Іван ВАРЧЕНКО
1 2 3 4 56 7 8
10 октября 2014
2753
Предпринимателю. Как твое чувство долга спасет гидру коррупции

У тебя сегодня - уникальный шанс уничтожить гидру коррупции. Почему именно сегодня и почему уникальный? Потому, что вчера ты этого сделать не мог, хотя, возможно, и хотел.

Гидра была значительно сильней. Поэтому ты "договаривался" и "решал". Признайся честно: сколько раз ты выбирал между уничтожением бизнеса и коррупционной платой?

Сегодня коррупционер намного слабее. Это - заслуга всего народа, может немного и твоя личная. Шанс на перемены можно легко потерять, если начать снова кормить и лечить раненого зверя. Делать это, например, из фальшивого "чувства долга". Как? 

Так, как это делают некоторые руководители харьковских предприятий, рассыпаясь в благодарностях бывшим регионалам и их прихвостням. Мол: помогали решать проблемы, спасали от рейдерских захватов.

Врут! Опять врут.

Потому, что искусственно созданные властью проблемы для бизнеса, "успешно" ею же и решались. Главным "решалой" назначался народный депутат из округа.

2 октября 2014
4363
Вчителю

Я сам вчитель, син вчителів, але тут спробую обійтися без традиційного святкового пафосу.

Відверто: не кожного вчителя зі шкільних років ми згадуємо як носія розумного, доброго, вічного. Згадуємо тих, хто щиро ніс свою місію: міг пояснити де добро, де зло, і бути на стороні добра.

Сьогодні шанс на зміни отримала країна, ми разом і кожен окремо. Цей шанс оплачений кров'ю десятків тисяч українців.

Чи маємо право його зігнорувати? Чи маємо право бути маленькими людьми, коли покоління наших учнів взяло на себе місію захисту Батьківщини і розуміє, що саме від його особистої позиції і дій залежить доля країни?

Бути сильними... Стати сильним сьогодні і зробити по совісті.

Хтось пройде непомітно по життю. Вчитель на це не має права. Згадую Василя Симоненка:

Можна жить, а можна існувати, Можна думать - можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять!

Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна, А живуть століття після смерті Ті, хто робить те, чого "не можна".

26 сентября 2014
9886
Зрадники

Дехто з моїх друзів ображається, що я користуюся анекдотами, неприємними для вуха патріотичного українця? Роблю це, скоріше, з надмірного відчуття самоіронії, тому, що у кожному жарті є лише частка жарту. А усвідомлення власних хвороб, вад і недоліків, це перший крок до одужання.

Чули анекдот: Де три українця, там три гетьмана і три зрадника? Не про нас?

Блок Порошенка, "Батьківщина", Народний Фронт... А ще Ляшко, Свобода, Гриценко, численні самовисуванці, рятівники України...

Перемога за будь- яку ціну! Усі всім зрадники, злочинці, вороги народу.

Мені було 15 років, коли я прийняв присягу на вірність українському народу. Літо, село Капулівка, могила Івана Сірка. Тоді ще не було незалежної України, не було української політики (ми більше займалися культурою, відродженням козацьких традицій, були дуже молоді і сповнені надій).

А потім українці масово почали ставати зрадниками.

Спочатку зрадили радянським ідеалам, створили РУХ.

17 сентября 2014
4025
Домовитися - справа нашої честі.(Звернення до друзів – патріотів)

Спочатку  - анекдот.

Пекло. Висока комісія здійснює інспекцію. Три казани.

Біля першого та другого стоять десятки до зубів озброєних чортів, а біля третього спить п'яний чорт з палкою.

- У чому справа? - питає головний інспектор.

- Розумієте, відповідають,  у першому казані варяться євреї, у них один втече, всю націю за собою тягне. У другому - вірмени та грузини. Там один біжить, за собою рід тягне.

- А це що за п'яниця?

- Тут ми спокійні, кажуть чорти, це казан з українцями. У них як один спробує вискочити, інші його назад затягнуть.

Гірко, але це теж про нас.

Шановні мої друзі та однодумці, учасники виборчих змагань у Дзержинському районі Харкова (168 округ), представники патріотичних, демократичних середовищ: Любомир Григорець, Володимир Чистілін, Павло Макаренко, Тарас Сітенко. Дорогі інші патріоти, хто має бажання випробувати свої сили у цій виборчій кампанії. Однією з поганих традицій нашого народу, наших попередників, є невміння знаходити спільну мову між собою. Невміння об'єднуватись навіть на краю прірви. Цим користалися і користуються вороги. Князівські міжусобиці, Гетьманщина у 17 столітті, отаманщина 20 століття, усе це приводило до втрати державності. З відсутністю єдності між патріотами значною мірою пов'язані нинішні криза та війна.

1 сентября 2014
5292
Чому мажоритарка під час війни - злочин?

Вибори потрібні. Бо парламент в Україні був і залишиться найдемократичнішим інститутом державної влади.

Бо нинішній парламент, у своїй більшості, це ті, - хто довів Україну до війни.

Але проводити виборчу кампанію зі збереженням мажоритарної системи є злочином перед державою та народом.

Свідомо облишу традиційні аргументи про те, що мажоритарка розбещує виборця, руйнує командну відповідальність, шкодить професійності вищого законодавчого органу, що патріотизм, порядність та професіоналізм вщент програють у конкуренції з товстими гаманцями.

Сьогодні набагато важливіше інше. Сьогодні переважна більшість тих, хто справді гідний представляти свою країну в парламенті, відмовляться брати участь у мажоритарній кампанії. З двох причин: час і гроші.

Час. Чи хто засудить того, хто, розуміючи всю важливість для долі країни парламентських виборів, уважає за потрібніше використати свій час для порятунку життя та здоров'я наших громадян, для захисту Батьківщини зі зброєю в руках? Таких - тисячі. А саме такі патріоти є основою демократичної виборчої кампанії...

1 2 3 4 56 7 8
Подтверждено:  
24 823 
+483
Болеет:  
13 648 
+113
Выздоровело:  
10 440 
+362
Умерло:  
735 
+8

Сегодня
больше новостей
новости партнеров
delta = Array ( )