Леонид ЛОГВИНЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
14 января 2019
623
Колядка встановлює рекорд

Незвичайний рекорд встановили в Харкові українські колядники, виконавши на майдані Свободи, що вважається одним з найбільших у Європі, колядку “Нова радість стала”. Суголосно вона звучала в 30 містах і селах України, а також Великої Британії, Австрії, Німеччини, Нідерландів, Польщі.

- Це історичний момент, тому що вперше Харків, саме схід України, об'єднав українців усього світу єдиним співом, - каже організатор акції історик, археолог, дослідниця козацької доби на Слобожанщині Ірина Голубєва.

Сталася подія в суботу на ІІІ Всеукраїнському фестивалі вертепів “Вертеп-фест 2019”, у якому взяло участь близько 100 колективів і понад 1000 колядників з Луганської, Полтавської, Хмельницької, Донецької, Сумської, Київської, Дніпровської, Рівненської, Чернівецької, Львівської, Миколаївської та Харківської областей.

Почався фестиваль парадом колядницьких гуртів, які пройшли вулицею Сумською під бурхливі оплески пересічних харків’ян - від майдану Конституції мимо одного з кращих у світі пам’ятників кобзарю до площі Свободи.

8 января 2019
1124
Перше Різдво Другого Хрещення

Перше Різдво в новому статусі автокефальної (незалежної) Православної Церкви України відсвяткувала громада храму Івана Богослова на Харківщині. Після літургії у храмі лунали колядки автентичного гурту “Муравський шлях” та виступив з вертепом дитячий театр тіней недільної школи.

Громада Івана Богослова заснована на початку 1991 року ще до проголошення незалежності України. Перша ж служба відбулася в день проголошення ГКЧП, коли кожного, хто молився в храмі, проводжали додому агенти КГБ. Путч провалився і після нього постала незалежна Україна, однак, не дивлячись на це, у Харкові, де відбувся відомий собор, представники якого проголосили себе вірними московському патріархату, громаду чекали нелегкі роки випробовувань.

- Увесь цей час наша громада, по суті, перебувала в облозі,- сказав під час різдвяної проповіді настоятель храму о. Віктор Маринчак.

З цього приводу можна багато що згадати: і як у перші роки у храмі, який належав до автокефальної, але ще не канонічної, церкви під час морозів люди причащалися з чаші, до якої, власне, примерзали губи, і як прихожан УПЦ МП посилали пікетувати церкву, коли її відвідував патріарх Філарет, і коли фіскальні та правоохоронні органи тиснули на підприємців, котрі прагнули допомогти громаді відбудувати зруйнований храм. До речі, цей храм, тодішня харківська влада віддала громаді ще й тому, що, напевне, вважала непосильною справою відновлення руїни. Однак церква існує, повільно, не як хотілося б, але ж відбудовується. Головне, що наповнена вона духом віри і любові, який піднімає з руїн зневірені душі.

4 ноября 2018
1460
Найстаріший воїн України

У столиці, в Київському музеї історії України сталася непересічна подія: 77-річного вояка Бориса Антоновича Мельника з позивним “Тихін” вписали в Книгу рекордів України як найстарішого воїна-добровольця.

Відбулася урочистість на тлі полотен харківського художника Сергія Пущенка, відомого своїми портретами добровольців, які він писав на передовій, розмішуючи окопну землю з олійними фарбами. На цей раз з нагоди події митець виставив картини, присвячені кошовому Війська Низового Запорізького Іванові Сірку. Точніше це ілюстрації легенд про цього видатного воїна. На першому в ряду полотні намальований малий Іван з козацьким чубом на голові та пиріжком у руках, з якого хлопчик відкушує чималий шмат. За легендою майбутній кошовий-характерник народився з зубами і, щойно з’явившись на світ, вхопив зі столу пиріжка та почав його гризти. Бабця-пупорізка і всі, хто був у хаті, зробили висновок: цей Івась, коли виросте, гризтиме ворогів України. Те ж, що в нього чуб на голові, означає, що з оселедцем від доживе до своїх останніх днів і не складе голови в кривавих січах.

30 октября 2018
1407
Чи запряжуть у шори волонтерів?

Більше сотні представників волонтерських організацій країни зібралися в столичному Будинку офіцерів минулих вихідних на Всеукраїнський форум волонтерів, не лише аби поспілкуватися, а й для того, щоб обговорити питання медичного забезпечення учасників та ветеранів бойових дій на Сході України, психологічної реабілітації та соціальної адаптації демобілізованих, забезпечення війська. Найгострішою ж виявилася дискусія, що точилася довкола пропозиції Міністерства оборони України запровадити акредитацію волонтерів в зоні ООС. Відбувся форум за участі представників Міноборони та Генштабу.

Річ у тім, що управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ розробило проект інструкції, яка регламентує допуск і перебування волонтерів у Донецькій і Луганській областях. Начальник згаданого управління Олексій Ноздрачов при цьому зазначив у ЗМІ, що цей проект визначає порядок акредитації, допуску (пропуску) волонтерів під час надання ними допомоги ЗСУ та іншим силовим структурам, які задіяні в Операції об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей.

11 октября 2018
1547
Мати шукає синів

У Харків, на форум "Єдина родина України", який відбувся нещодавно, з’їхалися представники з усіх областей України. Кожен зі своїм болем, адже всі вони когось втратили на цій російсько-українській війні - сина, чоловіка, брата. Пройшло чотири роки, а Катерина Хомяк з Волині не може відшукати слідів двох синів, які загубилися під містечком Щастя трагічного 2014 року.

СИНИ ЯК СОКОЛИ

- Сини ніби доповнювали один одного: Володя у мене спокійний, розважливий,- розповідає мати,- Дмитро – шустріший… Але однаково сильно вони люблять Україну.

Пані Катерина говорить про синів як про живих, хоча не має ніякої звістки про них ось вже більше чотирьох років. Шукає їх і не може знайти. Їздила навіть на окуповану територію. Мати піде на все, аби відшукати синочків.

Родом Катерина з Уралу, Пермського краю. Однак, доля склалася так, що вийшла заміж за українця й переїхала жити на Волинь. Аби зрозуміти тамтешній люд, вчила історію краю, України. Розібратися в московській брехні допомагала й свекруха. Осягнувши правду, полюбила Україну й українців, і семерих дітей у цій любові виховала – чотирьох синів і трьох доньок. Завдячуючи цій любові Володя й Дмитро опинилися на Майдані якраз тоді, коли відбувся його перший розстріл. Того дня куля снайпера їх минула, а під Щастям 5 вересня 2014 року хлопці пропали безвісти.

25 сентября 2018
2603
Потяг летить у війну

У Харківському метрополітені, по Салтівській лінії почав курсувати вагон пам’яті, присвячений українсько-російській війні на сході України. Отож на п’ятому році подій, окрім експозицій з посвятою визволенню Харкова у роки Другої світової війни, чорнобильській катастрофі, вторгненню в Афганістан у Метро з’явилися знімки, які розповідають про гібридну війну на Донбасі. Це – “Історія нескорених”.

На стінах вагону під цим логотипом розміщено світлини, які акцентують увагу на тому, що війна – це смерть, бруд, кров, руйнація. Ось в руїнах лежить Донецький аеропорт. Ці світлини, які обійшли світові ЗМІ, дозволив використати автор відомого роману про кіборгів “Аеропорт” Сергій Лойко. А ось боєць спить: скоцюрбився калачиком в окопі.

Це – епізод захисту Савур-могили,- пояснює колишній вояк роти глибинної розвідки на прізвище Галка, якому належить знімок.

Там, де побита, обсмалена, іржава техніка – сторінка іловайської трагедії. Саме під Іловайськом було знищено вщент посилену роту 92-ї ОМБР, котра йшла на прорив кільця оточення з-під Харкова. Знімки надали мобілізовані й добровольці, котрі вціліли в тому пеклі. На іншому фото – кількадесят квадратних метрів, устелених книгами. Епізод, зафіксований журналістом одразу після того, як міна влучила в бібліотеку госпіталю для ветеранів у Мар’їнці… А ще портрети, портрети, портрети… Образи, як святі образИ героїв-харків’ян, які полягли за чотири роки цієї бійні. Їх майже 200… Саме такий рахунок Харківщини в цій підлій неоголошеній україно-російській війні.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Сегодня
больше новостей
новости партнеров
Загрузка...
delta = Array ( )