Сергій ЖАДАН
1 23 4 5 6 7 8
24 апреля 2014
9338
Демони революції

Час від часу доводиться чути: мовляв, бачите, яких демонів ви розбудили, розумієте, які біси вирвалися назовні? Не потрібно було їх чіпати, не потрібно було взагалі нічого чіпати, хай би все тривало собі й надалі, без жодних потрясінь, без жодних катаклізмів.

Говорять зазвичай люди, котрі від початку займали дистанцію, стояли осторонь, щоразу повторюючи: головне – жодних змін, головне – жодних різких рухів, хай усе буде як є, може бути лише гірше.

Певна логіка в цьому, звісно, є – приймати все як даність, як карму, котрої краще не чіпати, аби не зашкодити. Краще взагалі нічого не чіпати й ні на що не нарікати – велике щастя, що нам узагалі дозволяють тут знаходитись, добре вже те, що немає концтаборів і репресій, тішмося вже тому, що нас не виселяють із наших помешкань.

Захочете щось змінити й хто знає, чим усе закінчиться. Самі знаєте, як це буває – один необережний рух, одне зарізке слово, загостре гасло, і ось вони, демони – прокинулись, вийшли на прогулянку, нагадують про свої права, вимагають із собою рахуватися.

3 апреля 2014
4342
Прекрасні люди, чудові ідеї

Ще нічого не втрачено, усе ще й далі лишається в наших руках, усе й далі залежить саме від нас, а не від тих, хто намагається говорити від нашого імені.

Розмовляв днями з ветераном "Солідарності".

- Не можу зрозуміти, - говорив він, - ось я спілкувався з багатьма людьми з Майдану. З активістами, молоддю, представниками самооборони. Це прекрасні люди. В них чудові ідеї, вони знають як реформувати країну. Але де вони всі? Чому при владі ті самі пики?

- Складно сказати, - відповідав я. – Можливо, ми потребуємо не лише нових імен, а й нових структур, нових організацій.

- Все вірно, - погоджувався він, - але ж ці організації ніхто за вас не створить. Це маєте робити ви самі. Й інтелектуали мають брати в цьому активну участь. Коли ми створювали "Солідарність", я був простим робітником. Одного разу до мене прийшла інтелігентного вигляду пані й запитала, чим можна допомогти. Я сказав, що мені потрібен секретар, і вона стала моїм секретарем. Потім виявилось, що була проректором університету.

3 февраля 2014
6252
Хлопцы, чьи вы будете?

Мальбрук в поход собрался, Наелся кислых щей, В походе обоср..лся, И умер в тот же день.

Російська партизанська пісня 1812 року

Ось усі говорять "Верховна Рада, Верховна Рада". Але ж зрозуміло, що фронт боротьби за мир і далі проходить через Харків. Навіть якщо сторонньому оку його й не видно. Ходиш ти якими-небудь вулицями на який-небудь євромайдан, бачиш усіх цих студентів, тітоньок і ультрас, котрі мирно собі попивають чай, час від часу відбиваючись від тітушок, і гадаєш, що навколо все спокійно. Натомість, сили зла не сплять. Більше того – не дають спати багатьом достойним громадянам міста.

Скажімо, дивлюсь прес-конференцію харківського губернатора. Ніби все як завжди – нацизм-екзорцизм, стабільність-мобільність. І тут раптом він видає військову таємницю. Говорить, що в місті, виявляється, напружена ситуація, і загроза екстремізму, і загони мешканців Західної України якимось неймовірним чином перетинають Дніпро й опиняються в столиці Слобожанщини, аби сіяти хаос та українізувати ні в чому не винне населення. Тому, продовжує губернатор, ми мусимо дати рішучу відсіч окупантам, задля чого збираємо робітничі дружини та бойове козацтво.

29 января 2014
3318
Вірити в те, що потребує віри

Дні стали не так короткими, як тривожними. Бувають такі часи, коли час просто зникає, його перестають відчувати, натомість лишається загальна атмосфера – атмосфера напруги, атмосфера злості, відчуття того, що довкола тебе відбуваються події, невід'ємною частиною яких ти є. Хоча збоку може здатись, що немає жодної можливості бодай на щось уплинути, що події розвиваються за якоюсь своєю темною незбагненною логікою, що тебе в цьому вирі позбавили права сили й права голосу.

В такі дні часто випробовується віра. Вона не те, що зникає – скоріше, втрачає свою прозорість і чіткість. Так буває завжди, коли сам собі ставиш багато питань. Так буває кожного разу, коли сотні питань чуєш звідусюди. Так буває з кожним, хто намагається не просто сприймати сказане кимось як даність, але обов'язково співставляє чужу правду з власними переконаннями. Одним словом, сумніваються лише люди, які в щось по-справжньому вірять. Оскільки сумнів є ознакою не так слабкості, як відкритості: ти відкритий цьому світові, ти намагаєшся його до кінця зрозуміти, ти готовий ділитися своїм знанням із іншими, тому будь готовий до того, що твою віру будуть випробовувати на міцність, що твої переконання будуть піддавати сумнівам, що твою відкритість спробують використати проти тебе.

14 января 2014
4637
Вісті з полів

Дорогий Геннадію Адольфовичу!

По-перше, дозвольте висловити співчуття. Попри проведену титанічну роботу, попри всі маневри та польові дослідження, попри партійну твердість та політичну незламність, цей чортів форум євромайданів таки було проведено. Не допомогли ні працівниці освітньої сфери, ні зондеркоманди петеушників, ні масовики, ні затійники. Попри всі бойові наскоки на церкви та книгарні, попри побиття та сльозогінний газ, галичани з Луганська, Полтави, Сум, Дніпропетровська та інших міст країни, а також долучені до них галичани кримсько-татарського походження провели таки свій шабаш у місті вашої бойової слави.

Зірвати цю вакханалію не вдалося. Зірвати вдалося хіба що кілька петард. Теж весело, але масштаб не той.

Одним словом, прогин не зараховано й перед пацанами незручно.

Тож ми, пересічні харків'яни, висловлюємо вам свої співчуття, а разом із тим хочемо звернути вашу увагу й на очевидні помилки, допущені вами в ході боротьби з силами зла.

26 декабря 2013
3462
Розраховуючи на наш страх

Учора ввечері (24 грудня — ред.) невідомі здійснили напад на одного з координаторів харківського євромайдану Дмитра Пилипця. Побили, завдали кілька ножових поранень.

Позаминулої ночі спалили автівку євромайданівців. Уже другу, між іншим. До цього розгромили штаб євромайдану. В центрі міста. Той, хто називає себе мером Харкова, зранку навіть приїхав перевірити, чи справді розгромили, пояснив, що випадково проїздив повз.

Його поведінка загалом стає все більш агресивною й усе менш прогнозованою. За роки перебування при владі він, схоже, загалом утратив відчуття реальності, перебуваючи в штучно витворених декораціях свого інстаграму – спортивні зали, вдячна масовка, безлика обслуга. Розмовляти з опонентами він не вміє, тому воліє робити вигляд, що їх немає. Або просто нищити.

Коли все ж оточення дає збій і доводиться таки мати справу з незгодними (ну, там на засіданнях, на прямих ефірах – варіантів не так багато, але вони все ж трапляються) – втрачає рештки витриманості й впадає в істерику.

1 23 4 5 6 7 8
Подтверждено:  
1 921 244 
+17 479
Болеет:  
416 328 
+4 987
Выздоровело:  
1 465 820 
+12 054
Умерло:  
39 096 
+438
Привито:  
432 817 
+13 520

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( )