наші співгромадяни нарешті завершать свою складну подорож додому.

Це знакова подія для МВС - інцидент 20 лютого показав не тільки схильність наших громадян піддаватися впливу провокацій, але й спроможність підрозділів МВС діяти ефективно, злагоджено, рішуче та поважаючи права громадян!

Ми змогли в складних умовах забезпечити трансфер евакуйованих у належному режимі біобезпеки. Наші поліцейські й нацгвардійці відпрацювали толерантно, без застосування гумових кийків, сльозогінного газу та інших силових засобів. Із гідністю доповідаю: під час сутичок - жодного потерпілого серед цивільних! На жаль, постраждало 9 правоохоронців, один – досі в лікарні із важкими пораненнями.

МВС і надалі готове забезпечувати необхідні карантинні умови для недопущення розповсюдження коронавірусу в країні – так само швидко і якісно, як ми організували систему температурного скринінгу на кордоні.

Петро та Михайло Огари прийшли до війська разом. Їм було по 18 та 19 років. Родом хлопці з Закарпаття, там допомагали татові та мамі вести фермерське господарства, з малечку мали німецьких вівчарок та мріяли разом про військову службу. До військкомату прийшли самі, не чекали повісток – з єдиною вимогою – служити у Нацгвардії. Пізніше, вже під час підготовки молодого поповнення, хотіли разом поїхати до Навчального центру – опановувати професію кінолога.

Михайло: «Я вважаю так, що кожен чоловік повинен послужити в армії. Так нас з братом навчив тато. Відслужив, віддав свій обов’язок Батьківщині, і будуй далі своє життя. В перший день мого перебування у 2 Галицькій бригаді я почув, що тут можна стати кінологом. Це взагалі мене окрилило. Мало того, що я потрапив до Нацгвардії, ще й можу займатись з собаками!»

Петро: «Коли нас з братом привезли до Львову, ми дуже зраділи. Львів – це як місто мрії для нас. Воно дуже гарне і комфортне. Тут, у бригаді, про кінологічну службу мені одразу розповів брат, йому ж розповіли про це хлопці зі старшого призову. Михайло дуже загорівся цим і почав вмовляти мене також обрати роботу з собаками. Фактично з перших днів ми знали, що наша ціль – потрапити у кінологічну службу».