Бессменный фронтмен легендарной группы "Машина времени" Андрей Макаревич поделился своими мыслями о современной российской действительности в интервью DW.

DW: Макаревич – фамилия белорусская. У вас корни по материнской линии в Витебске. Как вы смотрите на нынешние отношения России и Беларуси?

Андрей Макаревич: Мне кажется, они принципиально не меняются. И честно говоря, я этим не очень интересуюсь. Я в последние годы стараюсь не тратить свои силы и время на вопросы, решение которых от меня не зависит.

- Но за развитием событий на Донбассе вы следите... В 2014 году вы выступили в Славянске...

- Я приехал на полдня в Славянск выступать перед беженцами. Причем это были, в основном, дети. Благодаря моему приезду были собраны средства, по-моему, на целый трейлер памперсов и предметов первой необходимости для беженцев. Не знаю, что так возмутило наши власти. Но из этого сделали удивительно живучее вранье, которое ботами всякими поддерживается до сих пор относительно того, что я ездил выступать перед военными частями, перед нацистами и карателями. Бред собачий.

Днями на нашу пошту надійшов лист від гвардійця із проханням опублікувати цей матеріал. Нині хлопець знаходиться на передовій. Його дівчина дуже хвилюється і не вірить, що у нього все гаразд. Тому читайте разом із Оленою.

Лєно, привіт! Ось мої фронтові миті.

Бути військовим – це бути свого роду універсальним солдатом, вміти все! Розповідаю тобі про будні наших гвардійських універсальних воїнів, які виконують службово-бойові завдання у районі проведення ООС.

Кожен професійний військовий, незалежно від того чи це солдат, сержант або офіцер, жертвує заради свого покликання багато чим: сном, здоров'ям, нервами… А перебуваючи за сотні кілометрів від рідної домівки, найбільше відчувається туга за рідними та коханими.

Аби серед сотень людей виявити розшукуваного злочинця чи людину, котра перевозить заборонені предмети, бійці мають бути вкрай уважними та зібраними.

Привітний, зосереджений та трохи втомлений «мешканець» БТРу розповідає добрі історії.

Костянтин Мчедлішвілі – майор поліції, офіційний представник МВС Грузії в Україні, екс-керівник Управління внутрішньої безпеки Головного Управління Національної поліції Одеської області, колишній грузинський оперативник, який стояв у витоків боротьби зі злодіями в законі на початку 2000-х років у Грузії.

Коте Мчедлішвілі очолював спеціальний підрозділ МВС Грузії, створював базу авторитетів і фіксував їх діяльність. За свою поліцейську кар’єру затримав майже 300 злодіїв в законі. Багатьох із них знає особисто. «Злодіїв у законі» називає «сектою» зі своїми неписаними законами, правилами і табу.

2006 року в Грузії вступив в силу новий закон, у результаті якого наразі там немає жодного злодія у законі. Частину посадили за грати, хтось втік до Туреччини, Росії, Греції та України.

За його оцінками нині в Україні на постійній основі проживає півтора десятка злодіїв у законі, 12 з них – доларові мільйонери. Притягнути їх до відповідальності або зробити їхнє перемогли б допомогти парламентарії, прийнявши законопроект № 2513 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою». Він прийнятий Верховною Радою у першому читанні та, у разі прийняття його в цілому, зробив би реальною кримінальну відповідальність лише за один неформальний статус «злодія у законі» чи бандистького авторитета.

29 січня українці вшановували події 1918 року, коли юні захисники власною кров'ю писали нову героїчну сторінку в історії українського визвольного руху Української Народної Республіки. Майже 100 років тому Україна зіткнулася з підступним ворогом, який зазіхнув на незалежність. У січні 1918 року українська земля здригнулася від пострілів гвинтівок та гармат, коли київські юнкери та курсанти відстоювали українську землю у запеклому бою з кількатисячним підрозділом Червоної гвардії під керівництвом есера Михайла Муравйова. Не зважаючи на чисельну перевагу та озброєння ворога, події, що трапилися у той час, стали величезним уроком. У бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу перемогу, адже призупинили просування агресора на чотири дні. Через сто років ми знову змушені обороняти власну незалежність ціною людських жертв. Коли у 2014-му році російські найманці ступили на Донбас, тисячі дорослих чоловіків, студентів та курсантів без роздумів взяли до рук зброю та не вагаючись захищали свою землю. Зараз нашим героям матеріалу до тридцями. І тоді вони не думали, що їх зватимуть молодими ветеранами, які наслідували долю своїх попередників – юних вояків.

Промови на офіційних церемоніях, повідомлення у ЗМІ, спеціальні уроки в школах — розповідають цього дня про єдність України.

Вороги цю єдність подають як міфічну, а для розумних патріотів вона є ідеалом. У будь-якому разі її треба досягати. Але поняття соборності включає в себе не лише єдність. Ми святкуємо саме День Соборності не просто так. Розуміння значення слова соборність допомагає зрозуміти це свято і тоді його відзначання справді стає суспільно корисним та сприяє самовдосконаленню.

Тлумачний словник наводить два значення цього слова.

“Єдність усіх територій тієї чи іншої держави”. Це дуже спрощене визначення, можливо, і трохи лукаве. Але від тлумачного словника більше і не вимагається — це не філософський словник і, навіть, не політичний. Справді, держава може мати єдність її територій, а може і не мати. Щедро підтримуваний та кадрово зміцнений проросійський елемент Донбасу порушив єдність території держави Україна. Але підконтрольні їм території практично всі, у тому числі сам Путін, визнають Україною. Більшість держав світу протягом більшості часу перебувають у стані єдності їх компонентів. Це вважається цінністю, бо це — мир і громадянська злагода.

С чем связано снижение призывного возраста и какие еще новации принесет весенняя призывная кампания 2020 года, «Вечернему Харькову» рассказал военный комиссар Харьковского областного военного комиссариата полковник Юрий Калгушкин.

— Юрий Леонидович, президент Украины Владимир Зеленский подписал Указ о призыве в армию с 18 лет. В 2019-м призыв в армию начинался с 20 лет. С чем связаны нынешние изменения? — До 2014 года согласно Закону Украины «О воинской обязанности и военной службе» призывной возраст был установлен на уровне 18-25 лет. Потом Верховная Рада внесла изменения, продлив призывной возраст до 27 лет. В последние несколько лет по указу президента в армию призывались юноши от 20 до 27 лет. Однако в закон изменения не вносились, в документе фигурирует призывной возраст 18-27 лет. Так что нынешний президент — Верховный главнокомандующий Вооруженными силами Украины привел все в соответствие с законом, установив призывной возраст с 18 до 27 лет.