Статьи
1 2 3 45 6 7 8 9 10
4 марта 2020
5851
Дай, брат, на счастье руку мне!

Петро та Михайло Огари прийшли до війська разом. Їм було по 18 та 19 років. Родом хлопці з Закарпаття, там допомагали татові та мамі вести фермерське господарства, з малечку мали німецьких вівчарок та мріяли разом про військову службу. До військкомату прийшли самі, не чекали повісток – з єдиною вимогою – служити у Нацгвардії. Пізніше, вже під час підготовки молодого поповнення, хотіли разом поїхати до Навчального центру – опановувати професію кінолога.

Михайло: «Я вважаю так, що кожен чоловік повинен послужити в армії. Так нас з братом навчив тато. Відслужив, віддав свій обов’язок Батьківщині, і будуй далі своє життя. В перший день мого перебування у 2 Галицькій бригаді я почув, що тут можна стати кінологом. Це взагалі мене окрилило. Мало того, що я потрапив до Нацгвардії, ще й можу займатись з собаками!»

Петро: «Коли нас з братом привезли до Львову, ми дуже зраділи. Львів – це як місто мрії для нас. Воно дуже гарне і комфортне. Тут, у бригаді, про кінологічну службу мені одразу розповів брат, йому ж розповіли про це хлопці зі старшого призову. Михайло дуже загорівся цим і почав вмовляти мене також обрати роботу з собаками. Фактично з перших днів ми знали, що наша ціль – потрапити у кінологічну службу».

26 февраля 2020
6536
Шагает нацгвардейский пес - он заступил в наряд!

Відповідальні за нашу безпеку, безстрашні чотирилапі, вони ретельно тренуються у своїх військових частинах, несуть службу у зоні АТО. Вони – це службові собаки. Чим живуть, що роблять та як саме виконують службові завдання тварини у Національній гвардії нам показали службовці кінологічного підрозділу 5-ї Слобожанської бригади ОТО НГУ.

«Я В НАЦГВАРДІЮ ПІДУ– НЕХАЙ МЕНЕ НАВЧАТЬ!»

Дві зовсім молоді німецькі вівчарки зустрічають гостей хоча і дружелюбно, але у їх очах застигає питання : хто ці дівчата і нащо вони тут? Еріку лише рік, він тільки-тільки виходить з щенячого віку. Антею 2,5 роки – він вже дорослий, освідчений пес. Їх наставники — молодший сержант Владислав Гребінник та сержант Петро Дорошенко. Вони – найкращі друзі і суворі тренери-кінологи, які готують військових собак.

На службу, говорить Владислав, спеціально обирають 6-7-місячних собак. За породою, здебільш це німецька та бельгійська вівчарки, рідше спанієлі та лабрадори. Частіше їх беруть з притулків, рідше надсилають з закордону. А іноді трапляються зовсім чудові випадки. Так, у 2016 році президент Superior Golf Club Юрій Сапронов подарував 10 цуценят вівчарів (8 німецьких і дві бельгійських) саме 5 Слобожанській бригаді. Один з цих песиків – наш новий знайомий Антей, гордість бригади та призер багатьох конкурсів.

24 февраля 2020
6040
Я розуміла, що наша країна в небезпеці і я конче необхідна їй

Коли за плечима вже понад тисяча навчених гвардійців і майже три роки служби, чи є сили надихатись роботою? Коли більшу частину свого часу проводиш на полігоні, безперервно розповідаючи про накладання джгутів, тампонування та зупинку масивних кровотеч? Але натхнення є, і черпається воно з розуміння, що кожне заняття – це врятоване життя у майбутньому. Про ці та інші думки з нами поділилась інструктор з бойової підготовки сержант Юлія Мірчук.

- В моїй практиці була історія, коли я викладала тактичну медицину і один зі слухачів курсу абсолютно не йшов на контакт. Звісно, я шукала до нього підхід, курс він закінчив і поїхав далі проходити службу. І приблизно через рік у Києві на вулиці я зустріла цього чоловіка. Я пам’ятала його обличчя але не могла згадати, звідки ж його знаю. Він підбіг до мене і почав обіймати, нагадав хто він і розповів, що одразу після закінчення курсу його направили в зону ООС, і там було сильно поранено його товариша. Він зробив усе, як я навчала і врятував йому життя. Ми стояли у центрі Києва і плакали. Це був дуже зворушливий для мене момент. Заради такого я працюю і викладаю.

19 февраля 2020
5196
Андрей Макаревич: Зеленский? Мне нравится вся эта история. Это красиво

Бессменный фронтмен легендарной группы "Машина времени" Андрей Макаревич поделился своими мыслями о современной российской действительности в интервью DW.

DW: Макаревич – фамилия белорусская. У вас корни по материнской линии в Витебске. Как вы смотрите на нынешние отношения России и Беларуси?

Андрей Макаревич: Мне кажется, они принципиально не меняются. И честно говоря, я этим не очень интересуюсь. Я в последние годы стараюсь не тратить свои силы и время на вопросы, решение которых от меня не зависит.

- Но за развитием событий на Донбассе вы следите... В 2014 году вы выступили в Славянске...

- Я приехал на полдня в Славянск выступать перед беженцами. Причем это были, в основном, дети. Благодаря моему приезду были собраны средства, по-моему, на целый трейлер памперсов и предметов первой необходимости для беженцев. Не знаю, что так возмутило наши власти. Но из этого сделали удивительно живучее вранье, которое ботами всякими поддерживается до сих пор относительно того, что я ездил выступать перед военными частями, перед нацистами и карателями. Бред собачий.

12 февраля 2020
5927
Письмо в редакцию: гвардейские фронтовые мгновения

Днями на нашу пошту надійшов лист від гвардійця із проханням опублікувати цей матеріал. Нині хлопець знаходиться на передовій. Його дівчина дуже хвилюється і не вірить, що у нього все гаразд. Тому читайте разом із Оленою.

Лєно, привіт! Ось мої фронтові миті.

Бути військовим – це бути свого роду універсальним солдатом, вміти все! Розповідаю тобі про будні наших гвардійських універсальних воїнів, які виконують службово-бойові завдання у районі проведення ООС.

Кожен професійний військовий, незалежно від того чи це солдат, сержант або офіцер, жертвує заради свого покликання багато чим: сном, здоров'ям, нервами… А перебуваючи за сотні кілометрів від рідної домівки, найбільше відчувається туга за рідними та коханими.

Аби серед сотень людей виявити розшукуваного злочинця чи людину, котра перевозить заборонені предмети, бійці мають бути вкрай уважними та зібраними.

Привітний, зосереджений та трохи втомлений «мешканець» БТРу розповідає добрі історії.

4 февраля 2020
5444
Костянтин Мчедлішвілі: Законопроект про злочинну спільноту гарний, його просто необхідно відпрацювати на практиці

Костянтин Мчедлішвілі – майор поліції, офіційний представник МВС Грузії в Україні, екс-керівник Управління внутрішньої безпеки Головного Управління Національної поліції Одеської області, колишній грузинський оперативник, який стояв у витоків боротьби зі злодіями в законі на початку 2000-х років у Грузії.

Коте Мчедлішвілі очолював спеціальний підрозділ МВС Грузії, створював базу авторитетів і фіксував їх діяльність. За свою поліцейську кар’єру затримав майже 300 злодіїв в законі. Багатьох із них знає особисто. «Злодіїв у законі» називає «сектою» зі своїми неписаними законами, правилами і табу.

2006 року в Грузії вступив в силу новий закон, у результаті якого наразі там немає жодного злодія у законі. Частину посадили за грати, хтось втік до Туреччини, Росії, Греції та України.

За його оцінками нині в Україні на постійній основі проживає півтора десятка злодіїв у законі, 12 з них – доларові мільйонери. Притягнути їх до відповідальності або зробити їхнє перемогли б допомогти парламентарії, прийнявши законопроект № 2513 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою». Він прийнятий Верховною Радою у першому читанні та, у разі прийняття його в цілому, зробив би реальною кримінальну відповідальність лише за один неформальний статус «злодія у законі» чи бандистького авторитета.

1 2 3 45 6 7 8 9 10
Подтверждено:  
1 384 917 
+10 155
Болеет:  
167 132 
+5 834
Выздоровело:  
1 191 022 
+4 149
Умерло:  
26 763 
+172
Привито:  
12 481 
+2 913

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( )