Леонид ЛОГВИНЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
2 февраля 2021
2527
Комедія крізь сльози

Деякі користувачі соціальних мереж в Інтернеті, розгледівши у величезну лупу свої страхів насильство над російською мовою, нагадують мені Мотрьону Растаргуєву з комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло». Пам’ятаєте: «Приличнее быть изнасилованной, чем украинызированной…»? Ці Тьоті Моті з Курська, з яких драматург списував своїх героїв, нікуди не поділися, а ще й сьогодні живуть у наших мегаполісах і містечках.

Пам’ятаю прем’єру 1989 року в українському театрі імені Т. Г. Шевченка «Березіль» під час якої людей набилося повний зал та ще й в проходах стояли. У партері сиділи представники райкомів, міськкому та Обкому КПУ, а на гальорці – «Рух» і «Просвіта».

- Позор «Руху»,- кричали з перших рядів коли виходив на сцену колишній петлюрівець Дядько Тарас.

- Ганьба партократам,- лунало у відповідь з гальорки, коли сакраментальну фразу про згвалтування кидала в зал тьотя Мотя.

Співаймо та долаймо!

Побратими волонтера Олександра Саримсакова («Гуру») з 80-ї ДШБр і 72-ї ОМБр, який організував фестиваль «Пісні, народжені вірою» і котрий після контузії став інвалідом першої групи, несуть його до місця проведення фестивалю на Говерлу на будівельних носилках.

Волонтер, філософ східних практик побував у 47 країнах світу, активно практикує англійську й хінді. Малює картини, які допомагають йому відновитися після інсульту.

Під час українсько-російської війни постійно їздив на фронт на авто Chery Tiggo, яке побратими ніжно називали «вишенька». Він не рахував кількість поїздок та обсяги медикаментів, військового майна, привезеного для потреб фронту.

Незмінним атрибутом візиту «Гуру» на схід України щоразу були гітара, дримба та зовсім унікальні інструменти на кшталт співаючих чаш Тибету чи австралійського Діджеріду.

Він володар рекорду, записаного до Книги рекордів України: пішки за 9 днів пройшов від Києва до Львова.

2 марта 2020
7382
Смартфон, прострелений навпроти серця

Учора, було сорок днів як немає нашого товариша, воїна з козацьким прізвищем Василь Муха. Привезли до Пісків Радьківських, що на Борівщині, його батькові речі Василя, серед яких і смартфон прострелений кулею навпроти серця.

Це була одна з двох смертельних ран воїна. Ці речі, які передали хлопці з передка, ми привезли під час минулої поїздки - саме з того місця, де загинув Василь.

Ця загибель товариша, напевне, вцілила також і серце Юрія Немикіна, який дуже переживав за загибель людини, яку рідко коли зустрінеш сьогодні.

Серце, надірване також війною, й раніше турбувало Юрка, але він усе відкладав лікування, а це була крапля, яка поклала волонтера на лікарняне ліжко. Лікарі кажуть, що потрібно робити операцію в інституті Амосова, ставити шунти, а це, звісно, не з волонтерськими статками таке лікування. Хоча думаю, якщо вісім миром допоможемо чоловікові, то вилікуємо... Правда?

Щодо Василя, то залишився у нього один батько. З мотоциклом, який незадовго до своєї загибелі купив батькові Василь. Як дяку за те, що чоловік сам виховав сина.

9 октября 2019
4298
Золоте

"Ми видавлювали московитів з нашої землі міліметр за міліметром, будували бліндажі, до кривавих мозолів нарили траншей в Донецькому кражі, а тепер нам наказують залишити позиції...",- каже помічник гранатометника СПГ-9 Таня з позивним "Зомбі".

СТРІЛЯТИ МОЖНА БЕЗ КОСМЕТИКИ

Це вже пізніше, коли бойові побратими Тані дізнаються про той випадок з її цивільного життя, коли вона майже стекла кров’ю і булавважай мертвою, а потім дивом ожила, їй дадуть позивний “Зомбі”.

Іншими словами живий мрець. А перед цим її називали “Лісовиком”, тобто істотою з української міфології, старшою над лісовими створіннями. Пригадуєте “Лісову пісню” Лесі Українки?

МАВКА В ЗЕМЛЯНЦІ

Однак історія цього, першого позивного, не скільки романтична як трагічна.

Почалася вона в селі Івашки, що під Золочевом на Слобожанщині, на кордоні з Росією, де Таня народилася. Уважається, що дитячі роки найщасливіші, однак у дівчинки склалося все інакше. Життя і від народження не було у неї солодким, а коли мати покинула батька й вийшла заміж за його друга, то й зовсім стало нестерпним. Не раз рідна ненька її лупцювала, особливо тоді, коли вона, шукаючи захисту, втікала до батька.

12 августа 2019
4565
Дівчата, закохані в танки

На полігоні інституту танкових військ Харківського національного технічного університету в курсантів, які не служили й не воювали в АТО-ООС заняття з первинної військової підготовки. Курс молодого бійця, як колись казали. Серед них і п’ятеро дівчат, яких уперше зарахували до військового вишу, цим самим скасувавши чоловічу монополію у сфері озброєння та військової техніки механізованих і танкових підрозділів.

У смузі психологічної підготовки першокурсників, без поправок на стать, ганяють так, що з них, здається, сходить сім потів, а, може, й десять, якщо зважити, що вчорашнім школяркам, які ще не забули смак бабусиних пиріжків, одягши протигаз, доводиться пролізти у вузькому, приземистому, довгому тунелі в непроглядному диму, пройти крізь вогонь по хисткому містку, проповзти, по-пластунськи під колючим дротом… А потім ще заплигнути у вузький окопчик, перечекати там кілька секунд поки над тобою прогуркоче п’ятдесятитонний танк і вцілити в залізного монстра ззаду важкою ручною протитанковою гранатою. І все це,- і задимлена смуга, і обкатка танками, відбувається з автоматом в руках, у касці й бронежилеті, що важить близько пуда.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Подтверждено:  
2 348 381 
+3 983
Болеет:  
62 654 
+3 391
Выздоровело:  
2 230 852 
+546
Умерло:  
54 875 
+46
Привито:  
6 282 896 
+58 605

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( )