23 квітня вже традиційно відзначається Всеукраїнський день психолога. В лавах Національної гвардії України є багато фахівців, які допомагають воїнам проходити через складні життєві ситуації та знаходити в собі потенціал для того, щоб рухатися далі, адже не тільки фізичне, а й психічне здоров'я вимагає до себе пильної уваги. Але ж необхідно не забувати про те, що психологи теж люди зі своїми радощами та складнощами. Яким чином їм вдається впорядковувати свої думки та почуття, а також знаходити ресурси для того, щоб допомагати військовослужбовцям?

Особливостями роботи військового психолога з нами поділився начальник відділення психологічного забезпечення Національної академії Національної гвардії України підполковник Руслан Пайовський.

- Руслан Миколайович, розкажіть, будь ласка, чим обумовлена необхідність професії військового психолога в НГУ?

- Професія психолога в військах є відносно новою. Робота психолога вимагає спокою власної душі, вміння розуміти іншу людину, не ламаючи її, допомогти їй змінити своє життя. Обов'язки військового психолога передбачають особисту психологічну готовність та володіння спеціальними знаннями, практичними навиками з надання психологічної допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей.

Півтора року строкової служби. Для когось - це довго, комусь - це нові знання та багато нових друзів. Такі висновки зробив для себе за час служби старший солдат Володимир Новіцкас. Півтора року він відслужив строкову службу у 8 полку оперативного призначення імені Івана Богуна. Сам Володимир з села Морозівка Муровокуриловецького району Вінницької області. До армії закінчив Барський професійний будівельний ліцей, здобув фах будівельника. Серйозно займався спортом. Має спортивне звання майстра спорту з кікбоксингу.

Сьогодні старший солдат Володимир Новіцкас звільняється в запас та автоматично переходить в оперативний резерв військової частини. Проте навички, досвід та нові знання, які він здобув в Нацгвардії, запам’ятаються на все його життя.

«Я ще з дитинства хотів служити в армії, – говорить Володимир. Для мене питання – йти, чи не йти до армії – не стояло взагалі. Після роботи за кордоном, я приїхав додому. Майже відразу мені прийшла повістка з військкомату. Не роздумуючи, вирішив піти до армії, точніше в Нацгвардію. До слова, радив би усім хлопцям не зволікати, а виконувати свій обов’язок. У військкоматі так і сказав: «хочу до Нацгвардії». Через деякий час прийшов офіцер, ми поспілкувались. Ось так я і став гвардійцем».

Вже зараз, в перший день після виборів, можу окреслити ключові позиції стосовно сфери національної безпеки і оборони, на яких стоятиме нова влада.

Перша позиція. Армія буде професійною та добровільною (без ганебного примусового призову). Вона буде підсилена постійно діючим резервом та системою територіальної оборони.

Друга позиція. До керівництва армією будуть залучені бойові офіцери, які націлені на перемогу та здатні зберегти життя солдата.

Третя позиція. Бюджет Міністерства оборони буде максимально відкритий для громадськості. Кожна людина матиме можливість проконтролювати кожну копійку, ефективність використання і доведення її до солдата. Ми не збираємося продовжувати практику приховування видатків на якісь закриті програми і незрозумілі нікому проекти. Саме ця відкритість і ефективність дасть можливість збільшити розміри грошового забезпечення військовослужбовців та довести його рівень до рівня грошового забезпечення у країнах-членах НАТО.

По поводу выборов в Украине, за которыми я наблюдала исключительно со стороны и преимущественно через мосты и рассказы моих друзей. Вижу, какое отчаяние испытали многие из них, кто поддерживал Порошенко.

Несколько мыслей:

1. Про выборы. Оценивая сами выборы, имеет смысл чётко отделять вопрос их честности от личности победившего кандидата. Разочарование сторонников Порошенко в результатах не означает того, что они считают их нечестными. Преимущество Зеленского очевидно и их разочарование, скорее, адресовано соотечественникам, массово проголосовавшим за человека, которого они считают пророссийским.

2. Почему я считаю их демократическими. Потому что произошла смена власти путём выборов, а не переворота. Качество избранного кандидата в данном контексте нерелевантно.

3. Почему победил Зеленский. Думаю, многие понимают, почему победил Зеленский. Диагноз очень схожий с американским, хоть и на другом витке - усталость от корумпированного политического эстаблишмента, глобальное недоверие к существующей власти, ощущение полной предсказуемости, не обещающей никаких видимых перемен, и, как следствие, запрос на кардинально новые несистемные лица и подходы. Во многом это протестное голосование. Основной аргумент - с непонятным, неопытным Зеленским есть шанс на прорыв, а с Порошенко уже нет, про него уже все понятно.

Обошлось без долгих расследований: Татуся сняли 13 апреля, в бригаду накануне второго тура назначен новый комбриг – Артем Богомолов, бывший замкомбрига 30-й бригады.

А на полигон Старичи прибыл лично министр обороны Степан Полторак, и для улучшения боевого духа личного состава вручил более 70 ведомственных наград военнослужащим.

Таким образом, руководство МО и ВСУ, которое более двух лет отбивало всю критику в адрес Татуся со стороны увольняющихся военнослужащих и со стороны волонтеров, приняло кадровые меры только после провала голосования! Как это произошло? Давайте посмотрим на факты. И услышим как критические, так и позитивные отзывы о Татусе.

Как сообщил Генеральный штаб ВСУ накануне выборов:

"В целом для военнослужащих Вооруженных Сил Украины будет создано 93 участка, из них 79 - в зоне Операции Объединенных сил". "Об этом сообщили в Генштабе ВСУ, отвечая на запрос Укринформа".

Согласно данным голосования на спецучастках ВСУ в зоне ООС военнослужащие проголосовали так:

Кажуть, нужда робить винахідливим. Вона також робить безоглядним, і безцеремонна мерзенна українська президентська виборча кампанія є цьому прикладом. Перебувачий на посаді Петро Порошенко перебуває у найбільшій скрутній ситуації – у Великодню Неділю відбудеться другий тури виборів і його шанси на перемогу зникаюче низькі. Згідно з опитуваннями більше 70% населення України бажають голосувати за ТВ-коміка Володимира Зеленського.

У цій розпачливій ситуації виборчий штаб Порошенка більше не рахується ні з чим і показує себе – у самому гіршому розумінні – винахідливим. Розпочалася нова брудна кампанія, в центрі якої стоїть, що нібито Зеленський є наркозалежним.

Одне відео показує суперника Порошенка, як його переїжджає вантажівка – до тих пір поки від нього не лишається лише лінія кокаїну. Це має бути весело та пародіювати власний виборчий кліп Зеленського. Але це вразило багатьох українців. Врешті кліп з’явився на Телеграм-каналі, які повністю офіційно пов'язаний із кампанією Порошенко. Чи Порошенко більше не знає меж?