Статьи
1 2 3 4 5 67 8 9 10
23 декабря 2019
3425
Можно ли обменять обвиняемых в расстреле Майдана на пленных?

У Зои Семеновны больные ноги. А еще она живет в Виннице, в 300 километрах от Киева. Поэтому за судом над человеком, которого обвиняют в убийстве ее сына, она уже несколько лет наблюдает по интернету. Каждый вторник и каждый четверг.

Одно решение украинской власти - и этого человека отпустят из зала суда. Чтобы не допустить этого, Зоя Семеновна готова доехать до Киева - до президентской администрации, до суда, куда угодно, - несмотря на свою болезнь, говорится в материале BBC.

"Я буду сидеть там, я сдохну возле того Зеленского, но я не позволю", - говорит Зоя Семеновна. Она уже не плачет, в ее голосе слышна решимость: "Если бы его ребенка убили, он бы тоже отпустил?"

Вике - 28. Замужем она шесть лет. Последние пять лет она не видела своего мужа. Связи с ним нет. Можно только передать передачу раз в полтора месяца. В Киеве его называют героем, но кому от этого легче?

Одно решение - то же самое, против которого так решительно выступает Зоя Семеновна, - и Богдан вернется домой.

19 декабря 2019
3852
Как творческий спасатель из Харькова решил стать гвардейцем

З самого дитинства Сергій мріяв стати пожежником. Тому після школи, з рідного міста Харків, юнак направився до Львову, або тут вступити у Державний університет безпеки життєдіяльності. Сергій вирішив обрати факультет охорони праці та отримав диплом ступеню «магістр». Поки навчався писав пісні та будував плани на майбутнє. А в майбутньому повинна була бути служба у лавах Національної гвардії України.

Сергію, не з чуток знаю, що Ви самі хотіли до лав Нацгварді.

- У мене такий принцип життєвий був «відслужити в армії - необхідність», - говорить строковець Сергій Гончаров. – Не розумію людей, які переховуються від армії, тікають. Навіщо? Мені навіть повістки не приходили. Тут, у Львові, я пішов до військкомату і попросився на строкову службу до Національної гвардії України. Мені видали повістку на місці.

Але цей університет сам по собі трішки нагадує військову сферу, думаю Ви там мали 5 років суворої дисципліни. Не набридло?

19 декабря 2019
3245
Невероятные похождения молодого харьковского журналиста в Нацгвардии

Мене звати Гарік Подерня і я з Харкова. Моє життя змінилось в той момент, коли я зачитав слова Присяги. Можливо, воно почало змінюватись ще тоді, коли я ступив за ворота військової частини. Чи тоді, коли я зустрів людей, які залишать, я в цьому не суніваюсь, слід у моєму житті назавжди.

До служби у Нацгвардії я навчався у Харківській Академії Культури на факультеті «Соціальна та культурна журналістика». Жив своїм життям. Не знаю, чи воно було повним. А потім я приїхав до Львова, сюди мене обрала - і я цим пишаюсь - Нацгвардія України. Вже тут я, разом з іншими хлопцями, проходив підготовку. На одній з площ Львова ми присягнули на вірність українському народові.

Раніше я не задумувався, як люди служать в армії, яке в них життя, в самих військових частинах. Зараз вже пройшло майже 2 місяці, і мені здається, що я завжди жив тут, а те що було в минулому - це все мені наснилось, і цього ніби не було.

Під час підготовки я вирішив, що дуже хочу потрапити у патрульний підрозділ. Я відчув в собі сили, які допоможуть мені охороняти громадський порядок. Так потрапив до Ужгорода, де дислокується 3 батальйон 2 Галицької бригади Нацгвардії України. Було радісно, що з нами їхав наш командир взводу, лейтенант Олександр Палисюк, який був з нами на підготовці молодого поповнення, до якого ми вже звикли і стали його добре розуміти. Він нас дуже підтримував по дорозі до нового місця служби.

13 декабря 2019
4482
Основатель Bellingcat: "Я устал все время заниматься российской дезинформацией"

Издание неоднократно попадало в заголовки мировых СМИ, выясняя, кто стоит за крушением малайзийского "Боинга" на Донбассе, отравлением Сергея Скрипаля, убийством бывшего чеченского полевого командира Зелимхана Хангошвили в Берлине, и многое другое.

Ведущий программы BBC HARDtalk Стивен Сакур побеседовал с основателем и главой Bellingcat Элиотом Хиггинсом, который рассказал, как сотрудники издания и добровольцы собирают сведения и выясняют, что является правдой, а что - дезинформацией.

Стивен Сакур: В мире, который все больше разделяется из-за политических взглядов, мы видим, что авторитарные режимы все чаще и чаще выступают против либерализма. Вы видите себя человеком, который отстаивает основополагающие ценности. Входит ли в них либерализм?

Элиот Хиггинс: Думаю, да. Когда я начинал, у меня не было подобной мотивации, но со временем, работая с людьми в разных странах, [...] я видел, как распространяется дезинформация, с которой я лично пытался бороться. Я понял, что это очень важная работа, которая положительно влияет на общество и помогает торжеству правосудия и привлечению [виновных] к ответственности.

7 декабря 2019
3333
Перша присяга нацгвардійців на меморіалі Захисників України в Харкові

Пів сотні солдатів Національної академії Національної гвардії України присягнули на вірність українському народові. Вперше присяга відбулася на меморіалі Захисників України. Всі хлопці восени цього року виявили бажання проходити службу у Нацгвардії.

Привітав новоспечених солдатів начальник Академії генерал-лейтенант Сергій Соколовський, військовий комісар Харківського обласного комісаріату Юрій Калгушкін, голова ветеранської ради Академії полковник у відставці Петро Павлов.

«Урочиста присяга - це важлива подія та відповідальний крок у житті, адже ви починаєте військову службу. Протягом півтора року ви матимете можливість набратися військового досвіду, який обов`язково стане вам у нагоді. Пам`ятайте, що, перш за все, за цей термін ви присвячуєте себе службі українському народові, - наголосив начальник Академії генерал-лейтенант Сергій Соколовський. – Від усього серця вітаю вас із цією знаменною подією, щиро бажаю вам міцного здоров’я, мужності, наснаги та відданості Батьківщині. Нехай вам щастить!».

3 декабря 2019
3831
Де правда та міфи про Нацгвардію? Чому та як хлопці стають гвардійцями?

Ми уособлюємо певні зміни із зовнішнім виглядом, новими людьми та настроями і цінностями, які входять у наші життя. Тому, коли змінюється зачіска та вбрання, хлопці вперше зрозуміють, що реальність на найближчий час розпланована, відповідатиме порядку, правилам та дисципліні.

Однакова форма. Завдання такого підходу ще з давніх часів грунтувалося психологічно та етично! Недруги військового обовязку називають це – відсутністю свободи вибору. Інші ж кажуть, що, таким чином, «полководці» пригальмовують особистісне сприйняття або знищують самоідентифікацію та унікальність кожного. Натомість, істинні воїни знають справжній зміст цьому і він глибше ніж здається.

“У війську немає місця поп-культурі. Усе лаконічно та суттєво, лише необхідні атрибути. Але нам дозволено користуватися парфумами та засобами для гігієни.

— каже 20-річний новоприбулий Микита Лешко (до служби був шахтарем з Дніпровської області).

1 2 3 4 5 67 8 9 10
Подтверждено:  
1 194 328 
+2 516
Болеет:  
219 107 
-3 330
Выздоровело:  
953 297 
+5 783
Умерло:  
21 924 
+63

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( )