Леонид ЛОГВИНЕНКО
1 2 34 5 6 7 8 9 10
5 февраля 2018
3809
Армія готується визволяти Донбас

Українська армія готується визволяти Донбас. У цьому переконався наш кореспондент, побувавши на полігоні під Харковом, де в снігах відбуваються щоденні військові навчання. На цей раз вишкіл проходять не лише віськокослужбовці-контрактники, а й 600 воїнів-резервістів.

Депутат Харківської міськради, інженер Харківобленерго, батько трьох дітей Іван Ракич один з них. Коли почалася українсько-російська війна його призвали до війська у третій хвилі мобілізації. Сержант Ракич воював снайпером, командиром снайперського підрозділу. Виконавши обов’язок, повернувся додому, до родини. Однак, відчуваючи загрозу від сусідів, він продовжує служити, але вже в резерві.

До цього Івана двічі викликали на збори. Раніше він відшліфовував військову майстерність на відомому гончарівському танковому полігоні, що на Чернігівщині, навіть брав участь у параді на Хрещатику під час зборів. Зараз він підписав контракт резервіста й закріпився за 92-ю окремою моторизованою бригадою. Щоправда, йому змінили спеціальність: якщо раніше Іван воював снайпером, то тепер він кулеметник.

15 января 2018
5114
Вертеп-фест: від Харкова по Карпати

Тисячоголосим виконання колядки «Нова радість стала», яку заспівали у день святкування Нового року за старим стилем колядницькі гурти, завершився в Харкові традиційний дводенний фестиваль «Вертеп-фест-2018». Кількадесят колективів від Карпат до Донбасу з’їхалися на нього. Організатори запевняють, що були тут і представники окупованого Криму.

- Ще ніколи на Щедрий вечір не збиралася така кількість виконувачів колядок, маланок, щедрівок і, звісно, вертепів-вистав,– запевняє один з організаторів фестивалю Андрій Шейнін.

Розпочався він парадом творчих колективів, які пройшлися центральною вулицею столиці Слобожанщини під звуки військового оркестру, що видував у труби «Нова радість стала», «У Віфлиємі стала новина»... За ним крокували герої вертепів: три царі з дарами, Матір Божа з немовлятком на руках, пастухи, які перші побачили народження Дитяти й привітали його. Ну і, звісно, цар Ірод, якого українці сьогодні порівнюють з Путіним. Одне з гасел ходи : «Від Харкова по Карпати - Україна рідна мати!».

12 января 2018
5896
Війна у будні і свята?

Позиційна війна — це не лише обстріли, вбиті, поранені, бруд... Це ще й спосіб життя. Нехай воно і в бліндажах-землянках, куди не доходять нагороди, але й туди іноді заглядають свята.

«А на нулі - як на нулі»

Уявіть собі чорне розгасле поле без снігу, яке прострілюється, сирі сутінки, що, здається, заповзають за комір, окопи, транщеї, землянки, в одній з яких, коли трішки відхилити ковдру на вході, заблимає жовте світло... Саме в цьому невеличкому бліндажі, зібралася дюжина воїнів, аби у Свят-вечір зустріти Різдво.

Щоб уявити, чим відрізняється Різдво в цьому забутому Богом куточку Всесвіту від всенічної у храмі чи розговіння всякою всячиною після служби в церкві в затишній квартирі потрібно знати, що таке «нуль». Отой «нуль», про який співає відома автор-виконавець пісень про війну Світлана Касьяненко: «А на нулі, як на нулі...». І це добре римується з словом «москалі», котрі сидять он там на висотках, коли наші хлопці причаїлися в низинці. Між ними й нами — лише кілька сот метрів поля та байраків – і більш нічого.

2 января 2018
5881
Новий рік прийшов на війну

Взявши міцно за руку, привели Новий рік, а з ним й інші різдвяно-новорічні свята в зону АТО народні артисти (без лапок) з слобожанського села Бугаївка, що на Ізюмщині.

Під дощем, по багнюці, високо піднявши різдвяну «звізду» над головою, вони йшли, аби вітати батальйони ЗСУ. Там, де артисти не могли пройти, де ноги загрузали у глині Донецького кряжу, долали шлях на МТЛБ (малий легкоброньований тягач), яким підсобили артистам у танковому батальйоні «Звіробій».

Звісно, бугаївчанам, котрі мають у себе успішне господарство, яке дає людям кількасот робочих місць було з чим їхати. По-перше вони тримають одну з найбільщих ферм в Україні. Отож молоко, сири, всілякі киломолочні вироби у них були не куповані. М’ясо для сюрпи, які у власних величезних казанах збиралися варити на місці, також своє. Везли й коропів із власних ставків, товстолобів на юшку, котлети, пиріжки, паляниці... Ну, і ще багато чого такого, що якби я його перчисляв, а ви про це читали, то у вас би довго-довго текла з рота слина. Одним словом, смаколики. А головне, що в цій колоні їхали народні сільські артисти — працівники культури, освіти, медицини, трудівники, як колись казали, полів і ферм. Неперевершені таланти, яких знають не лише в районі та області, а й далеко за їх межами. Ось вже четвертий Новий рік вони зустрічають разом з нашими воїнами. За час війни, вони дали вже більше півсотні концертів на передовій. Перший був у травні 2014 року, коли бої йшли в Слов’янску, що неподалік Ізюма.

3 ноября 2017
3972
Срібло, що дорожче за золота

По дорозі з Італії на Світлодарську дугу, яка горить у полум'ї війни, через Харківщину, завітавши в рідний Богодухів, проїздив Микола Литвиненко, який щойно завоював срібло чемпіонату світу, де були представлені майже всі асоціації кікбоксингу.

Чому його срібло дорожче за золото? А тому що англійці, шведи та інші його суперники готувалися до чемпіонату в комфортних залах із супер-сучасним обладнанням.

Боєць батальйону "Айдар" Микола Литвиненко мав можливість готуватися до чемпіонату світу у вільний від боїв та служби час: іноді в бліндажі, який служив йому за спортзал, іноді на майданчику, власноруч обладнаному в зарослях і кущах. А за кілька сот метрів - ворожі позиції.

Каже, дякувати Богу, що з ним воюють і тренери з боксу, й чемпіони, які допомагали йому в тренуваннях.

Микола - упертий хлопець, ріс без батька. Його і брата Андрія на ноги ставила мати та й він сам вишкрябувався в життя як умів. Отримав диплом бакалавра в Сумському національному аграрному університеті, магістра в Харківському національному технічному університеті сільського господарства. Тепер-от вступив на економічний факультет ХНПУ ім. Г.С. Сковороди.

1 ноября 2017
3638
У кожній перемозі загроза реваншу

На Харківщині пройшли вибори до семи об’єднаних теритріальних громад. Скрізь перемогла партія влади. Та чи не буде ця перемога Піровою?

ВИБОРЕЦЬ

Жителю Коломака Петру Івановичу Доценку незабаром виповниться 91 рік. Але чоловік він ще нівроку. Коли ми їхали на вибори на одну з дільниць, де він мав голосувати, то саме Петро Іванович сидів за кермом старенького легковика. А прожив життя - Боже ти мій! Опух і за маленьким не вмер у часи Голодомору. Під час війни потрапив на роботи в Німеччину, аж під Кельн, куди його, 16-літнього гостарбайтера запроторили після облави з вівчарками. Чоловік пройшов англійський, радянський фільтраційні табори та додому повернувся не одразу, а після роботи на шахти Донбасу, куди він потрапив не з доброї волі, а по мобілізації. Небезпечна праця під землею виявилася страшнішою за роботу в німецькій неволі. Там захворів на тиф, але вишкребся з того світу. Врешті-решт вирвася з-під землі. Потім був технікум, виш... 35 років Петро Іванович працював головою колгоспу, де лише свиней тримали 25 тисяч голів. Жалів дуже жінок на відміну від попередника, що матюкав підлеглих. Тому на дільниці, коли ми добралися туди, колишні доярки з ним тепло віталися. Ходив на вибори при Сталіні, Хрущові, Брєжнєві, Андропові, Черненку, Горбачові... Ні, каже, то були не вибори, а голосування за нібито блок комуністів і безпартійних. Запам’ятав з того лише бадьорі радянські марші на дільницях та дифіцитне пиво, що наливали в буфеті й за яким стояла черга колгоспників. Ой, леле, а я якось і не відчув цих тонкощів: ті вибори когоспники, справді, не називали виборами, а лише голосуванням, бо як такого вибору з одного кандидата й не було.

1 2 34 5 6 7 8 9 10
Подтверждено:  
2 784 039 
+14 634
Болеет:  
339 463 
+9 706
Выздоровело:  
2 380 374 
+4 598
Умерло:  
64 202 
+330
Привито:  
8 965 694 
+101 331

Сегодня
больше новостей
delta = Array ( )