Ірина ЄФРЕМОВА
1 2 3 4 56 7 8 9 10
1 марта 2018
1384
Стокгольмська перемога. Кому дякувати?!

Не вщухає ейфорія навколо без перебільшення історичної перемоги України в особі НАК «Нафтогаз» над Росією в особі газового монополіста «Газпрому» в Стокгольмському арбітражному суді.

Це – не стільки перемога в економічній площині (хоча цей аспект надзвичайно важливий), скільки на політичному фронті. Позаяк, для країни-агресора газ – не лише товар, а переважно – важель для тиску і шантажу як України, так і всього європейського простору.

Але в переможних реляціях ми забуваємо про один, надзвичайно суттєвий момент. Хто тільки наразі не привласнює собі стокгольмський здобуток, а ось про того, без кого цей успіх був би неможливий, щось не воліють особливо згадувати. Спадає на думку відомий вислів: «обличь багато в перемоги і лиш поразка - сирота»…

Чотири роки тому, коли було сутужно і спроби презентувати будь-яке стратегічне планування розбивалися об мур, зведений з популізму та критики, мовляв, тут би день прожити, а не розмірковувати над тим, що буде колись. Я пам`ятаю, як щербатою славою вкривали тодішнього прем`єра Яценюка, який не став заручником рейтингів, годуючи суспільство жалюгідними подачками, а постійно намагався розірвати «зачароване коло» і в надскладних обставинах створити передумови для майбутнього сталого економічного розвитку держави.

20 февраля 2018
1103
Підтримую акцію поліцейських

Поліцейські вийшли на мовчазну акцію протесту до Шевченківського райсуду Києва. Передбачаю в`їдливі коментарі і численні побрехенькі на цю тему. Моя позиція однозначна – схвалюю і підтримую вчинок поліцейських. Поясню - чому.

Після подій біля Солом`янського суду, коли з вогнепальної зброї був поранений поліцейський, а наш «найгуманніший» суд із легкістю відпустив нападника на поруки депутатів, ми вкотре пересвідчилися у реальних масштабах кризи системи судочинства в Україні.

Вже стало нормою, коли Вища рада правосуддя тлумачить будь-яку критику і обурення суспільства на ті або інші резонансні рішення судів, як зухвале чинення тиску. Враховуючи абсолютну недовіру людей до судових органів, така позиція ставить суддів ледь не над Законом.

Повертаючись до сьогоднішньої акції – хлопці мали повне право висловити своє ставлення до рішення суду щодо їхнього колеги. Бо добре розумають: завтра на його місці може опинитися кожен із них.

19 февраля 2018
1359
Майдан крізь душу і серце. 4 роки по тому

У ці дні мимоволі відчуваєш збентеженість і невимовну напругу, які повертають тебе у той страшний лютий 2014-ого, коли здавалося, що це – край і багато кого вже затискав відчай безвиході... Знову проходять образи людей, які у саморобному обладунку, озброєні деревяними щитами постали проти куль режиму. І досі сльози застують очі, при звуках журливої «Пливе кача»...

Вони – перші 100 боронців національної гідності України 21 сторіччя – пішли своїми душами у небесний вирій. Тоді ми ще не знали, скільки надалі сотень справжніх патріотів продовжать класти душу і серце за нашу свободу. Але вони були першими, які довели всім, на що ладні українці заради незалежності власної держави.

Та серед емоцій виринає промінь сонця, який стає дороговказом у прийдешнє.

Ніде правди діти - зараз у суспільстві є певна втома, коли відчуття загостренності чотирирічної давнини помітно притлумилось. Зрозуміло, що дива не відбулося і в один момент усе догори дригом не перевернулося. Далеко не всі цілі та завдання, які ставив перед собою Майдан, досягнуто і виконано. Але головне - вони не відкинуті і не забуті, вони - на порядку денному. Вкотре і вкотре повторюватиму - байдуже, що хтось це сприйматиме зі скепсисом - триває війна і підступний ворог аж ніяк не збирається складати свої позиції. Підтвердження цьому – відвертий зрив Росією зустрічі у нормандському форматі, яка мала відбутися днями на полях Мюнхенської безпекової конференції.

8 февраля 2018
1491
Про фарисеїв та блюзнірство. Крізь призму закону про аліменти

От іноді дивлюся у Верховній Раді на деяких фарисеїв і стає гидко, коли дорослі чоловіки, які за своїм статусом народних депутатів мали б бути честю та сумлінням нації, на ділі демонструють примітивне блюзнірство. У своїй вигаданій суб`єктивній реальності вони - непогрішиме втілення морального імперативу, а насправді виявляються тими, кого суспільство споконвіку піддавало осуду...

Ми будуємо правову і соціальну державу за європейськими стандартами, а отже є певні маркери, які дають чітке розуміння, визначення доброчесності та порядності кожної людини, незалежно від того, що вона публічно декларує. Простіше кажучи, скільки б пафосних і «проникливих» фраз не лунало, але людина визначається за своїми вчинками – у ставленні до дітей, літніх людей, хворих і немічних.

На моє глибоке переконання, не може бути жодного виправдання людині, яка кидає напризволяще власну дитину, і байдуже ким би ця людина не була за своїм статусом і соціальним положенням – перед Законом усі рівні.

24 января 2018
1210
Перемога парламентської дипломатії

На цьому тижні мої колеги продовжують тримати дипломатичний фронт у Парламентській Асамблеї Ради Європи. І вже здобули потужну ідеологічну перемогу через ухвалення ПАРЄ Резолюції про гуманітарні наслідки війни в Україні.

Декілька днів тому у Верховній Раді точилося протистояння навколо прийняття законопроекту №7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». Тоді наша фракція «Народного фронту» невтомно доносила колегам з інших фракцій і всьому суспільству, що ухвалення цього Закону суттєво зміцнить правові позиції України на міжнародній арені.

Незважаючи на те, що документ поки що не набув чинності, адже проросійські «консерви» тимчасово заблокували його, сам факт ухвалення законопроекту Верховною Радою дався взнаки. В прийнятій ПАРЄ Резолюції вже є посилання на нього з чітким формулюванням «Росія – агресор, частина Донбасу – окупована територія». Також Росію закликали додержуватися всіх попередніх Резолюцій стосовно Донбасу та Криму.

22 января 2018
1213
Із Днем Соборності!

Дорогі земляки!

Щиро вітаю всіх нас із надзвичайно важливою датою – Днем Соборності України. Цьогоріч сьогодні подвійне свято – адже рівно 100 років тому Центральною Радою було ухвалено IV Універсал, яким проголошено такі слова: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу».

Кожна літера фактично просякнута кров`ю поколінь, які прагнули жити у власній державі, за своїми законами і правилами та не прогинатися під зайдами та окупантами. На жаль, тоді, 1918-ого, цим рядкам не судилося вповні втілитися в життя. Позаяк, для цього знадобилося не одне буремне і стражденне десятиліття, оповите війнами, Голодоморами, репресіями, через які продовжували гинути мільйони українців.

Згадуючи ці дати, ми маємо пам`ятати найголовніше – занадто велику ціну сплатив наш народ за свою свободу. Сьогодні, коли по всій Україні покладаємо квіти до монументів Незалежності і згадуємо всіх українських лицарів та героїв, маємо не забувати ані на мить про велику відповідальність, яка покладена долею саме на наше покоління. Остаточно реалізувати проголошену 100 років тому місію – зробити наші терена Вільною Суверенною Державою Українського Народу.

1 2 3 4 56 7 8 9 10

Сегодня
больше новостей
Загрузка...
delta = Array ( )