Леонид ЛОГВИНЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
9 октября 2019
1789
Золоте

"Ми видавлювали московитів з нашої землі міліметр за міліметром, будували бліндажі, до кривавих мозолів нарили траншей в Донецькому кражі, а тепер нам наказують залишити позиції...",- каже помічник гранатометника СПГ-9 Таня з позивним "Зомбі".

СТРІЛЯТИ МОЖНА БЕЗ КОСМЕТИКИ

Це вже пізніше, коли бойові побратими Тані дізнаються про той випадок з її цивільного життя, коли вона майже стекла кров’ю і булавважай мертвою, а потім дивом ожила, їй дадуть позивний “Зомбі”.

Іншими словами живий мрець. А перед цим її називали “Лісовиком”, тобто істотою з української міфології, старшою над лісовими створіннями. Пригадуєте “Лісову пісню” Лесі Українки?

МАВКА В ЗЕМЛЯНЦІ

Однак історія цього, першого позивного, не скільки романтична як трагічна.

Почалася вона в селі Івашки, що під Золочевом на Слобожанщині, на кордоні з Росією, де Таня народилася. Уважається, що дитячі роки найщасливіші, однак у дівчинки склалося все інакше. Життя і від народження не було у неї солодким, а коли мати покинула батька й вийшла заміж за його друга, то й зовсім стало нестерпним. Не раз рідна ненька її лупцювала, особливо тоді, коли вона, шукаючи захисту, втікала до батька.

12 августа 2019
2710
Дівчата, закохані в танки

На полігоні інституту танкових військ Харківського національного технічного університету в курсантів, які не служили й не воювали в АТО-ООС заняття з первинної військової підготовки. Курс молодого бійця, як колись казали. Серед них і п’ятеро дівчат, яких уперше зарахували до військового вишу, цим самим скасувавши чоловічу монополію у сфері озброєння та військової техніки механізованих і танкових підрозділів.

У смузі психологічної підготовки першокурсників, без поправок на стать, ганяють так, що з них, здається, сходить сім потів, а, може, й десять, якщо зважити, що вчорашнім школяркам, які ще не забули смак бабусиних пиріжків, одягши протигаз, доводиться пролізти у вузькому, приземистому, довгому тунелі в непроглядному диму, пройти крізь вогонь по хисткому містку, проповзти, по-пластунськи під колючим дротом… А потім ще заплигнути у вузький окопчик, перечекати там кілька секунд поки над тобою прогуркоче п’ятдесятитонний танк і вцілити в залізного монстра ззаду важкою ручною протитанковою гранатою. І все це,- і задимлена смуга, і обкатка танками, відбувається з автоматом в руках, у касці й бронежилеті, що важить близько пуда.

18 марта 2019
1383
Народини батальйону

П’яту річницю від дня створення батальйону генерала Сергія Кульчицького в День добровольця відсвяткували спочатку в Києві, а потім у Попасній бійці підрозділу, який один з перших став на захист територіальної цілісності й незалежності України. Починалися урочистості з вшанування пам’яті тих, хто загинув на війні.

Батальйон було сформовано 15 березня 2014 року, одразу ж після того як нога окупантів ступила на землю українського Криму. У цей день 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону.

– Ми зайшли в АТО з Ізюма, билися за Слов’янськ, зайняли блокпост «Рибхоз» біля Мирного, під час бою, який тривав три години по нас били танки та артилерія. Там мене було поранено, – згадує лейтенант Андрій Борисенко.

Пізніше батальйон був названий на честь Героя України, генерал-майора Сергія Кульчицького, який керував бойовим навчанням і злагодженням добровольців та загинув під час виконання бойового завдання неподалік гори Карачун, що у Слов’янську. Тоді гвинтокрил у якому знаходився генерал був збитий російськими найманцями. Хоча Сергій Кульчицький і носив погони генерала, але ті гвардійці, які воювали з ним, згадують, що він ходив з ними в атаку, й відвідував кожен блокпост довкола Слов’янська, аби допомогти ще тоді недосвідченим вчорашнім цивільним людям. Після визволення Слов’янська підрозділ воював в Чорнухиному, Дебальцевому, Вуглегірську... Земля ця полита кров’ю гвардійців та позначена могилами полеглих побратимів.

25 января 2019
2020
Українець в Америці, Американець в Україні

Священик з Америки о. Микола Кривоніс полишив спокійне і сите життя в одній з найблагополучніших країн світу й перебрався до слобожанського села Височинівка, аби служити Україні.

Козацького роду

У панотця Миколи біла борода як у святого Миколая і козацьке запорозьке прізвище Кривоніс.

Мій син і онук досліджували наш родовід і докопалися, що походимо з роду легендарного Максима Кривоноса, який був полковником у війську Богдана Хмельницького,- гордиться священик.

Тоді якраз в Європі вирувала тридцятилітня війна, у якій шотландський предок Кривоносів брав активу участь. Найманство в ті часи було дуже поширене, чоловік воював там, де платили гроші. Згодом та війна чоловікові надокучила і він подумав про Україну, про славних воїнів якої він не лише чув, а й бачив їх у ділі. Адже, кажуть, на чолі з кошовим отаманом Сірком запорожці брали Дюнкерк. За іншою версією войовничий шотландець змушений був утікати в Україну, рятуючись від переслідувань. Ця історія пов’язана з малюнком Рембрандта, де Кривоноса зображено на коні. За легендою Рембрандт почувши про подвиги Кривоноса, який уже сидів у в’язниці, захотів намалювати його портрета. Воїн поставив умову, аби його зобразили верхи на коні. Цей портрет так і залишився начерком, зробленим вуглиною, адже як тільки Кривоніс сів на коня – тут його тільки й бачили.

21 января 2019
1988
Американський панотець оселився в селі

Слобожани відсвяткували Водохреща: священики освячували джерела, річки та озера, миряни купалися в ополонках, вирубаних у кризі у вигляді хреста.

Сотні знімків, зроблених телефонами й фотоапаратами за нинішньою заведенцією, виставляли в Інтернеті. При тому коментатори, розглядаючи світлини, підмічали таку деталь: парафіяни занурюються у крижану воду, сподіваючись таким чином зміцнити здоров’я, а священиків, які б купалися у воді, не видно. Однак, мені поталанило, бо вдалося зупинити мить, коли згідно з українською традицією священик тричі з голово пірнув у воду, перед тим кожного разу хрестячись. Ним виявився настоятель храму з села Лиман, що на Зміївщині, отець Юрій. Колись його громада належала до УАПЦ, а тепер переходить в ПЦУ, тобто новостворену канонічну Православну церкву України.

Зроблено світлину на Зміївщині в селі Височинівка, що розпростерлося на річці Мжа, яку оспівав у своїй повісті Майк Йогансен. Назва її за однією з легенд походить від мажі, тобто гарби, якою їздили Муравським шляхом до Криму чумаки за сіллю. Одна така навантажена мажа нібито поламалася десь тут недалеко біля броду, біля якого купалися нинішнього свята височани.

17 января 2019
1670
Як воює Елвіс Преслі?

Хтось отримує на війні свій позивний одразу, інший же вояк має прослужити не один тиждень, з’їсти чимало пудів солдатської солі, аби отримати звучне псевдо. Навідник танкової гармати й водночас кухар танкового батальйону Сашко Третяк свій позивний отримав одразу ще в “учебці”. Щойно він представився командиру роти як той, уздрівши воїна, вимовив: “Елвіс Преслі”. Так і приліпилося: “Елвіс”.

Сашкові спочатку муляв цей позивний. Йому, мовляв, до легенди американського рок-н-ролу, як з Донбасу пішки до Закарпаття. Якщо і співає Сашко якусь пісню, то тихо, під носа, аби ніхто не чув. Та й русявий він, а не чорнявий. А потім подивився в дзеркало, порівняв власне віддзеркаленя з портретом музиканта в ноутбуці й погодився, що командир правий: є в ньому щось від знаменитості. Шевелюра, котра язиками вогню рветься догори й овал обличчя… Щоправда, лице в нього те ще, хлоп’яче, а не позначене відбитком бурхливого дорослого життя, як у справжнього Елвіса.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Сегодня
больше новостей
новости партнеров
delta = Array ( )